Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коростень

Сторінка 11 з 16
бойового завдання, відважному соколу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Німецько-фашистські загарбники завдали Коростеню великих збитків. Вони зруйнували всі промислові підприємства, міст через річку Уж, школи, палац піо­нерів, поліклініку, лікарню, знищили 95
проц. житлового фонду. За час окупації набагато зменшилося населення міста. В січні 1944 року воно становило всього 2500 чоловік, в 14 разів менше, ніж у 1941 році.
Під керівництвом партійних та радянських органів, які відновили роботу зразу ж після визволення міста, трудящі Коростеня приступили до відбудови госпо­дарства. Вже в січні стала до ладу електростанція. Тоді ж почали працювати радіо­вузол і друкарня. 21 січня вийшла міська газета «Правда Коростенщини». В лютому відновили роботу хлібопекарня, цегельний завод, поліклініка, лікарня, у квітні— маслозавод. У січні—лютому розпочалися заняття в першій, другій та 37 залізнич­ній середніх школах, де навчалося 719 учнів, переважно початкових класів.
Справжній патріотизм виявили в ті дні працівники залізничного транспорту. Вже в січні 1944 року через станцію пройшли перші поїзди з вантажем для фронту. Щоб прискорити введення в дію вузла, залізничники вирішили в позаурочний час відпрацювати на відбудовних роботах по 50 годин, а зароблені гроші передати у фонд Червоної Армії. За рахунок позаурочної роботи до кінця 1944 року колек­тивом вузла виконано робіт на суму 1457 тис. крб. Активну участь у відбудові заліз­ничного вузла брали члени ВЛКСМ. 1944 року відбулося 45 загальноміських комсо­мольських недільників і суботників. За самовіддану працю у 1944—1945 рр. 25 за­лізничників відзначено урядовими нагородами, в т. ч. орденом Леніна нагороджено машиніста В. І. Козлова. У відбудові Коростенського вузла брали участь заліз­ничники Російської Федерації. В першій половині січня 1944 року сюди прибула з Сибіру й працювала будівельна дільниця Наркомату шляхів сполучення.
Водночас з відбудовою промисловості та транспорту трудящі міста значну допо­могу подавали працівникам сільського господарства. На підприємствах налаго­джено виготовлення реманенту для колгоспів. У дні польових робіт неодноразово організовувалися недільники допомоги хліборобам. Палкий патріотизм продемон­стрували трудящі Коростеня під час збору коштів у фонд Червоної Армії. За 1944 рік вони відпрацювали понадурочно 300 тис. годин, а зароблені гроші передали до фонду оборони. Тільки за першу половину 1944 року на будівництво танкової колони «Радянська Житомирщина» зібрано 133 тис. крб. Комсомольсько-молодіжна зміна В. X. Волківського, що працювала на ремонті вагонів, внесла у фонд оборони 114 тис. крб. На будівництво літака «Коростенський залізничник» за перший квар­тал 1944 року зібрано 150 тис. крб. За виявлений патріотизм колектив вузла був удостоєний подяки Верховного Головнокомандуючого.
Складним у той час було питання кадрів. Майже всі чоловіки перебували на фронті. Щоб вийти зі скрутного становища, на залізничному вузлі організовано курси, на яких тільки за 1944 рік підготовлено 1600 спеціалістів. 29 вересня цього ж року відкрито школу ФЗН, де навчалося 250 юнаків і дівчат, які оволодівали буді­вельними професіями.
Великою радістю для трудящих Коростеня, як і для всього радянського народу, було повідомлення про капітуляцію фашистської Німеччини. У цю перемогу певний вклад внесли й


Сучасна карта - Коростень