Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Лугини

Сторінка 2 з 7
робітники шкіряного заводу, селяни та солдати військової частини, що стояла в містечку. Оркестр заграв проле­тарський гімн «Інтернаціонал». У своїх виступах солдати, робітники та селяни засуджували війну, вимагали миру, землі, 8-годинного робочого дня.
У вересні 1917 року селяни Лугин взялися за розподіл поміщицької землі. Для приборкання селян прибув загін міліції. Але він не міг нічого вдіяти. Розлючений начальник міліції звернувся по допомогу до начальника Лугинського гарнізону. Однак солдати відмовилися брати участь у придушенні селянського виступу. Лише з допомогою повітового комісара, який представляв в Овруцькому повіті Тимчасо­вий буржуазний уряд, поміщику вдалося утримати землю.
Про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді населення міс­течка довідалося від солдатів місцевого гарнізону. Трудящі схвалили ленінські декрети і вирішили негайно приступити до їх здійснення, але на перешкоді стала буржуазно-націоналістична Центральна рада.
В січні 1918 року радянські війська визволили Лугини від військ Центральної ради. Було встановлено владу Рад. Тоді ж створено революційний комітет, який очолив більшовик А. І. Нагорний. До його складу увійшов також колишній матрос крейсера «Аврора» С. П. Нестеренко, який брав участь у зустрічі В. І. Леніна тру­дящими Петрограда в квітні 1917 року. Ревком розпочав розподіл поміщицької землі, формував загони для боротьби з контрреволюцією. Але в лютому 1918 року на Україну вдерлися австро-німецькі загарбники. Окупанти та їх прислужники — українські буржуазні націоналісти відновили .в містечку старі порядки, встановили жорстокий окупаційний режим. Та наприкінці 1918 року німецьке командування змушене було евакуювати свої війська. На початку 1919 року із Лугин вигнано банди контрреволюційної буржуазно-націоналістичної Директорії.
Проте боротьба з петлюрівцями на цьому не закінчилася. Влітку 1919 року, розвиваючи наступ на Київ, вони захопили майже всю територію Волині і суміжної з нею Подільської губернії. В руках Червоної Армії залишилася частина Овруць­кого повіту з Коростенським залізничним вузлом, містечком Лугинами та рядом інших населених пунктів. На цій території оборону тримала 12-а радянська армія, до складу якої входила 44-а дивізія під командуванням М. О. Щорса. Літо й осінь у районі Коростенського вузла йшли запеклі бої. І лише в грудні 1919 року, після визволення Києва від денікінців, настав тимчасовий перепочинок.
Радянське будівництво було перерване окупацією Лугин військами буржуазно-поміщицької Польщі, яка тривала в містечку з 26 квітня по 24 червня 1920 року. На другий день після визволення створено революційний комітет, до складу якого увійшли М. А. Томашевський, А. І. Нагорний, Г. К. Нестеренко, Н. І. Іванченко та І. П. Нестеренко. Його очолив політпрацівник 58-ї стрілецької дивізії М. А. Томашевський.
4 липня 1920 року тут відбувся волосний з'їзд незаможних селян, на якому обрано комітет незаможних селян (І. С. Бовсунівський, Г. Й. Бовсунівський, Ю. С. Нестеренко, К. С. Озерчук та І. М. Миколайчук). 15 липня з ініціативи ревкому та політвідділу 58-ї стрілецької дивізії на честь відкриття II конгресу Комін­терну проведено тиждень по впорядкуванню містечка.
Чималу увагу активісти містечка приділяли агітаційно-масовій роботі серед селян. Активну участь у здійсненні політики партії на селі брали члени комсомоль­ського осередку, створеного ще в листопаді 1919 року. Навесні 1921 року в зв'язку з паливним голодом у Лугинах з місцевого населення створюються спеціальні загони, які заготовляли паливо для залізниць.
Вирішувалися також питання культурного будівництва. В сельбуді, хаті-читальні проводилися читки газет і бесіди, працювали політгуртки та гуртки художньої самодіяльності. У проведенні масово-політичної роботи допомагали політпрацівники 58-ї стрілецької дивізії.
Будувати нове життя трудящим перешкоджали численні куркульсько-націо­налістичні банди. В районі Лугин діяла в той час банда Солов'я. Бандити нападали на радянських активістів, грабували жителів. Особливо активізувались їх дії, коли 1921 року на території Овруцького повіту з'явилася банда Тютюнника. Для відсічі бандитам було сформовано спеціальний загін з комсомольців і молоді Лугин, Коростеня та інших населених пунктів. Разом з дивізією Г. І. Котовського загін відважно бився з ворогами Радянської влади.


Сучасна карта - Лугини