Сторінка 3 з 6
стабілізувалося лише в грудні, коли було визволено Київ. Відновлений ревком згуртовував навколо себе бідноту, проводив роботу щодо зміцнення Радянської влади на селі, вів боротьбу з бандами та різними контрреволюційними елементами, вилучав у куркулів хліб, який потім розподіляв серед бідноти.
В кінці квітня 1920 року Верхівню окупували польські війська. Знову почалися грабунки й насильства. Багатьох активістів було закатовано. Але окупація тривала недовго. 5 червня Перша Кінна армія під командуванням С. М. Будьонного прорвала польський фронт і ранком 6 червня частини 14-ї кавалерійської дивізії вступили в село.
Після краху інтервенції панської Польщі трудящі Верхівні приступили до соціалістичних перетворень. В умовах розрухи й голоду відновлювалося господарство. Був проведений перерозподіл земель, у результаті якого 505 селянських сімей одержали землю. В серпні 1920 року обрано сільську Раду. Її першим головою був Д. М. Даценко. В організації допомоги бідноті велику роль відіграв створений у листопаді комітет незаможних селян. Того ж року оформився волосний партійний осередок на чолі з секретарем Ю. Г. Чагаровим. Трудящі Верхівні з кожним роком добивалися нових і нових успіхів.
22 жовтня 1923 року в селі організовано товариство спільного обробітку землі «Червоний хлібороб», в яке спочатку вступило 12 селянських родин. За короткий строк товариство здобуло велику популярність серед селян. Наприкінці того ж року до нього вже входило 36 бідняцько-батрацьких дворів. 1924 року виникло ще одне колективне господарство, в якому об'єдналося 8 родин.
Значну допомогу селянам подавала держава. Лише в 1925 році вони одержали 12 тис. крб. кредиту. Зміцнювалася економіка села. 1925 року порівняно з 1920-м поголів'я худоби зросло на 25 проц. У 1926 році проти 1925-го втричі збільшився посів цукрових буряків. Колективні форми господарювання привертали на свій бік дедалі більше селян. У лютому 1927 року в селі створено машинне товариство.
Важливою подією у житті Верхівні стало відкриття в серпні 1921 року агрошколи, яку 1932 року реорганізовано в технікум. Сюди прийшли вчитися діти селян-бідняків, які до революції не могли й мріяти про середню спеціальну освіту. Агрошкола готувала кваліфікованих спеціалістів сільського господарства. 1925 року тут навчалося 45 чоловік.
Велику роботу було проведено в галузі народної освіти. 1925 року відкрито семирічну школу, де 7 учителів навчали 214 учнів. Чимала увага приділялася справі ліквідації неписьменності серед населення. Було створено гуртки лікнепу, організовано школу для малописьменних.
Центром культурно-освітньої і масово-політичної роботи серед населення був селянський клуб. Тут часто читалися лекції, організовувалися голосні читки газет, вечори відпочинку; працювали гуртки: драматичний, сільськогосподарський, військовий, антирелігійний. У селі було дві бібліотеки — при клубі та при агрошколі. Активну участь у здійсненні масово-політичної та культосвітньої роботи брали учні агрошколи.
Поліпшувалося медичне обслуговування населення. В селі діяла лікарня. Допомогу хворим подавали лікар та 3 чоловіка середнього медперсоналу.
Втілюючи в життя рішення XV з'їзду ВКП(б), трудящі Верхівні 1929 року створили колгосп «Червоний хлібороб», а через рік почався масовий перехід селян до колективних форм господарювання. З початку суцільної колективізації на селі загострилася класова боротьба. Куркулі вороже ставилися до колгоспного руху. Вони залякували активістів, проводили антирадянську агітацію, вдавалися до підривних дій. Сільський актив, очолюваний комуністами, дав рішучу відсіч їх діям. Було розкуркулено і вислано 18 глитайських сімей. 1933 року в селі створено ще два колгоспи — ім. 16-річчя Жовтня (231 селянський двір) та ім. 17 партз'їзду (261 селянський двір).
За роки довоєнних п'ятирічок верхівнянські колгоспи економічно зміцніли. Врожай зернових становив 17—18 цнт з га, цукрових буряків—250—300 цнт. На фермах налічувалося близько 500 голів великої рогатої худоби, 650 голів свиней та 175 пар коней. За досягнення в розвитку тваринництва працівник ферми колгоспу ім. 16-річчя Жовтня С. К. Баглич у 1939 році був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки і занесений до Почесної книги виставки.
Дивиться також інші населені пункти району: