Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Столипінська аграрна реформа не поліпшила економічного становища селян, ще більше загострила класові суперечності на селі. Процес обезземелення та класового розшарування тривав далі. Не маючи тяглової сили, сільськогосподарського реманенту, багато селян продавали свої земельні наділи місцевим куркулям. Так, наприкінці 1912 року в містечку вже налічувалося майже 200 безземельних господарств.
У 1913 році населення Кодні становило 2994 чоловіка. Тут містилися волосне управління, поштова станція, лікарня на 18 ліжок, аптека. 1912 року відкрили двокласне училище.
В роки першої світової імперіалістичної війни багатьох коднянців мобілізували на фронт. Різко скоротилися посівні площі, зменшилася кількість худоби. Малоземельні господарства розорялися, не вистачало робочих рук.
З великою радістю трудящі Кодні зустріли звістку про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді, про II Всеросійський з'їзд Рад, який відбувся в Петрограді, про ленінські декрети. У січні 1918 року селяни реквізували поміщицьке майно, розподілили землю, що підлягала конфіскації. Значну допомогу в цій справі подавали солдати 100-ї артилерійської бригади, яка в цей час стояла в містечку. Тоді ж тут встановлено Радянську владу. Та здійснення перших соціалістичних перетворень в лютому 1918 року перервали німецькі загарбники. Окупанти чинили жорстокі розправи над місцевим населенням, арештовували активістів. Після краху німецької окупації владу в Кодні захопили петлюрівці. Навесні 1919 року 1-а Українська радянська дивізія під командуванням М. О. Щорса розгорнула бойові дії проти петлюрівців і визволила містечко. Багато коднянців добровільно влилося в ряди Червоної Армії.
На залізничній станції Кодня в складі екіпажу бронепоїзда «Грозний» брав участь у боротьбі з петлюрівцями В. В. Вишневський, згодом російський радянський письменник.
Під керівництвом містечкового та волосного ревкомів коднянці приступили до соціалістичного будівництва. Був створений комбід, який став ініціатором організації селянами комуни. Він проводив велику роботу по згуртуванню місцевої бідноти, розподілу поміщицької і церковної землі. В серпні 1919 року петлюрівські банди захопили Кодню. Почалися масові арешти, грабежі, погроми, насильства. У кінці вересня того ж року, після легендарного походу Південної групи військ з-під Одеси в район Коростеня на з'єднання з частинами 12-ї армії, в Кодні була відновлена Радянська влада.
Почали працювати ревком та комбід. У січні 1920 року відбувся з'їзд комбідів Коднянської волості, який ухвалив рішення підтримувати Радянську владу, перерозподілити землю. Весною 1920 року радянське будівництво було перерване польськими окупантами. 8 червня 1920 року радянські війська визволили Кодню від ворога. Відновили роботу волосний і сільський ревкоми, було створено волосний комнезам, головою якого став учасник визволення містечка від польських інтервентів Д. С. Перехрестюк, член партії з 1917 року, колишній матрос. 15 грудня 1920 року він був підступно вбитий бандитами.
Відбудова народного господарства відбувалася в умовах жорстокої класової боротьби. Не вистачало коштів, дуже слабкою була матеріальна база. Становище ускладнювалося епідемією тифу, яка спалахнула в грудні 1920 року. Та коднянці за допомогою держави самовіддано піднімали з руїн господарство, водночас допомагаючи Червоній Армії, робітникам промислових центрів, голодуючим Поволжя.
В кінці 1920 року в Кодні створено партійний осередок, секретарем якого обрали А. К. Олійника. 12 комуністів очолили боротьбу трудівників за здійснення планів соціалістичного будівництва. В квітні 1921 року обрано сільську Раду. При ній працювали постійно діючі комісії, до роботи в яких залучались місцеві активісти. Значну допомогу партійному осередку та сільраді у відбудові народного господарства, зміцненні Радянської влади в містечку, боротьбі з куркулями подавав комнезам. Його члени виявляли у куркулів лишки землі, здійснювали контроль за її розподілом і використанням. Волосний з'їзд комнезамів, який відбувся 1921 року, відзначив, що у волості виявлено і взято на облік 625 десятин куркульської землі.
