Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
31 грудня 1943 року 53-я гвардійська танкова бригада 1-го Українського фронту під час здійснення Житомирсько-Бердичівської операції визволила Кодню від німецько-фашистських загарбників.
448 жителів села билися з ворогом на фронтах Великої Вітчизняної війни, 173 з них загинули, 254 — нагороджені орденами й медалями. Свято шанують коднянці пам'ять тих, хто віддав своє життя в боротьбі з фашизмом. На двох братських могилах в селі встановлено пам'ятники.
Ще гриміла війна, а перед партійною організацією та сільською Радою Кодні постало завдання якнайшвидше відновити господарство, налагодити життя, організувати допомогу фронту. Насамперед треба було подбати про весняну посівну кампанію. Надзвичайний героїзм проявили трудящі, відбудовуючи зруйноване фашистами господарство. Майже всі чоловіки були на фронті, в селі залишилися лише жінки, старі та діти. Не вистачало техніки, робочих рук, тяглової сили, посів матеріалів. На початку 1944 року, спираючись на підтримку інших районів країни, коднянці відбудували МТС.
У цей важкий час жителі села подавали допомогу промисловим центрам країни. 1945 року майже 50 юнаків та дівчат поїхали на відбудову Донбасу.
Після трудового дня коднянці прибирали брухт з вулиць, ремонтували школу, лікарню, виробничі приміщення установ. Поступово заліковувалися рани, завдані війною. 1945 року 450 дітей знову сіли за шкільні парти. Почала працювати вечірня школа для працюючої молоді, яку відвідувало 19 чоловік. Для дітей, батьки яких загинули в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, коднянці створили фонд всеобучу в сумі 1858 крб. На ці кошти купували одяг, взуття, підручники. Для дітей-сиріт було відкрито інтернат. Водночас коднянці одержували допомогу від держави і народів-братів машинами, зерном, худобою, будівельними матеріалами тощо.
З кожним роком міцніли і розвивалися колгоспи Кодні. На кінець відбудовного періоду середня врожайність зернових в артілі ім. Петровського досягла 10,3 цнт з га, в два з половиною рази більше, ніж у 1945 році. Неподільні фонди колгоспу становили 133 612 крб. 1951 року господарство було учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві.
У січні 1958 року колгоспи ім. Петровського та ім. Чапаєва об'єдналися в одне господарство «Україна». Це позитивно позначилося на дальшому розвиткові колгоспного господарства.
Через рік тракторна бригада О. М. Коваля звернулась до всіх механізаторів області із закликом запровадити комплексну механізацію на обробітку просапних культур. Цей заклик підхопили механізатори багатьох інших колгоспів області. Запроваджуючи комплексну механізацію на обробітку просапних культур, коднянські механізатори набагато підвищили продуктивність праці і знизили собівартість продукції. 1962 року лише на вирощуванні кукурудзи заощаджено понад 20 тис, людино-днів і 17 тис. крб. Майже в чотири рази скоротилися затрати ручної праці на вирощуванні картоплі та цукрових буряків. Тут було організовано районну школу передового досвіду, в якій навчалося близько 500 чоловік.
Роки семирічки пройшли в напруженій праці, спрямованій на успішне виконання завдань, поставлених партією і урядом перед трудівниками ланів. З'явились нові приміщення ферм, тракторних станів, значно збільшилася кількість машин, збагатилися неподільні фонди.
Визначними трудовими перемогами коднянці зустріли 50-річчя Великого Жовтня. Виконуючи соціалістичні зобов'язання, взяті на честь ювілею, трудящі села без затрат ручної праці виростили в середньому по 22 цнт зернових з га, 150 цнт картоплі, зібрали по 240 цнт цукрових буряків на площі 560 гектарів.
Включившись у всенародне соціалістичне змагання на честь 100-річчя від дня народження В. І. Леніна та за гідну зустріч XXIV з'їзду КПРС, колгоспники достроково виконали план восьмої п'ятирічки.
