Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Верхівня

Сторінка 3 з 6
стабілізувалося лише в грудні, коли було визволено Київ. Відновлений ревком згуртовував навколо себе бідноту, проводив роботу щодо зміцнення Радянської влади на селі, вів боротьбу з бандами та різними контрреволюційними елементами, вилучав у куркулів хліб, який потім розподіляв серед бідноти.
В кінці квітня 1920 року Верхівню окупували польські війська. Знову почалися грабунки й насильства. Багатьох активістів було закатовано. Але окупація тривала недовго. 5 червня Перша Кінна армія під командуванням С. М. Будьонного прорва­ла польський фронт і ранком 6 червня частини 14-ї кавалерійської дивізії вступили в село.
Після краху інтервенції панської Польщі трудящі Верхівні приступили до соціалістичних перетворень. В умовах розрухи й голоду відновлювалося господар­ство. Був проведений перерозподіл земель, у результаті якого 505 селянських сімей одержали землю. В серпні 1920 року обрано сільську Раду. Її першим головою був Д. М. Даценко. В організації допомоги бідноті велику роль відіграв створений у листопаді комітет незаможних селян. Того ж року оформився волосний партійний осередок на чолі з секретарем Ю. Г. Чагаровим. Трудящі Верхівні з кожним роком добивалися нових і нових успіхів.
22 жовтня 1923 року в селі організовано товариство спільного обробітку землі «Червоний хлібороб», в яке спочатку вступило 12 селянських родин. За короткий строк товариство здобуло велику популярність серед селян. Наприкінці того ж року до нього вже входило 36 бідняцько-батрацьких дворів. 1924 року виникло ще одне колективне господарство, в якому об'єдналося 8 родин.
Значну допомогу селянам подавала держава. Лише в 1925 році вони одержали 12 тис. крб. кредиту. Зміцнювалася економіка села. 1925 року порівняно з 1920-м поголів'я худоби зросло на 25 проц. У 1926 році проти 1925-го втричі збільшився посів цукрових буряків. Колективні форми господарювання привертали на свій бік дедалі більше селян. У лютому 1927 року в селі створено машинне товариство.
Важливою подією у житті Верхівні стало відкриття в серпні 1921 року агро­школи, яку 1932 року реорганізовано в технікум. Сюди прийшли вчитися діти селян-бідняків, які до революції не могли й мріяти про середню спеціальну освіту. Агро­школа готувала кваліфікованих спеціалістів сільського господарства. 1925 року тут навчалося 45 чоловік.
Велику роботу було проведено в галузі народної освіти. 1925 року відкрито семирічну школу, де 7 учителів навчали 214 учнів. Чимала увага приділялася справі ліквідації неписьменності серед населення. Було створено гуртки лікнепу, органі­зовано школу для малописьменних.
Центром культурно-освітньої і масово-політичної роботи серед населення був селянський клуб. Тут часто читалися лекції, організовувалися голосні читки газет, вечори відпочинку; працювали гуртки: драматичний, сільськогосподарський, вій­ськовий, антирелігійний. У селі було дві бібліотеки — при клубі та при агрошколі. Активну участь у здійсненні масово-політичної та культосвітньої роботи брали учні агрошколи.
Поліпшувалося медичне обслуговування населення. В селі діяла лікарня. Допомогу хворим подавали лікар та 3 чоловіка середнього медперсоналу.
Втілюючи в життя рішення XV з'їзду ВКП(б), трудящі Верхівні 1929 року створили колгосп «Червоний хлібороб», а через рік почався масовий перехід се­лян до колективних форм господарювання. З початку суцільної колективізації на селі загострилася класова боротьба. Куркулі вороже ставилися до колгосп­ного руху. Вони залякували активістів, проводили антирадянську агітацію, вдава­лися до підривних дій. Сільський актив, очолюваний комуністами, дав рішучу відсіч їх діям. Було розкуркулено і вислано 18 глитайських сімей. 1933 року в селі ство­рено ще два колгоспи — ім. 16-річчя Жовтня (231 селянський двір) та ім. 17 партз'їзду (261 селянський двір).
За роки довоєнних п'ятирічок верхівнянські колгоспи економічно зміцніли. Врожай зернових становив 17—18 цнт з га, цукрових буряків—250—300 цнт. На фермах налічувалося близько 500 голів великої рогатої худоби, 650 голів свиней та 175 пар коней. За досягнення в розвитку тваринництва працівник ферми колгоспу ім. 16-річчя Жовтня С. К. Баглич у 1939 році був учасником Всесоюзної сільськогос­подарської виставки і занесений до Почесної книги виставки.


Сучасна карта - Верхівня