Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Копище

Сторінка 5 з 5
і навчається в Житомирському культосвітньому училищі, дочка Олена — у восьмому класі. Сім'я спорудила новий будинок на три кімнати. Має радіоприймач, телевізор. На роботу Петро Григорович їздить на власному мотоциклі. І це не поодинокий приклад. Заможно живуть тепер усі копищанці. Село повністю електрифіковане. Швидкими темпами ведеться житлове будівництво. Тільки за роки восьмої п'ятирічки тут зве­дено 43 добротні сучасні будинки, кожен з яких має по 2—3 кімнати, допоміжні приміщення, просторі подвір'я.
За післявоєнні роки поліпшилися зв'язки Копища з сусідніми селами та з ра­йонним центром. В селі з'явився телефон. Від Олевська до Копища прокладено бруківку, якою регулярно курсують автобуси.
Поліпшується медичне обслуговування. В селі є медпункт, пологовий будинок. Тут працюють два медпрацівники.
За роки Радянської влади в селі ліквідовано неписьменність. У середній школі, розміщеній у новому, типовому приміщенні, 25 учителів навчають 350 учнів. При школі є консультаційний пункт Олевської заочної середньої школи. По-новому організовується відпочинок і дозвілля копищанців. Після трудового дня вони поспішають до будинку культури із залом для глядачів на 200 місць. Тут можна послухати цікаву лекцію, подивитися кінофільм, концерт художньої самодіяль­ності. Люблять копищанці свій хор, що складається з 70 чоловік. Бібліотека має книжковий фонд 3 тис. примірників. Село, яке до Великого Жовтня живилося випадковими чутками, тепер повністю радіофіковане, сюди щодня доставляють півтори тисячі примірників газет і журналів.
Традицією стало проведення вечорів дружби із сусідніми білоруськими селами. Створено об'єднаний хор із числа співаків Копища, Глушкевичів, Милашевичів. Колективу присвоєно звання народного хору Білоруської PCP, на республіканському конкурсі-огляді художньої самодіяльності Білорусії нагороджено Золотою медаллю. Щороку в липні у Копищі відбувається зустріч трудівників трьох сіл. Передовикам колгоспного виробництва доручається запалити вогнище дружби. Підводяться під­сумки виконання взятих трудових зобов'язань, потім відбувається великий концерт. Кращому колективу художньої самодіяльності вручається вимпел дружби.
Копищанці справжні господарі своєї долі. 35 чоловік обрано депутатами сіль­ської Ради, серед яких 15 жінок, 11 чоловік — членами правління колгоспу. В по­стійно діючих комісіях працює близько 100 чоловік. Бюджет Ради на 1973 рік ста­новить 39 964 крб., переважна більшість цієї суми буде використана на поліпшення охорони здоров'я, на піднесення культурно-освітньої роботи.
Господарське та культурне життя села спрямовує партійна організація, в складі якої 33 комуністи. їх вірними помічниками є 34 комсомольці.
Колоситься врожаями копищанська земля, полита кров'ю її жителів. Ніколи не в'януть квіти біля підніжжя пам'ятника 2887 жертвам, які віддали життя за прекрасне сьогодення.
У дружній радянській сім'ї знайшло своє щастя поліське село Копище, і його трудівники роблять усе, щоб завтрашній день був ще кращим, щоб внести свій вклад у будівництво комунізму.


Сучасна карта - Копище