Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ярунь

Сторінка 2 з 6
дітей 8—11-літ- нього віку навчалося лише 60. Заняття проводилися в тісній хатині.
Важким тягарем на плечі трудящих лягла імперіалістична війна. Вона спа­лахнула саме в розпалі жнив. Чоловіків забрали на фронт. Реквізували велику кількість худоби, особливо коней. Скоротилися посівні площі, знизилася врожай­ність сільськогосподарських культур. Насувався голод. Одна за одною з фронту приходили похоронні.
Дізнавшись про повалення царизму, люди сподівалися, що новий уряд поліп­шить їх злиденне становище. Але до села прибув повітовий комісар, який пред­ставляв у повіті Тимчасовий уряд, і на сільському сході попередив, що будь-яке зазіхання на поміщицьку та церковну землі каратиметься. Тільки перемога Великого Жовтня принесла трудящим справжнє розкріпачення. У грудні 1917 року в Яруні встановлено Радянську владу. Було створено ревком, який приступив до розподілу поміщицьких земель. Але в лютому 1918 року село окупували кайзерівці й відновили старі порядки. Після їх утечі в листопаді село захопили петлюрівці, які продовжували грабувати й тероризувати населення. Якось уночі вони вдерлися до хати П. Остапчук, забрали її й повезли до Новограда-Волинського за те, що від­мовилася працювати на панському полі. В місті жінку побили й кинули до в'язниці.
У квітні 1919 року село було визволено Червоною Армією. Відновив роботу ревком, що основну увагу звернув на вирішення продовольчого питання, зокрема, вилучалися лишки хліба, нагромаджувався насіннєвий фонд для засіву запустілих під час громадянської війни земель. Організовувалися загони для боротьби з націо­налістичними бандами.
25 квітня 1920 року Ярунь захопили польські інтервенти. 27 червня Перша Кінна армія остаточно визволила село. Трудящі Яруня приступили до мирного будівництва. Під керівництвом ревкому до кінця 1920 року було проведено розподіл земель.
1920 року створено ярунський партійний осередок, до якого ввійшли комуністи, загартовані в боях громадянської війни. Комуністи роз'яснювали селянам суть внутрішньої і зовнішньої політики більшовицької партії та Радянської держави, організовували виконання продрозкладки, створили комнезам, залучали жінок до участі в соціалістичному будівництві, до роботи в громадських організаціях та комісіях.
Вперше в історії села відкрилася лікарня на десять ліжок, де медичну допомогу подавали лікар і фельдшер.
Було проведено перепис дітей шкільного віку та неписьменних серед дорослого населення, в результаті якого виявилося, що не знають грамоти у селі 328 чоловік, переважно жінки.
У грудні 1920 року в селі відкрито семикласну єдину трудову школу, де навча­лося 90 дітей. Жителі забезпечували школу дровами, гасом, меблями, обладнанням. У гуртках ліквідації неписьменності вечорами колишні наймити при світлі каган­ців набували знань. Партійний осередок організував школу політграмоти, слухачі якої в 1925 році вивчали біографію В. І. Леніна, а також його праці «Про коопе­рацію», «Про продовольчий податок», «Як організувати змагання», «III, Комуніс­тичний Інтернаціонал».
Впорядковувався Ярунь, який з 1925 року став районним центром.
За ініціативою комуністів та комсомольців 1928 року 33 селянські двори об'єд­налися в колгосп «Вільна праця»; 1929 року виникла артіль «Нова громада», наступ­ного року — «Бідняк», а 1931 — ім. Шевченка. Працювали колгоспники дружно, хоч господарства були ще бідними. Зокрема, колгосп «Бідняк» обробляв тільки 75 га орної землі, мав 16 коней, 4 воли, 10 возів, молотарку й жниварку.
В 1932—-1933 pp. внаслідок об'єднання господарств утворено два колгоспи — ім. Куйбишева та ім. Калініна. Важливу роль у їх зміцненні відіграла Ярунська МТС, організована 1932 року, у розпорядженні якої було 26 тракторів та різний реманент, що постачала держава.
Колгоспи рік у рік міцніше ставали на ноги. Перші успіхи, досягнуті у соціа­лістичному будівництві, сповнювали людей радістю за свою Батьківщину. Колгосп­ник С. Т. Осипчук у листі до редакції районної газети писав: «Тяжким і безпросвіт­ним було моє життя до Великого Жовтня. Від тяжкої праці на поміщика та куркулів рано помер батько. Коли мені сповнилося вісім років, пішов у найми до куркулів. Заможно і радісно живу тепер у колгоспі. Маю гарну хату, корову, свиней, вдосталь хліба та інших продуктів. Сім'я моя добре


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Ярунь