Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Андрушівка

Сторінка 3 з 9
збори трудящих Андрушівки, що відбулися 10 березня 1920 року, доручили волземвідділу зібрати всі знаряддя праці з колишніх поміщицьких маєтків, створити прокатні та ремонтні пункти, розподілити землю й знаряддя праці між бідними порівну.
Наприкінці квітня 1920 року в Андрушівку вдерлися польські інтервенти. Підтримані українськими буржуазними націоналістами, окупанти грабували жите­лів, забирали хліб, коней. Проте лютували вони недовго. На початку червня під ударами Першої Кінної армії почався відступ польських інтервентів. 22 червня воїни 4-ї кавалерійської дивізії визволили Андрушівку. Тут розмістилися польові штаби Першої Кінної армії та 4-ї кавдивізії. На мітингу, який відбувся в містечку, виступив з промовою С. М. Будьонний. Він розповів присутнім про становище на фронті, про героїзм червоноармійців у боях з польськими окупантами, закликав населення всіма засобами допомагати й підтримувати Червону Армію.
Окупанти, петлюрівці та білогвардійці вкрай зруйнували Андрушівку. Занепа­ла більшість селянських господарств, не вистачало посівного матеріалу, тягла, ре­маненту. Епідемії косили людей. Але ніщо не могло похитнути віру трудящих у Радянську владу.
Наступив період мирного радянського будівництва. Населення Андрушівки в той час становило 5110 чоловік. Довелося подолати значні труднощі, оскільки в містечку не вистачало кадрів, належного досвіду керівництва господарством, матеріалу, коштів. Приступив до роботи заново створений Андрушівський волосний ревком. У серпні 1920 року націоналізовано цукровий та винокурний заводи.
19 вересня того ж року організовано волосний, а 20 вересня — сільський комітети незаможних селян, які багато зробили в згуртуванні селян, наданні їм допомоги в боротьбі з куркульством, у справі відновлення радянського правопорядку. Андрушівський комнезам був одним з найактивніших у Житомирському повіті. КНС чимало зробив для зміцнення влади трудящих: організовував допомогу фронту, від­бирав лишки хліба й землі у куркулів, розподіляв їх між безземельними та мало­земельними селянами. Особлива увага була виявлена до сімей червоноармійців і найбіднішого селянства. їм надавалася допомога насінням, сільськогосподарським інвентарем, тяглом.
Провідну роль у житті Андрушівки відіграла партійна організація, створена 1920 року. Великою опорою комуністів була молодь, яка активно включилася в боротьбу за нове життя. Того ж року засновано комсомольський осередок. Комсо­мольці вели найрізноманітнішу роботу. Вони влаштовували платні концерти та ви­стави і зібрані кошти передавали фонду голодуючим Поволжя. Тільки за один тиж­день — з 14 по 20 серпня 1921 року — зібрано для голодуючих Поволжя 105 пу­дів хліба. Так ще в перші роки Радянської влади зміцнювалася дружба україн­ського і російського народів.
У здійсненні соціалістичних перетворень важливу роль відіграв III з'їзд Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів Андрушівської волості, що відбувся 7 листопада 1922 року. Головну увагу з'їзд звернув на зміцнення союзу бідноти з середняком та боротьбу з куркульством.
Після адміністративно-територіальної реформи з березня 1923 року Андрушівка стала районним центром Бердичівського округу Київської губернії, що пози­тивно позначилося на її економічному й культурному розвиткові.
Партійні й радянські органи приділяли багато уваги питанню відбудови під­приємств Андрушівки, зруйнованих у роки громадянської війни. До 1923 року зміцніла сировинна база цукрового заводу, йому передано значні масиви колишніх поміщицьких і куркульських земель. На кінець відбудовного періоду всі землі були повністю освоєні. Ставав до ладу і спиртовий завод.
В центрі уваги партійних і радянських органів у той час була перебудова сіль­ського господарства. Андрушівські комуністи роз'яснювали трудящим ленінський кооперативний план і закликали об'єднуватися для спільного обробітку землі. 1922 року в Андрушівці організовано сільськогосподарське товариство, волосне й цукрове єдині споживчі товариства.
15 листопада 1923 року відбувся IV районний з'їзд Рад, який обговорив питання дальшого розвитку господарства району і зобов'язав місцеві радянські органи всі­ляко сприяти кооперуванню трудівників села. З'їзд вилився у яскраву демонстрацію непорушного союзу робітників і селян.
В січневі дні 1924 року радянський народ і світовий пролетаріат, оповиті сумом, проводили в останню путь свого вождя. На Андрушівському цукровому


Сучасна карта - Андрушівка