Сторінка 4 з 8
Скрізь у трудових колективах панувала атмосфера творчої праці. В лютому 1936 року трудівники колгоспів Червоноармійська підтримали ініціативу хліборобів сусіднього господарства ім. Р. Люксембург про оголошення стахановської декади підготовки до весняної сівби. Колгоспи
Червоноармійська включились у змагання за високі врожаї третьої п'ятирічки. Тракторна бригада машинно-тракторної станції, де бригадиром був М. Я. Степарук, взяла підвищені зобов'язання й забезпечила середній виробіток на 15-сильний трактор по 650 га оранки, зекономила 1733 кг пального. Передовики виробництва навчалися в агротехгуртках, ставали досвідченими керівниками ланок, бригад, колгоспів.
1940 року багато ланок, бригад колгоспів порадували Батьківщину високими врожаями. Ланка К. М. Боярчук одержала по 10,7 цнт волокна і по 7 цнт насіння льону-довгунця. Бригада М. С. Тищук виростила по 20 цнт озимої пшениці та по 27 цнт проса з кожного гектара, а ланка О. Г. Коберник — по 20 цнт пшениці і по 230 цнт картоплі, ланка Г. С. Денисюк — по 18 цнт хмелю з гектара. Такого врожаю зернових і льону до революції на поліських землях не знали. Згадані ланки й бригади були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
У розгортанні стахановського руху й соціалістичного змагання важливу роль відігравала районна газета «Більшовик Червоноармійщини», перший номер якої вийшов 11 жовтня 1935 року. Вона систематично друкувала матеріали про хід соціалістичного змагання.
За роки першої та другої п'ятирічок докорінні зміни сталися в побуті жителів Червоноармійська. Райцентр електрифікували, центральні вулиці його вкрилися бруківкою. Населення обслуговували 6 спеціалізованих магазинів, їдальня, 5 побутових майстерень. Працював дитсадок на 35 місць. Поліпшувалося медичне обслуговування населення, лікарня мала вже 60 ліжок.
Помітний крок уперед було зроблено в галузі культурного будівництва. 1932 року в Пулинах було дві семирічки та одна початкова школа, в них навчалося 450 учнів. Багато робилося, щоб ліквідувати неписьменність. Для підвищення політичного рівня керівних районних кадрів при райкомі КП(б)У працювала райпартшкола. Центром культосвітньої роботи став клуб, де працювала бібліотека та гуртки художньої самодіяльності. В 1937 році зведено нову двоповерхову середню школу, будинок культури з кінозалом, кімнатами для гурткової роботи, бібліотеки для дорослих і дітей.
Партійні організації приділяли увагу оборонній роботі, вихованню у молоді почуття радянського патріотизму. Сотні жителів Червоноармійська були в 1940 році членами Тсоавіахіму. У лютому 1941 року в Червоноармійську відбувся комсомольський крос ім. ХХІІІ-річчя РСЧА, який пройшов під знаком дальшої активізації діяльності масових оборонних організацій.
В Червоноармійську було створено 9 первинних парторганізацій, які налічували 104 комуністи.
Під час Великої Вітчизняної війни трудящі Червоноармійська, як і весь радянський народ, стали на захист соціалістичної Батьківщини. В перші дні війни багато жителів села пішли на фронт. Для боротьби з диверсантами тут створили винищувальний загін з 30 чоловік партійно-радянського активу. Понад тисячу чоловік працювали на будівництві військових об'єктів. Організація допомоги Червоній Армії, евакуація колгоспного майна, створення диверсійних груп для боротьби в тилу ворога були в центрі уваги райкому КП(б)У та райвиконкому.
10 липня 1941 року Червоноармійськ захопили окупанти. Зразу ж почалися масові репресії. В Червоноармійську фашисти розстріляли 330 радянських громадян. Більшість убитих — жінки й діти. Майже два з половиною роки перебувало село під гнітом фашистських загарбників, які завдали йому величезних збитків. Гітлерівці зруйнували МТС, господарські приміщення колгоспів. Приміщення середньої школи окупанти перетворили на казарму.
30 грудня 1943 року війська 1-го Українського фронту визволили Червоноармійськ від німецько-фашистських загарбників.
Безпосередню участь у визволенні села взяли підрозділи 148-ї стрілецької дивізії під командуванням генерал-майора М. П. Якимова та підрозділи 361-ї стрілецької дивізії, якою командував підполковник Ф. І. Дячков. Визволяючи село, смертю хоробрих полягли росіяни І. Т. Жилін та О. Т. Трегубов, узбеки Карім Абдурахманов та Нур Ішмуратов, азербайджанець Амам Бабаєв, казах Ібрагім Бісеров, абхазець Георгій Джанія та інші. 447 громадян
Дивиться також інші населені пункти району: