Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коростень

Сторінка 12 з 16
коростенці. 1980 чоловік хоробро билися на фронтах Великої Віт­чизняної війни, 1598 з них нагороджено орденами й медалями. Уродженцю міста підполковнику П. К. Козаченку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Окрилені перемогою, трудящі Коростеня ще з більшою енергією взялися за роботу. До травня 1945 року завершено відбудову
залізничного вузла, фарфоро­вого заводу, широким фронтом велися відбудовчі роботи на заводі «Жовтнева кузня». Значну допомогу в цьому подавала держава. З Москви, Уралу, братніх республік Середньої Азії надходило устаткування, будівельні матеріали, з Російсь­кої Федерації місту передано енергопоїзд потужністю 1000 квт. Цього ж року під­приємства випустили продукції на суму понад 2 млн. крб. З великим завзяттям пра­цювали будівельники, які за два роки здали в експлуатацію 14,5 тис. кв. метрів жит­лового фонду, приміщення для лікарні, 5 шкіл, поліклініки, кінотеатр.
Успішно виконувалися плани четвертої п’ятирічки. На відбудову й розвиток народного господарства міста з державного бюджету СРСР асигновано 110 млн. крб. У 1947 році став до ладу завод «Жовтнева кузня». Одночасно йшло будівництво нових підприємств. 1948 року пущено завод «Буддеталь», а через рік — завод «Торфмаш». Під керівництвом партійних організацій промислові підприємства, яких налічувалося уже 14, план 1950 року виконали на 102,6 проц.
Проведена значна робота щодо поліпшення медичного обслуговування насе­лення. У 1950 році кількість ліжок у лікарні становила 150. Працювало 39 лікарів та 156 працівників середнього медперсоналу. Багато зроблено в галузі освіти. На кінець п’ятирічки діяло 8 шкіл, у т. ч. 5 середні, а також — дві вечірні школи робітничої молоді. У них налічувалося 4728 учнів і 182 учителі. З культурно-освіт­ніх закладів працювали 2 кінотеатри, міський будинок культури, 5 профспілкових клубів, 2 міських, 8 шкільних і 15 профспілкових бібліотек з книжковим фондом 63 тис. томів. У культурно-освітніх закладах було 29 колективів художньої само­діяльності.
Значних успіхів досягла промисловість міста за 1959—1965 рр. На її розвиток з загальнодержавного бюджету виділено 32 млн. крб. 1960 року здано в експлуатацію завод залізобетонних шпал, 1964 року — бавовнянопрядильну фабрику. Завод «Жовтнева кузня» перетворено на потужне сучасне підприємство шляхового маши­нобудування. Його продукція в 1963—1964 рр. експонувалася на ВДНГ й відзна­чена дипломом першого ступеня. Головний конструктор заводу В. І. Брижань нагороджений золотою медаллю Виставкому, 15 інженерно-технічних працівників — срібними та бронзовими медалями.
Невпізнанним став завод «Торфмаш», який 1961 року змінив свій виробничий профіль і. був перейменований на «Коростеньхіммаш». Його продукція користується великим попитом не тільки в нашій країні, а й за рубежем. В 1965 році вона експо­нувалася на ВДНГ та на міжнародній виставці в болгарському місті Пловдиві. За високі показники в праці 56 чоловік відзначено орденами й медалями, в т. ч. орденом Леніна — слюсаря В. П. Ковальчука.
Докорінно реконструйовано фарфоровий завод ім. Дзержинського. Його сер­візи і скульптура здобули хорошу славу в нашій країні. Скульптурні групи «Ве­сілля», «Сорочинський ярмарок», «Комуністичний суботник», «Тачанка», створені талановитими майстрами художнього розпису, членами спілки художників України, заслуженим діячем мистецтв УРСР В. М. Трегубовою та М. С. Трегубовим, експо­нувалися на багатьох виставках.


Сучасна карта - Коростень