Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На хуторі Хінчанка, що розташований на східній околиці міста, в 1959— 1961 рр. зведено першу чергу текстильного велетня Полісся — Житомирського льонокомбінату, а через два роки стала до ладу друга черга підприємства. В просторих світлих цехах встановлено понад 1300 ткацьких верстатів, 38 тис. прядильних веретен, сотні одиниць технологічного устаткування. В спорудженні льонокомбінату брали участь 58 міст 13 союзних республік. На верстатах можна побачити марки багатьох заводів країни: «Таджиктекстильмаш», «Узбектекстильмаш», ризького та костромського заводів текстильного обладнання. Кадри для підприємства готувалися в Орші, Смоленську та Костромі. Неподалік льонокомбінату стали до ладу завод силікатної цегли (1964 р.), паперова фабрика (1962 р.) та завод залізобетонних виробів (1964 р.).
Отже, за повоєнні роки невпізнанно змінився виробничий комплекс міста. З’явилися нові галузі промислового виробництва: текстильна, паперова, електроприладобудування. Тепер у місті (1973 рік) діє 138 підприємств, на яких працює 57 тис. чоловік. Річна валова продукція промислових підприємств Житомира в 1970 році становила 400 млн. крб., що в 39 разів більше, ніж у 1940 році. Трудящі міста своєю самовідданою працею примножують трудові успіхи радянського народу. В робітничих колективах широкого розмаху набуло змагання за комуністичну працю. Перші бригади комуністичної праці з’явилися в складальному цеху заводу «Електровимірник» і на фабриці музичних інструментів. Всебічну підтримку й допомогу новому руху подали партійні організації. В 1959 році в цей рух включилося 184 колективи.
Рухом за комуністичне ставлення до праці в 1965 році було охоплено 25 тис. робітників, інженерів та службовців. Першим підприємством комуністичної праці став хлібозавод № 2. Нова хвиля соціалістичного змагання була викликана підготовкою до 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. Змагаючись за достойну зустріч славного ювілею, трудівники промисловості міста випустили надпланової продукції на суму 6 млн. крб. Країна одержала додатково велику кількість приладів, устаткування тощо.
Гідно зустріли трудящі Житомира 100-річчя від дня народження В. І. Леніна. 1970 року в змаганні на честь Ленінського ювілею й XXIV з’їзду КПРС взяло участь 30 тис. чоловік. Право підписати трудовий рапорт виборювали понад 100 бригад. Понад 2 тис. трудівників до 21 квітня 1970 року виконали свої річні завдання.
Славною сторінкою в літопису Житомира став комуністичний суботник, що відбувся 11 квітня 1970 року. В ньому взяли участь 100 тис. трудящих міста. Того дня на підприємствах міста було вироблено продукції на 1,1 млн. карбованців.
У дні ленінської трудової вахти понад 10 тис. трудівників були нагороджені ювілейною медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна». Заводи «Електровимірник», домобудівний комбінат, музична фабрика, м’ясокомбінат та хлібозавод № 2, механізована колона № 6, обласна лікарня нагороджені Ленінською Ювілейною Почесною Грамотою ЦК КП України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради. За успішне виконання завдань восьмої п’ятирічки 647 чоловік удостоєно урядових нагород, у т. ч. ордена Леніна — 8, Жовтневої Революції — 23, Трудового Червоного Прапора — 153, а робітник меблевого комбінату, депутат Верховної Ради УРСР Ю. П. Рибак та водій автоколони 2193 В. Я. Цирюк — звання Героя Соціалістичної Праці. В. Я. Цирюк займається й спортом. На республіканському змаганні з автокросу (1965 р.) в особистій першості здобув золоту медаль і звання абсолютного чемпіона республіки. Заслуженою повагою трудящих міста
користується водій автопідприємства 2256 В. В. Хрустицька, сестра Героя Радянського Союзу
В. В. Хрустицького. За 30 років роботи шофером вона наїздила мільйон кілометрів. За сумлінну працю її нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
Житомир
Сторінка 21 з 26
тощо). 1959 року почав діяти завод «Щитавтоматика». Щити та пульти, виготовлені на цьому підприємстві, можна зустріти на електростанціях Сибіру, в цехах металургійних комбінатів Уралу, Закавказзя, на підприємствах братніх соціалістичних країн. 1960 року на базі ремонтного заводу виріс великий завод «Автозапчастина», який виготовляє деталі 40 найменувань.На хуторі Хінчанка, що розташований на східній околиці міста, в 1959— 1961 рр. зведено першу чергу текстильного велетня Полісся — Житомирського льонокомбінату, а через два роки стала до ладу друга черга підприємства. В просторих світлих цехах встановлено понад 1300 ткацьких верстатів, 38 тис. прядильних веретен, сотні одиниць технологічного устаткування. В спорудженні льонокомбінату брали участь 58 міст 13 союзних республік. На верстатах можна побачити марки багатьох заводів країни: «Таджиктекстильмаш», «Узбектекстильмаш», ризького та костромського заводів текстильного обладнання. Кадри для підприємства готувалися в Орші, Смоленську та Костромі. Неподалік льонокомбінату стали до ладу завод силікатної цегли (1964 р.), паперова фабрика (1962 р.) та завод залізобетонних виробів (1964 р.).
Отже, за повоєнні роки невпізнанно змінився виробничий комплекс міста. З’явилися нові галузі промислового виробництва: текстильна, паперова, електроприладобудування. Тепер у місті (1973 рік) діє 138 підприємств, на яких працює 57 тис. чоловік. Річна валова продукція промислових підприємств Житомира в 1970 році становила 400 млн. крб., що в 39 разів більше, ніж у 1940 році. Трудящі міста своєю самовідданою працею примножують трудові успіхи радянського народу. В робітничих колективах широкого розмаху набуло змагання за комуністичну працю. Перші бригади комуністичної праці з’явилися в складальному цеху заводу «Електровимірник» і на фабриці музичних інструментів. Всебічну підтримку й допомогу новому руху подали партійні організації. В 1959 році в цей рух включилося 184 колективи.
Рухом за комуністичне ставлення до праці в 1965 році було охоплено 25 тис. робітників, інженерів та службовців. Першим підприємством комуністичної праці став хлібозавод № 2. Нова хвиля соціалістичного змагання була викликана підготовкою до 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. Змагаючись за достойну зустріч славного ювілею, трудівники промисловості міста випустили надпланової продукції на суму 6 млн. крб. Країна одержала додатково велику кількість приладів, устаткування тощо.
Гідно зустріли трудящі Житомира 100-річчя від дня народження В. І. Леніна. 1970 року в змаганні на честь Ленінського ювілею й XXIV з’їзду КПРС взяло участь 30 тис. чоловік. Право підписати трудовий рапорт виборювали понад 100 бригад. Понад 2 тис. трудівників до 21 квітня 1970 року виконали свої річні завдання.
Славною сторінкою в літопису Житомира став комуністичний суботник, що відбувся 11 квітня 1970 року. В ньому взяли участь 100 тис. трудящих міста. Того дня на підприємствах міста було вироблено продукції на 1,1 млн. карбованців.
У дні ленінської трудової вахти понад 10 тис. трудівників були нагороджені ювілейною медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна». Заводи «Електровимірник», домобудівний комбінат, музична фабрика, м’ясокомбінат та хлібозавод № 2, механізована колона № 6, обласна лікарня нагороджені Ленінською Ювілейною Почесною Грамотою ЦК КП України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради. За успішне виконання завдань восьмої п’ятирічки 647 чоловік удостоєно урядових нагород, у т. ч. ордена Леніна — 8, Жовтневої Революції — 23, Трудового Червоного Прапора — 153, а робітник меблевого комбінату, депутат Верховної Ради УРСР Ю. П. Рибак та водій автоколони 2193 В. Я. Цирюк — звання Героя Соціалістичної Праці. В. Я. Цирюк займається й спортом. На республіканському змаганні з автокросу (1965 р.) в особистій першості здобув золоту медаль і звання абсолютного чемпіона республіки. Заслуженою повагою трудящих міста
В. В. Хрустицького. За 30 років роботи шофером вона наїздила мільйон кілометрів. За сумлінну працю її нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.