Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Турбота про здоров’я, відпочинок і фізичний розвиток трудящих постійно в центрі уваги партійних, радянських та профспілкових організацій. Якщо в 1959 році витрати на охорону здоров’я складали 2041 тис. крб., то в 1972 році 5191,5 тис. крб. 1965 року в місті було 4 лікарні на 1015 місць, а в 1972 році — 8 на 2020 місць. Крім того, діє 3 поліклініки, 40 лікарняних та фельдшерських пунктів на підприємствах, станція швидкої допомоги, 14 аптек. Цілющі радонові ванни Житомирської водолікарні повернули до праці сотні хворих людей. До послуг житомирян — три будинки відпочинку. В медичних закладах міста трудиться 700 лікарів — у 5,4 раза більше, ніж у 1940 році та близько 2400 чоловік середнього медичного персоналу. Великим авторитетом у житомирян користуються заслужені лікарі Української PCP Є. І. Конопелько та Г. В. Бількевич.
Швидкими темпами розвивається освіта. Лише в 1971—1972 pp. відчинили двері дві школи на 2520 учнів. Тепер у місті — 36 загальноосвітніх денних шкіл, 7 вечірніх та одна заочна середня школа, де навчається понад 28 750 учнів, у 2,2 раза більше, ніж у 1940 році. В школах працює 1660 вчителів, що втричі перевищує кількість учителів міста в 1940 році. Директор школи №6 Я. В. Кульчицька, педагоги Л. Ф. Бобровська з школи № 8 і Л. Й. Покорна з школи № 16 удостоєні почесного звання заслуженого вчителя Української PCP.
У восьмій п’ятирічці почали діяти 8 дитячих дошкільних закладів. Всього в 1972 році було 48 дитячих закладів, де виховувалося близько 8800 дітей.
Фахівців вищої і середньої кваліфікації готують 3 інститути, 9 середніх спеціальних закладів. У них навчається близько 6,6 тис. студентів та 8,6 тис. учнів. Лише педагогічний інститут ім. Ів. Франка у 1966—1971 pp. підготував понад три тисячі вчителів. Професорсько-викладацький колектив за останнє десятиріччя опублікував 30 томів наукових праць. Майже чотири тисячі агрономів підготував після війни сільськогосподарський інститут, навчально-матеріальна база якого значно зміцніла й розширилася. Інститут має 2 учбові господарства: «Україна», «Черемошне». Далеко за межами області відоме ім’я професора інституту
А. С. Молостова, перу якого належать друковані праці з питань селекції сільськогосподарських культур, професорів Є. О. Михайленко та Л. Л. Щетиніної. З 1960 року в місті працює загальнотехнічний факультет Київського ордена Леніна політехнічного інституту, провідними спеціальностями якого є машинобудування, приладобудування і легка промисловість.
У підготовці висококваліфікованих кадрів для промисловості і сільського господарства велика роль належить профтехучилищам. Зараз у місті — 9 профтехучилищ. Багато випускників цих училищ стали відомими виробничниками та керівниками підприємств. В їх числі можна назвати Л. І. Горбаченко, електрозварницю Бердичівського заводу «Прогрес», депутата Верховної Ради СРСР, В. П. Аврамець, Героя Соціалістичної Праці, бригадира тракторної бригади ордена Леніна колгоспу «Більшовик» Андрушівського району та багатьох інших. На адресу училищ з усіх кінців Радянського Союзу щороку надходять сотні листів, в яких висловлюється подяка за добру підготовку спеціалістів.
Ідейно-виховну роботу серед трудящих міста проводять понад 1160 політінформаторів, 6200 агітаторів, 400 лекторів. У період підготовки і відзначення 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, 100-річчя від дня народження В. І. Леніна, 50-річчя утворення СРСР в місті набули поширення такі форми виховної роботи, як ленінські і жовтневі читання, тематичні лекторії і кінолекторії, зустрічі з ветеранами праці, учасниками Великої Вітчизняної війни, передовиками виробництва, теоретичні конференції, кінофестивалі, фестивалі самодіяльного мистецтва, фотовиставки, виставки творів художників. Цікаво і змістовно пройшли читацькі конференції «В. І. Ленін і Україна», Дні прибалтійських республік, Білорусії, Російської Федерації.
За місцем проживання населення на агітплощадках будинкоуправлінь проводяться бесіди за круглим столом, усні журнали з питань міжнародного становища, господарського і культурного будівництва, в яких беруть участь відповідальні партійні, радянські та господарські працівники, лектори.
