Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бараші

1935 року відкрилася середня школа. В ній здобували знання 600 учнів. Того ж року зведено будинок культури на 300 місць, де працювали гуртки: драматичний, хоровий, танцювальний. Був у Барашах кінотеатр.
Щастя й радість прийшли в кожну домівку колись глухого занедбаного села.
Мирну творчу працю трудящих перервав віроломний напад фашистської
Німеч­чини на СРСР. Почалася мобілізація до лав Червоної Армії, райком партії організу­вав евакуацію населення, а водночас і колгоспних господарств до східних районів країни. 12 липня 1941 року німецько-фашистські загарбники окупували село. Гні­вом і ненавистю зустріло населення гітлерівців. Уже у вересні 1941 року В. Сич, С. Степура, О. Чащин, Т. Тищук та В. Олійник створили в Барашах підпільну організацію, до складу якої ввійшли підпільні групи сіл Бобриці та Антонівки. Підпільники вели антифашистську агітацію, розповсюджували серед населення листівки, зведення Радянського Інформбюро, добували зброю для партизанських загонів, допомагали поповнювати їх новими людьми, видавали фіктивні довідки про хворобу тим, кого мали відправити на каторжні роботи до Німеччини.
В листопаді 1941 року в Барашах був створений підпільний райком КП(б)У, який керував підпільними організаціями в селах: Білки, Сушки, Баскаки, Зелениці, Ришавка, Рясне, Бобриця, Антонівка. На початку 1943 року підпільники нала­годили зв'язок з партизанським з'єднанням С. Ф. Маликова і за його дорученням неодноразово виконували відповідальні завдання, а в лютому — березні 1943 року сформували партизанський загін ім. Боженка, що влився до складу з'єднання. Ко­мандиром загону був призначений М. Л. Пархоменко, комісаром — Д. А. Гарбарчук. На кінець 1943 року загін налічував близько 450 бійців. Він за весну — літо того року пустив під укіс близько 40 ворожих ешелонів з живою силою і технікою, роз­громив кілька поліцейських гарнізонів, знищив сотні гітлерівських вояк.
1 січня 1944 року війська 1-го Українського фронту визволили Бараші від ні­мецько-фашистських загарбників. Серед визволителів-синів багатонаціонального радянського народу були й барашівці. Честь і незалежність Батьківщини в роки Великої Вітчизняної війни захищали 820 жителів села, з них 309 удостоєні нагород, 192 полягли смертю хоробрих. На їх честь земляки спорудили пам'ятник.
Багато лиха зазнало село за роки фашистської окупації. Повністю було знищено господарство колгоспів, зруйновано приміщення лікарні, будинку культури, спалено десятки житлових будинків. Фашисти стратили понад 300 громадян села.
На всі чотири колгоспи лишилося тільки 34 пари коней, 23 — воли, 34 плуги, 34 борони і 32 вози.
Після визволення в Барашах відновили роботу райком партії, райвиконком, сільська Рада, які очолили відбудову народного господарства. Велику допомогу по­дали тоді братні республіки. Зокрема, з Російської Федерації надійшло 32 цнт посів­ного насіння. Чималі труднощі першої після визволення весни лягли на плечі жі­нок. Використовуючи як тягло корів, вони вивезли на поля 2955 тонн добрив, вручну засіяли 80 проц. довоєнних площ. Хоч уро­жай виростили невеликий, проте кол­госпи достроково виконали план хлібозаготівель, продали державі понад план близько 2 тис. пудів хліба.
Багато зроблено в ті роки і для відбудови культурно-побутових та медичних закладів. 1945 року в районі відбувся масовий недільник, під час якого трудящі відремонтували приміщення всіх наявних лікувальних закладів. ЦК КП(б)У та Рада Міністрів У PCP схвалили ініціативу барашівців. За їх почином такі ж неділь­ники пройшли в інших областях республіки.
На кінець відбудовного періоду трудящі Барашів повністю відродили зруйноване під час війни господарство й досягли довоєнного рівня виробництва продукції. 24 вересня 1950 року на районній сільськогосподарській виставці вони продемонстру­вали здобутки післявоєнних років. Так, експонувалися овочі ланкової M. І. Осадчук, яка зібрала урожай капусти по 140 цнт з гектара.
Того ж року чотири барашівські колгоспи об'єдналися в одне господарство — ім. Калініна, після чого в господарстві стало близько 4 тис. земельних угідь, у т. ч. 1,9 тис. га орної землі. Тут налічувалося 603 голови великої рогатої худоби, 250 свиней, 430 овець.
Значно зміцнів колгосп у наступні роки. Було зведено нові корівники, зерно­сховище, два льонотіпальні пункти, вівчарня, телятник, майстерні для


Сучасна карта - Бараші