Сторінка 4 з 6
Поліпшувався добробут колгоспників. У 1939 році на трудодень видано по 4 кг пшениці. Крім того, вони одержали на трудодні картоплю, цукор та інші продукти.
1935 року в селі на базі семирічки відкрито середню школу. Напередодні Великої Вітчизняної війни в ній навчалося 653 учні; в сільськогосподарському технікумі здобували освіту 480 студентів.
Підступний напад фашистської Німеччини на СРСР перервав мирну працю радянських людей. 22 липня 1941 року фашистські загарбники окупували село. 882 дні перебувала Верхівня в руках німецько-фашистських варварів. Багато лиха довелося пережити за той час її жителям. Ворог заподіяв великої шкоди господарству села, знищив майже всі сільськогосподарські будівлі, машини, 80 га лісу, парк, вивіз колгоспну та селянську худобу. Окупанти розграбували сільськогосподарський технікум. 307 верхівнянців, переважно молоді, вороги насильно відправили на каторжні роботи до фашистської Німеччини.
В перші ж дні окупації комуністи, яких спеціально залишено в селі, почали налагоджувати підпільну роботу. Але фашистам вдалося натрапити на їх слід. Вони схопили і розстріляли В. К. Свірчевського, Г. І. Сироватку, К. Д.Даценка, Р. Д. Гетьмана та У. Р. Любченка. Розправа над підпільниками не залякала жителів села. Патріоти продовжували боротьбу з ворогом, саботували заходи окупаційних властей, виводили з ладу сільськогосподарські машини. З жовтня 1943 року вони вбили німецького жандарма. Активно діяв В. А. Олійник, який встановив зв'язки з підпіллям Києва. Він героїчно загинув у збройній сутичці з ворогом в ніч на 14 жовтня 1943 року.
28 грудня 1943 року, розвиваючи наступ на Бердичівському напрямку, війська 1-го Українського фронту визволили Верхівню від окупантів.
313 жителів села брали участь у Великій Вітчизняній війні, з них 148 — загинуло смертю хоробрих у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками. Уродженці Верхівні героїчно воювали на різних фронтах війни. Так, кавалер двох орденів Червоної Зірки, ордена Вітчизняної війни 2-го ступеня та кількох медалей С. Я. Макушинський пройшов славний бойовий шлях від Сталінграда до Берліна. Хоробро билися з ворогом на Ленінградському фронті Г. П. Медвідь і член КПРС з 1925 року Т. Л. Пойда, який поліг смертю героя, захищаючи місто Леніна.
Жителі Верхівні свято бережуть пам'ять про своїх земляків, які загинули в боях за рідну Батьківщину. На їх честь у селі споруджено обеліск Слави. Кожного року 9 травня біля нього відбувається вшанування пам'яті героїв.
Ще йшли бої на фронтах війни, а трудівники Верхівні, очолені комуністами, взялися за відбудову зруйнованого господарства. Відновили свою діяльність колгоспи. Колгоспники старанно підготувалися до першої після визволення весняної сівби. План посіву було перевиконано.
Одночасно велася відбудова культурно-освітніх закладів. 18 червня 1944 року з ініціативи партійної організації села на масовий недільник вийшло все працездатне населення. Було повністю відремонтовано приміщення школи, виготовлено необхідне шкільне устаткування, завезено паливо на зиму.
Ще з більшим натхненням працювали верхівнянці після переможного завершення Великої Вітчизняної війни. Перемога над ворогом надихала їх на нові трудові подвиги. Колгоспники доклали сил, щоб вчасно і без втрат зібрати врожай. Добре була організована праця в рільничій бригаді № 4, яку очолював комуніст Г. Г. Боярчук. Вона першою закінчила збирання врожаю і виконала план сівби озимих культур. Колгоспники М. О. Даценко, Я. Г. Міщук та інші під час посівної виконували норми на 150—180 процентів.
Авангардну роль у відбудові господарства відігравали комуністи. В серпні 1946 року створено первинну партійну організацію колгоспу ім. 16-річчя Жовтня, яка мобілізувала колгоспників на дальший розвиток господарства. Ланка О. Г. Ваколюк виростила по 302 цнт цукрових буряків з га. 1947 року колгосп один з перших у районі виконав план хлібоздачі державі. 1948 року тут вирощено стопудовий урожай на всій площі зернових культур, достроково виконано державний план хлібозаготівлі. Зросло громадське тваринництво. Вдвічі збільшилася оплата праці на трудодень.
Великі зміни сталися в селі за роки повоєнних п'ятирічок. Після об'єднання в 1950 році утворилося одне велике колективне господарство — колгосп ім. Й. В. Сталіна, який 1959 року одержав назву ім. Першої семирічки, а 1967-го — ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції.
Дивиться також інші населені пункти району: