Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На початку 1931 року виникли ще два колгоспи: ім. Шевченка та «Нове життя». За успішне виконання сільськогосподарських робіт у червні того року Баранівська сільрада завоювала перехідний прапор райвиконкому.
Наприкінці року почала діяти Баранівська МТС, де на перше травня 1932 року налічувалося 29 тракторів.
Відчутну допомогу колгоспам подавали робітники фарфорового заводу. Організовуючи суботники та недільники, вони брали участь у проведенні польових робіт, ремонтували реманент.
На основі впровадження механізації та поліпшення агротехніки зростала матеріальна база колгоспів, підвищувалася урожайність зернових і льону. За успіхи, досягнуті в розвитку тваринництва та вирощуванні льону, 20 колгоспників з артілей ім. XVII з'їзду ВКП(б), «Нове життя», «13-річчя Жовтня», ім. Шевченка 1939 року були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
Коли в країні розгорнувся стахановський рух, на Баранівському фарфоровому заводі широкого розвитку набрало змагання за вміле використання техніки, підвищення продуктивності праці, виконання виробничих завдань. По 300 і більше процентів норми давали П. Новак, С. Малецький, А. Савенко, М. Куцан та інші. В результаті реконструкції, збільшення виробничих потужностей випуск продукції у передвоєнні роки порівняно з 1913 роком збільшився у 5 разів.
З 1938 року Баранівка стала селищем міського типу. На той час невпізнанно змінився її загальний вигляд. Центральні вулиці були забруковані, вечорами спалахували електричні ліхтарі, виросли просторі будинки, магазини, промкомбінат, хлібопекарня. Райцентр був радіофікований, мав телефонний зв'язок. Населення становило 6 тис. чоловік.
З кожним роком поліпшувався добробут трудящих. Про це яскраво свідчить той факт, що за один 1940 рік продаж товарів населенню зріс до 2 млн. карбованців.
Охорону здоров'я здійснювали лікарня на 50 ліжок, де працювало 7 лікарів; амбулаторія.
У двох середніх школах 41 учитель навчав 1 тис. учнів. Діяла школа робітничої і сільської молоді. Було повністю ліквідовано неписьменність.
Вільний від роботи час жителі Баранівки проводили в клубі на 500 місць, у бібліотеці. Про успіхи трудящих, їх відпочинок розповідала районна газета «Більшовицький штурм».
Розбійницький напад фашистської Німеччини на Радянський Союз перервав мирну творчу працю. Все життя селища було підпорядковане воєнному часу. 838 чоловік пішли на фронт відстоювати незалежність Батьківщини. Організовувалася евакуація населення, колгоспів, підприємств.
12 липня 1941 року Баранівку захопили німецько-фашистські загарбники, що принесли з собою жорстокий окупаційний режим. У
Баранівка
Сторінка 5 з 10
Поступово, переборюючи труднощі, жителі селища здійснювали соціалістичні перетворення. Перший колгосп, створений тут 1929 року, об'єднав 102 господарства, мав 87 корів, 35 коней, 4 плуги, 5 борін, 10 возів. У листопаді 1930 року йому присвоєно назву «13-річчя Жовтня».На початку 1931 року виникли ще два колгоспи: ім. Шевченка та «Нове життя». За успішне виконання сільськогосподарських робіт у червні того року Баранівська сільрада завоювала перехідний прапор райвиконкому.
Відчутну допомогу колгоспам подавали робітники фарфорового заводу. Організовуючи суботники та недільники, вони брали участь у проведенні польових робіт, ремонтували реманент.
На основі впровадження механізації та поліпшення агротехніки зростала матеріальна база колгоспів, підвищувалася урожайність зернових і льону. За успіхи, досягнуті в розвитку тваринництва та вирощуванні льону, 20 колгоспників з артілей ім. XVII з'їзду ВКП(б), «Нове життя», «13-річчя Жовтня», ім. Шевченка 1939 року були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
Коли в країні розгорнувся стахановський рух, на Баранівському фарфоровому заводі широкого розвитку набрало змагання за вміле використання техніки, підвищення продуктивності праці, виконання виробничих завдань. По 300 і більше процентів норми давали П. Новак, С. Малецький, А. Савенко, М. Куцан та інші. В результаті реконструкції, збільшення виробничих потужностей випуск продукції у передвоєнні роки порівняно з 1913 роком збільшився у 5 разів.
З 1938 року Баранівка стала селищем міського типу. На той час невпізнанно змінився її загальний вигляд. Центральні вулиці були забруковані, вечорами спалахували електричні ліхтарі, виросли просторі будинки, магазини, промкомбінат, хлібопекарня. Райцентр був радіофікований, мав телефонний зв'язок. Населення становило 6 тис. чоловік.
З кожним роком поліпшувався добробут трудящих. Про це яскраво свідчить той факт, що за один 1940 рік продаж товарів населенню зріс до 2 млн. карбованців.
Охорону здоров'я здійснювали лікарня на 50 ліжок, де працювало 7 лікарів; амбулаторія.
У двох середніх школах 41 учитель навчав 1 тис. учнів. Діяла школа робітничої і сільської молоді. Було повністю ліквідовано неписьменність.
Вільний від роботи час жителі Баранівки проводили в клубі на 500 місць, у бібліотеці. Про успіхи трудящих, їх відпочинок розповідала районна газета «Більшовицький штурм».
Розбійницький напад фашистської Німеччини на Радянський Союз перервав мирну творчу працю. Все життя селища було підпорядковане воєнному часу. 838 чоловік пішли на фронт відстоювати незалежність Батьківщини. Організовувалася евакуація населення, колгоспів, підприємств.
12 липня 1941 року Баранівку захопили німецько-фашистські загарбники, що принесли з собою жорстокий окупаційний режим. У