Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Столипінська аграрна реформа поглибила класове розшарування серед селян. Найбільш заможні селяни виселилися на хутір. Куркулі наживалися, скуповуючи землю, яку бідняки не могли обробляти. В 1913 році поміщик, церква і куркулі володіли 990 десятинами землі, тоді як 256 бідняцьким та середняцьким дворам належало лише 1382 десятини.
Перша світова війна ще більше погіршила і без того тяжке становище трудящих Старої Чорториї. Понад 120 чоловіків були мобілізовані в царську армію.
На початку березня 1917 року до Старої Чорториї дійшла звістка про Лютневу буржуазно-демократичну революцію. Про повалення самодержавства жителі села дізналися від робітників Новочорторийського млина. Вони сподівалися, що Тимчасовий уряд полегшить їх нестерпне становище. Але ці надії виявилися марними. Тимчасовий уряд відстоював інтереси буржуазії, поміщиків та куркулів.
Перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді трудящі Старої Чорториї зустріли з великою радістю. Вони палко сприйняли ленінський декрет про землю. У січні 1918 року в селі встановлено Радянську владу. Комісія облікувала поміщицьке майно і землі, після чого приступили до їх розподілу. Але завершити розпочату роботу не вдалося. На перешкоді стали контрреволюційні дії Центральної ради, яка за допомогою іноземних багнетів нещадно розправлялася з трудящими України. Наприкінці лютого 1918 року в село вдерлися австро-німецькі окупанти. Були відроджені старі порядки.
Наприкінці 1918 року, скориставшись з втечі австро-німецьких окупантів, село Стару Чорторию підступно захопили петлюрівці. Весною 1919 року в селі було відновлено Радянську владу, створено ревком і комітет бідноти, які втілювали в життя директиви та постанови Радянського уряду. Під їх керівництвом велася боротьба з контрреволюцією, здійснювалися заготівля і розподіл хліба.
Великої шкоди радянському будівництву завдали петлюрівські банди. На початку серпня 1919 року загони Директорії захопили Стару Чорторию. Протягом кількох місяців тут панував жорстокий буржуазно-націоналістичний терор. Та в кінці лютого 1920 року частини 47-ї дивізії Червоної Армії визволили село від петлюрівців. Відновив свою діяльність ревком. Сільська біднота розгорнула роботу по здійсненню соціалістичних перетворень. За рахунок перерозподілу поміщицьких земель десятки наймитських і бідняцьких сімей одержали земельні наділи.
Проте і цього разу жителі не змогли остаточно приступити до мирної праці. В квітні 1920 року село захопили польські інтервенти, які напали на Радянську країну. 27 червня 1920 року бригада Г. І. Котовського визволила Стару Чорторию.
Після укладення договору з Польщею про перемир'я, коли основні сили Червоної Армії були перекинуті на врангелівський фронт,недобиті петлюрівські банди, що залишилися в районі Проскурова, зробили нову спробу наступу. В кінці жовтня 1920 року вони вийшли на річку Случ і на деякий час захопили Стару Чорторию. Проте частини Червоної Армії, які перейшли 10 листопада 1920 року в контрнаступ, змусили ворога відступити. В ході боїв основні сили петлюрівців були розгромлені, а решта втекла за Збруч.
В Старій Чорториї остаточно було відновлено Радянську владу. В той час селяни часто збиралися на сходи, обговорювали питання розподілу землі, організації кооперативної торгівлі, благоустрою, слухали доповіді про міжнародне і внутрішнє становище країни. Почесним головою сходок обирався В. І. Ленін.
Наприкінці 1920 року Стара Чортория стала центром сільради. Першим головою сільради обрали селянина-бідняка К. Нагорного. Навесні 1921 року тут створено КНС, його головою став М. Іщук. Сільська Рада та КНС провели часткову експропріацію куркульського землеволодіння, реманенту, хліба, сприяли бідноті в налагодженні господарства, організовували допомогу сім'ям червоноармійців продовольством. У 1922 році відкрився кооперативний магазин на селянських паях, в 1923 році — магазин страхового фонду.
В роки громадянської війни в селі створено чотирирічну школу, в якій навчалося 70 дітей. 1921 року відкрито хату-читальню. В ній проводилися бесіди,
Стара Чортория
Сторінка 2 з 6
заворушення. 1 грудня в село прибув загін карателів. 18 жителів заарештували й кинули до в'язниці.Столипінська аграрна реформа поглибила класове розшарування серед селян. Найбільш заможні селяни виселилися на хутір. Куркулі наживалися, скуповуючи землю, яку бідняки не могли обробляти. В 1913 році поміщик, церква і куркулі володіли 990 десятинами землі, тоді як 256 бідняцьким та середняцьким дворам належало лише 1382 десятини.
На початку березня 1917 року до Старої Чорториї дійшла звістка про Лютневу буржуазно-демократичну революцію. Про повалення самодержавства жителі села дізналися від робітників Новочорторийського млина. Вони сподівалися, що Тимчасовий уряд полегшить їх нестерпне становище. Але ці надії виявилися марними. Тимчасовий уряд відстоював інтереси буржуазії, поміщиків та куркулів.
Перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді трудящі Старої Чорториї зустріли з великою радістю. Вони палко сприйняли ленінський декрет про землю. У січні 1918 року в селі встановлено Радянську владу. Комісія облікувала поміщицьке майно і землі, після чого приступили до їх розподілу. Але завершити розпочату роботу не вдалося. На перешкоді стали контрреволюційні дії Центральної ради, яка за допомогою іноземних багнетів нещадно розправлялася з трудящими України. Наприкінці лютого 1918 року в село вдерлися австро-німецькі окупанти. Були відроджені старі порядки.
Наприкінці 1918 року, скориставшись з втечі австро-німецьких окупантів, село Стару Чорторию підступно захопили петлюрівці. Весною 1919 року в селі було відновлено Радянську владу, створено ревком і комітет бідноти, які втілювали в життя директиви та постанови Радянського уряду. Під їх керівництвом велася боротьба з контрреволюцією, здійснювалися заготівля і розподіл хліба.
Великої шкоди радянському будівництву завдали петлюрівські банди. На початку серпня 1919 року загони Директорії захопили Стару Чорторию. Протягом кількох місяців тут панував жорстокий буржуазно-націоналістичний терор. Та в кінці лютого 1920 року частини 47-ї дивізії Червоної Армії визволили село від петлюрівців. Відновив свою діяльність ревком. Сільська біднота розгорнула роботу по здійсненню соціалістичних перетворень. За рахунок перерозподілу поміщицьких земель десятки наймитських і бідняцьких сімей одержали земельні наділи.
Проте і цього разу жителі не змогли остаточно приступити до мирної праці. В квітні 1920 року село захопили польські інтервенти, які напали на Радянську країну. 27 червня 1920 року бригада Г. І. Котовського визволила Стару Чорторию.
Після укладення договору з Польщею про перемир'я, коли основні сили Червоної Армії були перекинуті на врангелівський фронт,недобиті петлюрівські банди, що залишилися в районі Проскурова, зробили нову спробу наступу. В кінці жовтня 1920 року вони вийшли на річку Случ і на деякий час захопили Стару Чорторию. Проте частини Червоної Армії, які перейшли 10 листопада 1920 року в контрнаступ, змусили ворога відступити. В ході боїв основні сили петлюрівців були розгромлені, а решта втекла за Збруч.
В Старій Чорториї остаточно було відновлено Радянську владу. В той час селяни часто збиралися на сходи, обговорювали питання розподілу землі, організації кооперативної торгівлі, благоустрою, слухали доповіді про міжнародне і внутрішнє становище країни. Почесним головою сходок обирався В. І. Ленін.
Наприкінці 1920 року Стара Чортория стала центром сільради. Першим головою сільради обрали селянина-бідняка К. Нагорного. Навесні 1921 року тут створено КНС, його головою став М. Іщук. Сільська Рада та КНС провели часткову експропріацію куркульського землеволодіння, реманенту, хліба, сприяли бідноті в налагодженні господарства, організовували допомогу сім'ям червоноармійців продовольством. У 1922 році відкрився кооперативний магазин на селянських паях, в 1923 році — магазин страхового фонду.
В роки громадянської війни в селі створено чотирирічну школу, в якій навчалося 70 дітей. 1921 року відкрито хату-читальню. В ній проводилися бесіди,
Дивиться також інші населені пункти району:
- Стрижівка
- Привітів
- Пединка
- Панасівка
- Нова Чортория
- Мотовилівка
- Меленці
- Малий Браталів
- Липне
- Глезне
- Гізівщина
- Вигнанка
- Веселка
- Великі Деревичі
- Великий Браталів
- Велика Волиця
- Бичева
- Березівка
- Авратин