Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Червоноармійськ

Сторінка 4 з 8
Скрізь у трудових колективах панувала атмосфера творчої праці. В лютому 1936 року трудівники колгоспів Червоноармійська підтримали ініціативу хліборо­бів сусіднього господарства ім. Р. Люксембург про оголошення стахановської декади підготовки до весняної сівби. Колгоспи
Червоноармійська включились у змагання за високі врожаї третьої п'ятирічки. Тракторна бригада машинно-тракторної станції, де бригадиром був М. Я. Степарук, взяла підвищені зобов'язання й забезпечила середній виробіток на 15-сильний трактор по 650 га оранки, зекономила 1733 кг пального. Передовики виробництва навчалися в агротехгуртках, ставали досвідче­ними керівниками ланок, бригад, колгоспів.
1940 року багато ланок, бригад колгоспів порадували Батьківщину високими врожаями. Ланка К. М. Боярчук одержала по 10,7 цнт волокна і по 7 цнт насіння льону-довгунця. Бригада М. С. Тищук виростила по 20 цнт озимої пшениці та по 27 цнт проса з кожного гектара, а ланка О. Г. Коберник — по 20 цнт пшениці і по 230 цнт картоплі, ланка Г. С. Денисюк — по 18 цнт хмелю з гектара. Такого вро­жаю зернових і льону до революції на поліських землях не знали. Згадані ланки й бригади були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
У розгортанні стахановського руху й соціалістичного змагання важливу роль відігравала районна газета «Більшовик Червоноармійщини», перший номер якої вийшов 11 жовтня 1935 року. Вона систематично друкувала матеріали про хід со­ціалістичного змагання.
За роки першої та другої п'ятирічок докорінні зміни сталися в побуті жителів Червоноармійська. Райцентр електрифікували, центральні вулиці його вкрилися бруківкою. Населення обслуговували 6 спеціалізованих магазинів, їдальня, 5 по­бутових майстерень. Працював дитсадок на 35 місць. Поліпшувалося медичне обслу­говування населення, лікарня мала вже 60 ліжок.
Помітний крок уперед було зроблено в галузі культурного будівництва. 1932 року в Пулинах було дві семирічки та одна початкова школа, в них навча­лося 450 учнів. Багато робилося, щоб ліквідувати неписьменність. Для підвищення політичного рівня керівних районних кадрів при райкомі КП(б)У працювала райпартшкола. Центром культосвітньої роботи став клуб, де працювала бібліотека та гуртки художньої самодіяльності. В 1937 році зведено нову двоповерхову середню школу, будинок культури з кінозалом, кімнатами для гурткової роботи, бібліотеки для дорослих і дітей.
Партійні організації приділяли увагу оборонній роботі, вихованню у молоді почуття радянського патріотизму. Сотні жителів Червоноармійська були в 1940 році членами Тсоавіахіму. У лютому 1941 року в Червоноармійську відбувся комсомоль­ський крос ім. ХХІІІ-річчя РСЧА, який пройшов під знаком дальшої активізації діяльності масових оборонних організацій.
В Червоноармійську було створено 9 первинних парторганізацій, які налічу­вали 104 комуністи.
Під час Великої Вітчизняної війни трудящі Червоноармійська, як і весь радян­ський народ, стали на захист соціалістичної Батьківщини. В перші дні війни багато жителів села пішли на фронт. Для боротьби з диверсантами тут створили винищуваль­ний загін з 30 чоловік партійно-радянського активу. Понад тисячу чоловік працюва­ли на будівництві військових об'єктів. Організація допомоги Червоній Армії, ева­куація колгоспного майна, створення диверсійних груп для боротьби в тилу ворога були в центрі уваги райкому КП(б)У та райвиконкому.
10 липня 1941 року Червоноармійськ захопили окупанти. Зразу ж почалися масові репресії. В Червоноармійську фашисти розстріляли 330 радянських громадян. Більшість убитих — жінки й діти. Майже два з половиною роки перебувало село під гнітом фашистських загарбників, які завдали йому величезних збитків. Гітле­рівці зруйнували МТС, господарські приміщення колгоспів. Приміщення середньої школи окупанти перетворили на казарму.
30 грудня 1943 року війська 1-го Українського фронту визволили Червоноар­мійськ від німецько-фашистських загарбників.
Безпосередню участь у визволенні села взяли підрозділи 148-ї стрілецької ди­візії під командуванням генерал-майора М. П. Якимова та підрозділи 361-ї стрілець­кої дивізії, якою командував підполковник Ф. І. Дячков. Визволяючи село, смертю хоробрих полягли росіяни І. Т. Жилін та О. Т. Трегубов, узбеки Карім Абдурахманов та Нур Ішмуратов, азербайджанець Амам Бабаєв, казах Ібрагім Бісеров, абха­зець Георгій Джанія та інші. 447 громадян


Сучасна карта - Червоноармійськ