Житомир
Сторінка 24 з 26
Поліпшується добробут житомирян, зростає їх заробітна плата. У місті 22 850 пенсіонерів, яким щороку виплачується 8,2 млн. крб. пенсії. 774 багатодітних матерів одержують 44 тис. крб. допомоги.Турбота про здоров’я, відпочинок і фізичний розвиток трудящих постійно в центрі уваги партійних, радянських та профспілкових організацій. Якщо в 1959 році витрати на охорону здоров’я складали 2041 тис. крб., то в 1972 році 5191,5 тис. крб. 1965 року в місті було 4 лікарні на 1015 місць, а в 1972 році — 8 на 2020 місць. Крім того, діє 3 поліклініки, 40 лікарняних та фельдшерських пунктів на підприємствах, станція швидкої допомоги, 14 аптек. Цілющі радонові ванни Житомирської водолікарні повернули до праці сотні хворих людей. До послуг житомирян — три будинки відпочинку. В медичних закладах міста трудиться 700 лікарів — у 5,4 раза більше, ніж у 1940 році та близько 2400 чоловік середнього медичного персоналу. Великим авторитетом у житомирян користуються заслужені лікарі Української PCP Є. І. Конопелько та Г. В. Бількевич.
Швидкими темпами розвивається освіта. Лише в 1971—1972 pp. відчинили двері дві школи на 2520 учнів. Тепер у місті — 36 загальноосвітніх денних шкіл, 7 вечірніх та одна заочна середня школа, де навчається понад 28 750 учнів, у 2,2 раза більше, ніж у 1940 році. В школах працює 1660 вчителів, що втричі перевищує кількість учителів міста в 1940 році. Директор школи №6 Я. В. Кульчицька, педагоги Л. Ф. Бобровська з школи № 8 і Л. Й. Покорна з школи № 16 удостоєні почесного звання заслуженого вчителя Української PCP.
У восьмій п’ятирічці почали діяти 8 дитячих дошкільних закладів. Всього в 1972 році було 48 дитячих закладів, де виховувалося близько 8800 дітей.
Фахівців вищої і середньої кваліфікації готують 3 інститути, 9 середніх спеціальних закладів. У них навчається близько 6,6 тис. студентів та 8,6 тис. учнів. Лише педагогічний інститут ім. Ів. Франка у 1966—1971 pp. підготував понад три тисячі вчителів. Професорсько-викладацький колектив за останнє десятиріччя опублікував 30 томів наукових праць. Майже чотири тисячі агрономів підготував після війни сільськогосподарський інститут, навчально-матеріальна база якого значно зміцніла й розширилася. Інститут має 2 учбові господарства: «Україна», «Черемошне». Далеко за межами області відоме ім’я професора інституту
А. С. Молостова, перу якого належать друковані праці з питань селекції сільськогосподарських культур, професорів Є. О. Михайленко та Л. Л. Щетиніної. З 1960 року в місті працює загальнотехнічний факультет Київського ордена Леніна політехнічного інституту, провідними спеціальностями якого є машинобудування, приладобудування і легка промисловість.
У підготовці висококваліфікованих кадрів для промисловості і сільського господарства велика роль належить профтехучилищам. Зараз у місті — 9 профтехучилищ. Багато випускників цих училищ стали відомими виробничниками та керівниками підприємств. В їх числі можна назвати Л. І. Горбаченко, електрозварницю Бердичівського заводу «Прогрес», депутата Верховної Ради СРСР, В. П. Аврамець, Героя Соціалістичної Праці, бригадира тракторної бригади ордена Леніна колгоспу «Більшовик» Андрушівського району та багатьох інших. На адресу училищ з усіх кінців Радянського Союзу щороку надходять сотні листів, в яких висловлюється подяка за добру підготовку спеціалістів.
Ідейно-виховну роботу серед трудящих міста проводять понад 1160 політінформаторів, 6200 агітаторів, 400 лекторів. У період підготовки і відзначення 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, 100-річчя від дня народження В. І. Леніна, 50-річчя утворення СРСР в місті набули поширення такі форми виховної роботи, як ленінські і жовтневі читання, тематичні лекторії і кінолекторії, зустрічі з ветеранами праці, учасниками Великої Вітчизняної війни, передовиками виробництва, теоретичні конференції, кінофестивалі, фестивалі самодіяльного мистецтва, фотовиставки, виставки творів художників. Цікаво і змістовно пройшли читацькі конференції «В. І. Ленін і Україна», Дні прибалтійських республік, Білорусії, Російської Федерації.
За місцем проживання населення на агітплощадках будинкоуправлінь проводяться бесіди за круглим столом, усні журнали з питань міжнародного становища, господарського і культурного будівництва, в яких беруть участь відповідальні партійні, радянські та господарські працівники, лектори.