Кодня
Сторінка 2 з 6
збройна сутичка, що закінчилася поразкою селян. Активного учасника і керівника виступу П. Бойчука було заарештовано і заслано в Сибір. Через два роки трудящі Кодні виступили за збільшення оплати праці на бурякових плантаціях. Місцевим властям вдалося придушити і це заворушення. У 1913 році населення Кодні становило 2994 чоловіка. Тут містилися волосне управління, поштова станція, лікарня на 18 ліжок, аптека. 1912 року відкрили двокласне училище.
В роки першої світової імперіалістичної війни багатьох коднянців мобілізували на фронт. Різко скоротилися посівні площі, зменшилася кількість худоби. Малоземельні господарства розорялися, не вистачало робочих рук.
З великою радістю трудящі Кодні зустріли звістку про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді, про II Всеросійський з'їзд Рад, який відбувся в Петрограді, про ленінські декрети. У січні 1918 року селяни реквізували поміщицьке майно, розподілили землю, що підлягала конфіскації. Значну допомогу в цій справі подавали солдати 100-ї артилерійської бригади, яка в цей час стояла в містечку. Тоді ж тут встановлено Радянську владу. Та здійснення перших соціалістичних перетворень в лютому 1918 року перервали німецькі загарбники. Окупанти чинили жорстокі розправи над місцевим населенням, арештовували активістів. Після краху німецької окупації владу в Кодні захопили петлюрівці. Навесні 1919 року 1-а Українська радянська дивізія під командуванням М. О. Щорса розгорнула бойові дії проти петлюрівців і визволила містечко. Багато коднянців добровільно влилося в ряди Червоної Армії.
На залізничній станції Кодня в складі екіпажу бронепоїзда «Грозний» брав участь у боротьбі з петлюрівцями В. В. Вишневський, згодом російський радянський письменник.
Під керівництвом містечкового та волосного ревкомів коднянці приступили до соціалістичного будівництва. Був створений комбід, який став ініціатором організації селянами комуни. Він проводив велику роботу по згуртуванню місцевої бідноти, розподілу поміщицької і церковної землі. В серпні 1919 року петлюрівські банди захопили Кодню. Почалися масові арешти, грабежі, погроми, насильства. У кінці вересня того ж року, після легендарного походу Південної групи військ з-під Одеси в район Коростеня на з'єднання з частинами 12-ї армії, в Кодні була відновлена Радянська влада.
Почали працювати ревком та комбід. У січні 1920 року відбувся з'їзд комбідів Коднянської волості, який ухвалив рішення підтримувати Радянську владу, перерозподілити землю. Весною 1920 року радянське будівництво було перерване польськими окупантами. 8 червня 1920 року радянські війська визволили Кодню від ворога. Відновили роботу волосний і сільський ревкоми, було створено волосний комнезам, головою якого став учасник визволення містечка від польських інтервентів Д. С. Перехрестюк, член партії з 1917 року, колишній матрос. 15 грудня 1920 року він був підступно вбитий бандитами.
Відбудова народного господарства відбувалася в умовах жорстокої класової боротьби. Не вистачало коштів, дуже слабкою була матеріальна база. Становище ускладнювалося епідемією тифу, яка спалахнула в грудні 1920 року. Та коднянці за допомогою держави самовіддано піднімали з руїн господарство, водночас допомагаючи Червоній Армії, робітникам промислових центрів, голодуючим Поволжя.
В кінці 1920 року в Кодні створено партійний осередок, секретарем якого обрали А. К. Олійника. 12 комуністів очолили боротьбу трудівників за здійснення планів соціалістичного будівництва. В квітні 1921 року обрано сільську Раду. При ній працювали постійно діючі комісії, до роботи в яких залучались місцеві активісти. Значну допомогу партійному осередку та сільраді у відбудові народного господарства, зміцненні Радянської влади в містечку, боротьбі з куркулями подавав комнезам. Його члени виявляли у куркулів лишки землі, здійснювали контроль за її розподілом і використанням. Волосний з'їзд комнезамів, який відбувся 1921 року, відзначив, що у волості виявлено і взято на облік 625 десятин куркульської землі.