Колгосп «Україна» — велике багатогалузеве господарство. Загальна площа землі, яка за ним закріплена, становить 4971га, ут. ч. 3449 га орної. В ньому розвинуте м'ясо-молочне тваринництво і птахівництво. П'ять тваринницьких
Кодня
Сторінка 4 з 6
Житомирським підпіллям. Її члени розповсюджували зведення Радянського Інформбюро, проводили антифашистську агітацію серед населення, організовували диверсії на залізниці, зривали відправку до Німеччини молоді, продовольства, худоби. У вересні 1943 року підпільна група влилася в партизанський загін ім. Котовського. 448 жителів села билися з ворогом на фронтах Великої Вітчизняної війни, 173 з них загинули, 254 — нагороджені орденами й медалями. Свято шанують коднянці пам'ять тих, хто віддав своє життя в боротьбі з фашизмом. На двох братських могилах в селі встановлено пам'ятники.
Ще гриміла війна, а перед партійною організацією та сільською Радою Кодні постало завдання якнайшвидше відновити господарство, налагодити життя, організувати допомогу фронту. Насамперед треба було подбати про весняну посівну кампанію. Надзвичайний героїзм проявили трудящі, відбудовуючи зруйноване фашистами господарство. Майже всі чоловіки були на фронті, в селі залишилися лише жінки, старі та діти. Не вистачало техніки, робочих рук, тяглової сили, посів матеріалів. На початку 1944 року, спираючись на підтримку інших районів країни, коднянці відбудували МТС.
У цей важкий час жителі села подавали допомогу промисловим центрам країни. 1945 року майже 50 юнаків та дівчат поїхали на відбудову Донбасу.
Після трудового дня коднянці прибирали брухт з вулиць, ремонтували школу, лікарню, виробничі приміщення установ. Поступово заліковувалися рани, завдані війною. 1945 року 450 дітей знову сіли за шкільні парти. Почала працювати вечірня школа для працюючої молоді, яку відвідувало 19 чоловік. Для дітей, батьки яких загинули в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, коднянці створили фонд всеобучу в сумі 1858 крб. На ці кошти купували одяг, взуття, підручники. Для дітей-сиріт було відкрито інтернат. Водночас коднянці одержували допомогу від держави і народів-братів машинами, зерном, худобою, будівельними матеріалами тощо.
З кожним роком міцніли і розвивалися колгоспи Кодні. На кінець відбудовного періоду середня врожайність зернових в артілі ім. Петровського досягла 10,3 цнт з га, в два з половиною рази більше, ніж у 1945 році. Неподільні фонди колгоспу становили 133 612 крб. 1951 року господарство було учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві.
У січні 1958 року колгоспи ім. Петровського та ім. Чапаєва об'єдналися в одне господарство «Україна». Це позитивно позначилося на дальшому розвиткові колгоспного господарства.
Через рік тракторна бригада О. М. Коваля звернулась до всіх механізаторів області із закликом запровадити комплексну механізацію на обробітку просапних культур. Цей заклик підхопили механізатори багатьох інших колгоспів області. Запроваджуючи комплексну механізацію на обробітку просапних культур, коднянські механізатори набагато підвищили продуктивність праці і знизили собівартість продукції. 1962 року лише на вирощуванні кукурудзи заощаджено понад 20 тис, людино-днів і 17 тис. крб. Майже в чотири рази скоротилися затрати ручної праці на вирощуванні картоплі та цукрових буряків. Тут було організовано районну школу передового досвіду, в якій навчалося близько 500 чоловік.
Роки семирічки пройшли в напруженій праці, спрямованій на успішне виконання завдань, поставлених партією і урядом перед трудівниками ланів. З'явились нові приміщення ферм, тракторних станів, значно збільшилася кількість машин, збагатилися неподільні фонди.
Визначними трудовими перемогами коднянці зустріли 50-річчя Великого Жовтня. Виконуючи соціалістичні зобов'язання, взяті на честь ювілею, трудящі села без затрат ручної праці виростили в середньому по 22 цнт зернових з га, 150 цнт картоплі, зібрали по 240 цнт цукрових буряків на площі 560 гектарів.
Включившись у всенародне соціалістичне змагання на честь 100-річчя від дня народження В. І. Леніна та за гідну зустріч XXIV з'їзду КПРС, колгоспники достроково виконали план восьмої п'ятирічки.
Колгосп «Україна» — велике багатогалузеве господарство. Загальна площа землі, яка за ним закріплена, становить 4971га, ут. ч. 3449 га орної. В ньому розвинуте м'ясо-молочне тваринництво і птахівництво. П'ять тваринницьких