Сторінка 14 з 16
цеху «Жовтнева кузня»; орденів Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани» удостоєно 70 чоловік.
Натхнені рішеннями XXIV з’їзду КПРС, коростенці під керівництвом міської партійної організації, яка налічує 3917 чоловік, наполегливо втілюють у життя плани 9-ї п’ятирічки. Вони розгорнули змагання
на честь 50-річчя утворення СРСР, яке проходило під девізом «П’ятирічку — за чотири роки і десять місяців!». У результаті наполегливої праці плани перших двох років п’ятирічки промисловістю міста перевиконано. В 1973 році у місті працює 23 промислові підприємства, відділок залізниці, 18 будівельних та автотранспортних організацій. За один день вони виробляють стільки продукції, скільки вироблялося її до Великої Жовтневої соціалістичної революції за 3,5 роки. На кінець дев’ятої п’ятирічки обсяг промислового виробництва повинен досягти 200 млн. крб. Стануть до ладу перший в республіці комбінат сінажних башт, нові цехи на заводах «Жовтнева кузня».
Колективи заводів і фабрик міста підтримують постійні виробничі зв’язки з промисловими підприємствами братніх союзних республік. Вони одержують від них обладнання, сировину й матеріали. В усі кінці країни йде продукція з підприємств Коростеня. Традиційним стало змагання коростеньських і підмосковних фарфоровиків, залізничників Коростенського і Гомельського відділків Південно- Західної залізниці, які запозичують один у одного кращий досвід, обмінюються делегаціями, організовують взаємне стажування робітників. 1973 року група спеціалістів Коростенського фарфорового заводу їздила до Цілинограда, Самарканда й Кіровабада допомагати казахським братам освоювати технологію виготовлення українського фарфору.
Підприємства Коростеня мають тісні дружні зв’язки з науковими закладами країни. Так, на завод ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції щороку надходять з інститутів Москви, Ленінграда, Волгограда, Києва, Харкова та інших міст десятки наукових рекомендацій. Тільки за 1972 рік від впровадження їх у виробництво одержано умовної економії на суму 1 млн. крб. На фарфоровому заводі з допомогою ленінградських науковців введено в дію автоматичне формування тарілок, що в 2 рази підвищило продуктивність праці.
Поліпшується добробут трудящих. Тільки за 1966—1970 рр. у Коростені збудовано 71 тис. кв. метрів житла. З ініціативи міськради багато зроблено для благоустрою міста. Всі центральні вулиці й тротуари заасфальтовані, обсаджені декоративними деревами, освітлені. Довжина забрукованих і заасфальтованих вулиць становить 107 км. Площа парків та скверів досягає 30 га. На впорядкування міста тільки за восьму п’ятирічку з бюджету міськради витрачено півтора мільйона карбованців.
Значно розширилася торговельна мережа. За 1965—1972 роки товарооборот зріс на 135 проц., громадське харчування — на 132 проц., а побутове обслуговування — в десять разів. За цей час побудовано універмаг, три виробничі приміщення побутового комбінату. Продано населенню шість тис. пральних машин, три тис. холодильників, десять тис. телевізорів і радіоприймачів.
Сталися докорінні зміни в охороні здоров’я трудящих. У 1972 році в двох медичних об’єднаннях — міському й залізничному — працює 239 лікарів і 522 чоловіка середнього медперсоналу, в т. ч. П. О. Кравчук — кандидат медичних наук. У Коростені — чотири поліклініки, дві лікарні на 650 ліжок, п’ять аптек. Лише за восьму п’ятирічку медичні заклади поповнилися новим терапевтичним корпусом на 200 місць і поліклінікою для залізничників.
Дивиться також інші населені пункти району: