Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Стара Чортория

Сторінка 3 з 6
читання книжок, газет і журналів, працювали гуртки лікнепу. В селі тоді було близько 60 проц. неписьменних. В хаті-читальні відбувалися репетиції драмгуртка.
Господарсько-політичні і культурні заходи Радянської влади викликали шале­ний опір куркулів. Вони проводили антирадянську агітацію, робили
замахи на акти­вістів села. 1922 року від рук куркулів загинув І. Р. Жук, один з найактивніших учасників соціалістичного будівництва на селі. Та, незважаючи на підступи класо­вого ворога, трудове селянство все тісніше згуртовувалося навколо Комуністичної партії і Радянської влади. Велика заслуга в цьому належить першим комуністам на селі талановитим організаторам мас В. Н. Соломасі, М. З. Ткачову, Н. П. Іщуку, О. В. Куликичу, С. З. Нагорному, І. X. Коломійцю.
У 1927 році в Старій Чорториї було організовано два товариства спільного обробітку землі: «Хлібороб» та імені В. І. Леніна. Через два роки на базі цих ТСОЗів утворився колгосп «Нова перемога». В ньому налічувалося 115 чоловік працездат­них. Господарство мало 28 пар коней, 27 возів, 20 кінних плугів, сівалку та 12 дере­в'яних борін. Поступово, рік у рік колгосп міцнів і розвивався. Важливу роль у цьому відіграла первинна партійна організація, що виникла 1930 року. Її очолив Ф. П. Якимець, який повернувся з Червоної Армії. Раніше, у 1928 році, створено сільську комсомольську організацію, секретарем якої був М. Подзірей.
Рільничі бригади, які очолювали комуністи та комсомольці, успішно викону­вали господарські завдання. Колгоспники брали активну участь у всесоюзному со­ціалістичному змаганні, що розгорнулося в роки перших п'ятирічок. Тракториста М. Т. Жука за високі виробничі показники 1935 року нагороджено орденом Трудо­вого Червоного Прапора. У 1937 році бригада, якою він керував, виробила на кож­ний трактор по 758 га умовної оранки і заощадила 2787 кг пального.
Багато уваги приділялось тваринництву. Для утримання худоби були збудовані добротні тваринницькі приміщення, в яких розмістилася конеферма, ферма великої рогатої худоби та свиноферма. Свинар X. К. Андрощук, який виростив по 28 поросят від кожної свиноматки, 1939 року був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
Протягом 1929—1937 рр. колгосп перетворився у економічно міцне багатогалу­зеве господарство. Він мав 1622 га угідь, вт. ч. 1420 га орної землі та 12 га саду, 100 корів, 198 свиней, 257 коней та пасіку з 134 бджолородинами.
Невпинно зростав добробут трудівників села, підвищувався їх культурний рі­вень. В 1937—40 роках колгоспники отримували на трудодень по 2—3 кг зерна та іншу сільськогосподарську продукцію. Багато колгоспних родин одержували щоро­ку по 200—250 пудів пшениці.
1930 року в Старій Чорториї був сельбуд. У 1934 році чотирьохрічну школу перетворено на семирічку. Під кінець 30-х років в селі повністю ліквідовано не­письменність. Сюди регулярно (3—4 рази на місяць) приїздила звукова кінопе­ресувка.
Віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз перервав мир­ний розвиток села. Вже через два тижні після початку війни фронт проходив на від­стані кількох десятків кілометрів від Старої Чорториї. На початку липня 1941 року в районі села точилися запеклі бої між частинами 6-ї армії під командуванням гене­рала І. М. Музиченка і наступаючими гітлерівськими військами. Зайнявши оборону на правому березі річки Случі, радянські воїни мужньо відбивали атаки ворога. Але сили були нерівні. 8 липня гітлерівці захопили Стару Чорторию.
Два з половиною роки село перебувало під гнітом фашистських загарбників. Багато лиха зазнали під час окупації його жителі. В перші ж дні окупації фашисти й поліцаї розстріляли кілька колгоспних родин.
Але, незважаючи на жорстокий окупаційний режим, жителі села вели боротьбу з ворогом. Вони саботували заходи окупаційної влади, палили та витолочували хліб на пні, знищували добро, яке підлягало відправленню до фашистської Німеччини.
9 січня 1944 року частини 1-го Українського фронту визволили Стару Чорторию від фашистських загарбників. 90 солдатів та офіцерів Радянської Армії — росіян, українців, білорусів, представників інших народів Радянського Союзу — полягли в бою за визволення села. Над могилою загиблих воїнів споруджено пам'ятник.


Сучасна карта - Стара Чортория