Сторінка 12 з 16
коростенці. 1980 чоловік хоробро билися на фронтах Великої Вітчизняної війни, 1598 з них нагороджено орденами й медалями. Уродженцю міста підполковнику П. К. Козаченку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Окрилені перемогою, трудящі Коростеня ще з більшою енергією взялися за роботу. До травня 1945 року завершено відбудову
залізничного вузла, фарфорового заводу, широким фронтом велися відбудовчі роботи на заводі «Жовтнева кузня». Значну допомогу в цьому подавала держава. З Москви, Уралу, братніх республік Середньої Азії надходило устаткування, будівельні матеріали, з Російської Федерації місту передано енергопоїзд потужністю 1000 квт. Цього ж року підприємства випустили продукції на суму понад 2 млн. крб. З великим завзяттям працювали будівельники, які за два роки здали в експлуатацію 14,5 тис. кв. метрів житлового фонду, приміщення для лікарні, 5 шкіл, поліклініки, кінотеатр.
Успішно виконувалися плани четвертої п’ятирічки. На відбудову й розвиток народного господарства міста з державного бюджету СРСР асигновано 110 млн. крб. У 1947 році став до ладу завод «Жовтнева кузня». Одночасно йшло будівництво нових підприємств. 1948 року пущено завод «Буддеталь», а через рік — завод «Торфмаш». Під керівництвом партійних організацій промислові підприємства, яких налічувалося уже 14, план 1950 року виконали на 102,6 проц.
Проведена значна робота щодо поліпшення медичного обслуговування населення. У 1950 році кількість ліжок у лікарні становила 150. Працювало 39 лікарів та 156 працівників середнього медперсоналу. Багато зроблено в галузі освіти. На кінець п’ятирічки діяло 8 шкіл, у т. ч. 5 середні, а також — дві вечірні школи робітничої молоді. У них налічувалося 4728 учнів і 182 учителі. З культурно-освітніх закладів працювали 2 кінотеатри, міський будинок культури, 5 профспілкових клубів, 2 міських, 8 шкільних і 15 профспілкових бібліотек з книжковим фондом 63 тис. томів. У культурно-освітніх закладах було 29 колективів художньої самодіяльності.
Значних успіхів досягла промисловість міста за 1959—1965 рр. На її розвиток з загальнодержавного бюджету виділено 32 млн. крб. 1960 року здано в експлуатацію завод залізобетонних шпал, 1964 року — бавовнянопрядильну фабрику. Завод «Жовтнева кузня» перетворено на потужне сучасне підприємство шляхового машинобудування. Його продукція в 1963—1964 рр. експонувалася на ВДНГ й відзначена дипломом першого ступеня. Головний конструктор заводу В. І. Брижань нагороджений золотою медаллю Виставкому, 15 інженерно-технічних працівників — срібними та бронзовими медалями.
Невпізнанним став завод «Торфмаш», який 1961 року змінив свій виробничий профіль і. був перейменований на «Коростеньхіммаш». Його продукція користується великим попитом не тільки в нашій країні, а й за рубежем. В 1965 році вона експонувалася на ВДНГ та на міжнародній виставці в болгарському місті Пловдиві. За високі показники в праці 56 чоловік відзначено орденами й медалями, в т. ч. орденом Леніна — слюсаря В. П. Ковальчука.
Докорінно реконструйовано фарфоровий завод ім. Дзержинського. Його сервізи і скульптура здобули хорошу славу в нашій країні. Скульптурні групи «Весілля», «Сорочинський ярмарок», «Комуністичний суботник», «Тачанка», створені талановитими майстрами художнього розпису, членами спілки художників України, заслуженим діячем мистецтв УРСР В. М. Трегубовою та М. С. Трегубовим, експонувалися на багатьох виставках.
Дивиться також інші населені пункти району: