Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Лугини

Сторінка 4 з 7
комсомолець В. С. Оржановський, безпартійні активісти Ф. І. Жук, П. М. Несте­ренко та інші. Більшість її членів — колишні працівники Луганської МТС.
Під керівництвом підпільного Лугинського райкому партії підпільні групи влаштовували диверсії, розповсюджували серед населення зведення Радянського інформбюро про становище на фронтах, до­бували зброю для партизанів і повідомляли їх про наміри каральних загонів поліції та гестапо.
Вночі 13 вересня 1941 року народні месники здійснили збройний напад на воро­жу похідну танкоремонтну майстерню, яка містилася поблизу залізничної станції Лугини. Знищивши охорону, вони вивели з ладу 6 танків та 27 вантажних машин. На початку 1942 року Ф. О. Пашинський і М. А. Пейчадзе спалили склад з боєприпасами та награбо­ваним майном. Поліції вдалося вистежити секретаря підпільного райкому партії П. Й. Нагорного. Після його страти рай­ком очолив І. Г. Сторожук.
Перемога радянських військ під Моск­вою та Сталінградом ще більше активізу­вали підпільну та партизанську боротьбу в цілими сім'ями. Так, 8 чоловік із сім'ї М. Д. і П. Г. Шапарчуків влилося в парти­занський загін ім. О. В. Суворова. 21 грудня 1942 року партизани загонів «За пере­могу» та «25 років Радянської України» разом з підпільниками знищили в Лугинах гарнізон поліції, захопили багато гвинтівок, автоматів, патронів. У підготовці операції активну участь брали підпільники комсомолка Г. В. Флюгрант, її батько В. М. Флюгрант, П. М. Фітільов, О. Л. Ковальчук та інші. У квітні 1943 року група месників з партизанського загону «25 років Радянської України» поблизу Лугин висадила у повітря залізничний міст на магістралі Київ — Сарни. У бою заги­нув росіянин командир загону лейтенант В. П. Фільков, якому посмертно присво­єно звання Героя Радянського Союзу. На честь героя в центрі Лугин встановлено пам'ятник.
У червні 1943 року героїчно загинули підпільники В. С. Оржановський та М. А. Пейчадзе. Вороги схопили їх у той момент, коли патріоти готували підрив електростанції. У серпні фашисти заарештували Ф. О. Пашинського, Ф. І. Жука та П. М. Нестеренка. Гітлерівці по-звірячому катували народних месників, нама­гаючись дізнатися про інших підпільників та партизанів. Але їм не вдалося чогось добитися. Тоді гітлерівські душогуби відвезли героїв до коростенської в'язниці, де вдавалися до більш витончених тортур. Зрозумівши, що всі спроби примусити підпільників говорити марні, кати у вересні стратили відважних патріотів.
Тим часом під ударами Червоної Армії фашистські війська відходили на захід. 30 грудня 1943 року, виконуючи завдання командування 60-ї армії, партизанські загони з'єднання С. Ф. Маликова визволили від загарбників Лугини, а незабаром сюди вступили передові частини 1-го Українського фронту.
Представники багатьох національностей Радянського Союзу полягли смертю хоробрих, визволяючи Лугини від гітлерівської нечисті. 1946 року на честь воїнів-визволителів встановлено пам'ятник. В перемогу над німецько-фашистськими оку­пантами певний вклад внесли 897 жителів Лугин, які відважно билися на фронтах і в тилу ворога. 296 луганців віддали своє життя за Батьківщину, 742 — нагоро­джені орденами й медалями. Учасником оборони Ленінграда був С. В. Дорошкевич.
Сталінград захищали І. П. Драчевський та І. Л. Бех. Під час оборони Кавказу і визволення Праги відзначився І. П. Бахур. З першого і до останнього дня війни перебував у діючій армії Г. Д. Кубаткін. Його нагороджено орденами Леніна і Вітчизняної війни 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки та багатьма меда­лями. Орденами Слави 2-го і 3-го ступенів й багатьма медалями відзначено І. С. Бовсунівського, трьома орденами Червоного Прапора, орденами Червоної Зірки, Олек­сандра Невського, Вітчизняної війни 2-го ступеня та кількома медалями — П. Г. Синенького.
За час окупації фашисти завдали великої шкоди господарству Лугин. Вони спалили десятки жител, зруйнували колгоспні будівлі, школу, лікарню, клуб, вивезли на каторжні роботи до Німеччини понад 200 юнаків і дівчат, розстріляли і замучили близько тисячі громадян.
Долаючи неймовірні труднощі, лугинці самовіддано працювали на відбудові зруйнованого господарства. Все доводилося починати спочатку. МТС відновила свою діяльність, маючи 3 трактори. Основними знаряддями праці були кінний плуг, лопата, серп, коса та ціп.


Сучасна карта - Лугини