Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Значні зміни сталися в розвитку медичного обслуговування, освіти та культури. Медичну допомогу населенню подавав фельдшерський пункт. З перших років Радянської влади на порядку денному стояло питання ліквідації
неписьменності. З 3271 жителя Левкова більшість не вміла ні писати, ні читати. Комуністи, комсомольці і комнезамівці організовували гуртки лікнепу. Наприкінці 1920 року відкрита трудова семирічна школа. Центром масово-політичної роботи став народний будинок ім. В. І. Леніна, що розташувався в колишньому поміщицькому палаці. При ньому працювали політичний, музичний та драматичний гуртки, бібліотека з книжковим фондом понад 1500 примірників.
В селі розгортався рух за перехід до колективних форм господарювання, були створені товариства: спільного обробітку землі, машинне та кредитне. Колективізація відбувалася в умовах гострої класової боротьби. Куркулі залякували селян, знищували худобу, підпалювали хати сільських активістів і громадські будівлі. Від рук ворогів загинув один з учасників колгоспного руху І. П. Подорожній. Члени сільського активу проводили широку роз'яснювальну роботу серед населення, викривали ворожі підступи, охороняли посівний матеріал, худобу, реманент. 1929 року на базі ТСОЗу створено колгосп «Передовик», якому виділили ЗО га землі. Першим головою колгоспу був організатор комнезаму, активний учасник соціалістичних перетворень на селі комуніст О. А. Канарський. Господарство мало 6 пар коней, 12 возів, кілька плугів, борін та віялку. В серпні цього ж року колгосп одержав від держави трактор «Фордзон».
Завдяки самовідданій роботі партійної, яка налічувала вже 46 комуністів, та комсомольської організацій, сільської Ради, колективізація була успішно завершена. Восени 1930 року до колгоспу вже вступило 115 селянських господарств, у користуванні яких було 646 га орної землі. Через рік організувалося три колгоспи. На кінець 1932 року рівень колективізації становив 97,6 процента.
Міцною дружбою були зв'язані левківські хлібороби з робітниками Донбасу. У жовтні 1931 року вони надіслали шахтарям вагон картоплі та вагон городини і звернулися до всіх колгоспників району з закликом наслідувати їх приклад. Через кілька днів на адресу робітників Донбасу був ще відправлений ешелон з городиною і картоплею. З кожним роком міцніли і розвивалися господарства. 1935 року бригада, очолювана З. Звірянською, виростила по 25 цнт зернових, 256 цнт картоплі та 300 цнт цукрових буряків з гектара. А через рік доярки В. Миколайчук та Н. Юхимець надоїли від кожної закріпленої за ними корови по 3000 літрів молока. Коли в країні за ініціативою О. Г. Стаханова розгорнулося змагання за перевиконання виробничих завдань, у нього включилися і господарства Левкова. Однією з перших стахановок села була Н. Іщенко. Вона організувала першу комсомольсько-молодіжну ланку, яка 1935 року зібрала з кожного гектара по 300 цнт картоплі. За високі виробничі показники ланка була відзначена премією ЦК ЛКСМУ.
У роки довоєнних п'ятирічок колгоспи Левкова стали економічно міцними. Врожайність зернових культур була доведена до 15 цнт з га. Зростала оплата праці трудівників села. На трудодень хлібороби одержували 3 кг зерна та інші сільськогосподарські продукти.
Набагато поліпшилося медичне обслуговування населення. 1933 року відкрито лікарню на 12 ліжок, пологовий будинок. Тут працювали 1 лікар, 3 чоловіка середнього медичного персоналу.
Розвивались освіта й культура трудящих. У середній, що побудована 1933 року, та семирічній школах 12 вчителів навчали 1065 учнів. При сільському клубі діяли гуртки художньої самодіяльності. Кожного тижня в ньому проводились лекції, бесіди. Працювала бібліотека, книжковий фонд якої становив 1972 примірників.
Мирне соціалістичне будівництво було перерване, підступним нападом гітлерівської Німеччини на Радянський Союз. 10 липня 1941 року фашисти вдерлися в Левків.
Населення чинило рішучий опір окупантам. Восени 1941 року створено підпільну організацію. Патріоти встановили зв'язок з партизанським загоном ім. Дзержинського, що діяв на території Коростишівського та Андрушівського районів, збирали і передавали відомості про розташування німецьких військ,
Левків
Сторінка 4 з 6
для боротьби з басмачами. Серед них був С. Л. Окрушко, який за мужність і відвагу виявлені в боях за владу Рад, нагороджений орденом Червоного Прапора.Значні зміни сталися в розвитку медичного обслуговування, освіти та культури. Медичну допомогу населенню подавав фельдшерський пункт. З перших років Радянської влади на порядку денному стояло питання ліквідації
В селі розгортався рух за перехід до колективних форм господарювання, були створені товариства: спільного обробітку землі, машинне та кредитне. Колективізація відбувалася в умовах гострої класової боротьби. Куркулі залякували селян, знищували худобу, підпалювали хати сільських активістів і громадські будівлі. Від рук ворогів загинув один з учасників колгоспного руху І. П. Подорожній. Члени сільського активу проводили широку роз'яснювальну роботу серед населення, викривали ворожі підступи, охороняли посівний матеріал, худобу, реманент. 1929 року на базі ТСОЗу створено колгосп «Передовик», якому виділили ЗО га землі. Першим головою колгоспу був організатор комнезаму, активний учасник соціалістичних перетворень на селі комуніст О. А. Канарський. Господарство мало 6 пар коней, 12 возів, кілька плугів, борін та віялку. В серпні цього ж року колгосп одержав від держави трактор «Фордзон».
Завдяки самовідданій роботі партійної, яка налічувала вже 46 комуністів, та комсомольської організацій, сільської Ради, колективізація була успішно завершена. Восени 1930 року до колгоспу вже вступило 115 селянських господарств, у користуванні яких було 646 га орної землі. Через рік організувалося три колгоспи. На кінець 1932 року рівень колективізації становив 97,6 процента.
Міцною дружбою були зв'язані левківські хлібороби з робітниками Донбасу. У жовтні 1931 року вони надіслали шахтарям вагон картоплі та вагон городини і звернулися до всіх колгоспників району з закликом наслідувати їх приклад. Через кілька днів на адресу робітників Донбасу був ще відправлений ешелон з городиною і картоплею. З кожним роком міцніли і розвивалися господарства. 1935 року бригада, очолювана З. Звірянською, виростила по 25 цнт зернових, 256 цнт картоплі та 300 цнт цукрових буряків з гектара. А через рік доярки В. Миколайчук та Н. Юхимець надоїли від кожної закріпленої за ними корови по 3000 літрів молока. Коли в країні за ініціативою О. Г. Стаханова розгорнулося змагання за перевиконання виробничих завдань, у нього включилися і господарства Левкова. Однією з перших стахановок села була Н. Іщенко. Вона організувала першу комсомольсько-молодіжну ланку, яка 1935 року зібрала з кожного гектара по 300 цнт картоплі. За високі виробничі показники ланка була відзначена премією ЦК ЛКСМУ.
У роки довоєнних п'ятирічок колгоспи Левкова стали економічно міцними. Врожайність зернових культур була доведена до 15 цнт з га. Зростала оплата праці трудівників села. На трудодень хлібороби одержували 3 кг зерна та інші сільськогосподарські продукти.
Набагато поліпшилося медичне обслуговування населення. 1933 року відкрито лікарню на 12 ліжок, пологовий будинок. Тут працювали 1 лікар, 3 чоловіка середнього медичного персоналу.
Розвивались освіта й культура трудящих. У середній, що побудована 1933 року, та семирічній школах 12 вчителів навчали 1065 учнів. При сільському клубі діяли гуртки художньої самодіяльності. Кожного тижня в ньому проводились лекції, бесіди. Працювала бібліотека, книжковий фонд якої становив 1972 примірників.
Мирне соціалістичне будівництво було перерване, підступним нападом гітлерівської Німеччини на Радянський Союз. 10 липня 1941 року фашисти вдерлися в Левків.
Населення чинило рішучий опір окупантам. Восени 1941 року створено підпільну організацію. Патріоти встановили зв'язок з партизанським загоном ім. Дзержинського, що діяв на території Коростишівського та Андрушівського районів, збирали і передавали відомості про розташування німецьких військ,