Сторінка 4 з 6
день 26-річчя Великого Жовтня комсомольці розвісили по Яруню радянські лозунги та червоні прапори.
Влітку 1943 року група партизанів загону ім. Чапаєва розгромила ярунську поліцію, захопивши зброю, боєприпаси, продовольство, а також 8 поліцаїв.
Від фашистських загарбників Ярунь визволили частини 1-го Українського фронту 8 січня 1944 року.
353 жителі відстоювали свободу і незалежність Батьківщини на фронтах Великої Вітчизняної війни, 171 не повернувся з поля бою, 277 удостоєні бойових орденів і медалей. Так, Д. І. Гарбарчук перебував на фронті з першого до останнього дня війни. В рідне село він повернувся з орденами Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступенів, орденом Червоного Прапора та багатьма медалями. Повним кавалером ордена Вітчизняної війни повернувся додому Р. З. Фільчук. В. К. Пасічник нагороджений орденом Слави 2-го і 3-го ступенів, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня.
За час окупації гітлерівські розбійники повністю зруйнували колгоспні будівлі, знищили поголів'я худоби, сільськогосподарські машини.
Одразу ж після визволення відновили діяльність райком партії, райвиконком, сільська Рада, які налагоджували роботу районних організацій, МТС, колгоспів тощо.
У неймовірно важких умовах здійснювали колгоспники відбудову рідного колгоспу. Населення тоді становило 842 чоловіка — жінки, підлітки та старики. Колгоспники за рахунок власних запасів створили насіннєвий фонд.
Вчасно провели першу після визволення сівбу, виконали план заготівлі хліба та інших продуктів. Люди не рахувалися ні з часом, ні з віком. 76-річний Мусій Карплюк, 70-річні Євдоким Карплюк, Дмитро Степанюк та багато інших виконували по півтори денні норми. Героїчну працю багатьох колгоспників було відзначено медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
У пристосованій хаті розпочав роботу медпункт. Усі 268 дітей шкільного віку стали ходити до середньої школи. Наполеглива праця по оволодінню знаннями поєднувалася з значною громадською роботою. Вчителі працювали агітаторами на десятихатках і в бригадах.
У перші повоєнні роки трудящі Яруня під керівництвом партійної організації багато зробили для піднесення економіки села. Чималою в ті роки була допомога держави та братніх республік. Село отримувало плуги, жниварки, косарки та іншу техніку.
Самовіддана праця дала перші наслідки. Уже 1948 року колгосп ім. Куйбишева запланував отримати 137 тис. крб. прибутків, а мав близько 196 тис. Того ж року на капітальне будівництво запланували 66,9 тис. крб., але внаслідок допомоги держави, яка надала кредити, витратили 83 тис. крб.
Великі прибутки давав цукровий буряк. 1948 року найвищих його врожаїв добилися ланки X. Т. Вознюк, В. С. Шмереги та С. Д. Євпак з колгоспу ім. Калініна. Вони зібрали з кожного гектара в середньому по 550 цнт коренів і були нагороджені орденами Леніна. Ланка Надії Луцюк одержала найвищі врожаї проса в районі — по 24 цнт з гектара.
Зростання врожайності в колгоспах Яруня забезпечувалося кращим обробітком грунту, більшою кількістю добрив, сортовим насінням, чіткішою організацією праці й зміцненням трудової дисципліни. Крім зерна і грошей, кожний колгоспний двір одержав по 10—15 пудів цукру. В 1949 році трудівники артілі одержали по 3 кг зернових, по 6 кг картоплі та по 1,5 крб. на кожний вироблений трудодень.
З великим патріотичним піднесенням колгоспники підписувалися на державну позику, вносячи всю суму готівкою. В 1950 році комсомольці Яруня закликали колгоспну й радгоспну молодь Житомирщини йти в бригади і ланки по кормодобуванню та взяти шефство над створенням міцної кормової бази для колгоспного і радгоспного тваринництва. Завдяки цьому збільшилися надої молока, виробництво м'яса.
8 вересня 1950 року колгоспи — Ярунський ім. Куйбишева та «Більшовик» с. Малого Молодькова об'єднано в один — ім. Куйбишева. Об'єднання позитивно вплинуло на дальший розвиток господарства. Уже 1951 року більш як удвоє порівняно з 1945 роком зросла врожайність зернобобових і технічних культур, що дало можливість підняти продуктивність тваринництва, збільшити надої молока.
Дивиться також інші населені пункти району: