Сторінка 4 з 6
Зразу ж після визволення відновили свою діяльність сільська Рада і правління колгоспу. Головою колгоспу став учасник партизанського руху на Житомирщині С. Середюк. Переборюючи величезні труднощі, колгоспники, серед яких більшість становили жінки і підлітки, взялися за відродження
зруйнованого господарства. Вчасно провели вони весняні польові роботи 1944 року, а на початку літа почали зводити тваринницькі приміщення. З цією метою проведено кілька недільників, в яких взяло участь все працездатне населення. Щоб відновити поголів'я великої рогатої худоби, жителі здали на колгоспну ферму 100 голів молодняка.
В 1944 році колгосп вніс до фонду перемоги понад план 5200 пудів зерна, 6 тис. літрів молока.
Почала працювати сільська семирічна школа.
Настала довгождана перемога. У боротьбі з ворогом на фронтах Великої Вітчизняної війни брало участь 236 жителів села, 111 з них віддали своє життя за Батьківщину. Їх імена викарбовані на пам'ятнику воїнам-односельцям, який у 1968 році споруджено в новому сільському парку. 84 учасники Великої Вітчизняної війни відзначені урядовими нагородами. Двома орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступенів та орденом Червоної Зірки нагороджений П. Г. Кохановський — учасник оборони Москви, боїв на Курській дузі і визволення Києва. Орденів Вітчизняної війни 2-го ступеня, Слави 3-го ступеня удостоєний учасник оборони Ленінграда В. Г. Сєриков.
Протягом 1944—1950 рр. господарство колгоспу за допомогою держави було відбудоване.
В наступні роки вживалися заходи до дальшого піднесення культури землеробства й продуктивності тваринництва, впровадження у виробництво досягнень сільськогосподарської науки і передових методів організації праці. Внаслідок цього врожайність пшениці 1964 року зросла до 24,2 цнт, а цукрових буряків — до 380 цнт з одного га порівняно з 15 цнт пшениці і 218 цнт буряків з одного га у 1955 році. Якщо у 1955 році дійних корів у колгоспі було 153 голови, а надій молока становив 2105 цнт, то в 1964 році корів стало 300 голів, а надій молока досяг 5853 цнт. Колгосп продав державі 1147 цнт м'яса, в той час як у 1955 році — лише 560 цнт. Замість старих приміщень тваринницьких ферм були збудовані нові, цегляні, за типовими проектами. Споруджено також майстерню ремонту тракторів,стельмашню, кормоцех, адміністративне приміщення правління колгоспу.
Новий значний крок вперед зробило господарство в роки восьмої п'ятирічки. Колгосп має молочно-тваринницький напрям. Виробництво молока зросло до 466,3 цнт на 100 га сільськогосподарських угідь, м'яса — 140,9 цнт. Було механізовано працю в 7 тваринницьких приміщеннях. Врожайність зернових в середньому досягла 29,6 цнт з гектара.
Немала заслуга у цьому правління колгоспу і його голови, депутата Верховної Ради СРСР VIII скликання, делегата XXIV з'їзду КПРС С. М. Трохимчука, вмілого організатора колгоспного виробництва. Ось уже 13 років він очолює колгосп «Нова перемога». С. М. Трохимчук — учасник Великої Вітчизняної війни, нагороджений двома орденами Червоної Зірки. За сумлінну працю у післявоєнні роки він двічі удостоєний ордена Леніна.
Тепер колгосп «Нова перемога» — високорентабельне господарство, одне з кращих в області. За ним закріплено 1660 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1448 га орної землі, близько 50 га луків та пасовищ і 27 га саду. Не раз колгосп був учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР. За успіхи у соціалістичному змаганні на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції йому вручено на вічне зберігання Червоний прапор Житомирського обкому КП України і виконкому обласної Ради депутатів трудящих. З нагоди 100-річчя з дня народження В. І. Леніна колгосп нагороджено Ювілейною Почесною грамотою Центрального Комітету КПРС, Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС.
Серед трудівників села чимало орденоносців. Орденом Леніна нагороджені бригадир тракторної бригади А. П. Трохимчук, свинар П. О. Хоменко, орденом Жовтневої Революції — зоотехнік Ф. П. Курган, орденом Трудового Червоного Прапора — бригадири В. Г. Марцинкевич, І. X. Яцьков та доярка Н. П. Матвійчук, орденом «Знак Пошани» — ланкова М. Ц. Батюх і доярка Л. П. Жук.
В селі Дослідне є наукове господарство Українського науково-дослідного інституту землеробства. Тут працював відомий вчений-агроном П. М.
Дивиться також інші населені пункти району: