Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Трудящі селища насамперед успішно провели весняну сівбу, хоч замість тягла використовували корів, сіяли вручну.
З перших днів після визволення держава допомогла колгоспам насінням та худобою. Тільки колгосп ім. XVII з'їзду ВКП(б) з Сибіру й Казахстану одержав 54 голови великої рогатої худоби та 319 цнт
зернових культур. До МТС надійшло п'ять тракторів, шість сівалок, шість причіпних культиваторів. 1944 року план заготівлі хліба виконано на 109, картоплі — на 110, м'яса — на 106 процентів.
До 1950 року колгоспи селища відродили свої господарства. Дедалі більше коштів виділялося на капітальне будівництво. Зводилися тваринницькі приміщення, проводились роботи по механізації праці на фермах.
В досягненні зазначених успіхів важливу роль відіграло соціалістичне змагання. Найкращих показників домагалися рік у рік бригада картоплярів О. Л. Варчина, що збирала по 205—211 цнт картоплі з гектара, та ланка льонарів А. Старушко, яка давала по 5,8 цнт волокна та 3 цнт насіння льону з гектара.
У травні 1944 року відновив роботу фарфоровий завод. Зростала продуктивність праці. Удвоє перевиконували норми горновий В. С. Хрищук, глазурувальниці Т. Л. Слотвинська, Г. Дячук, яка працювала в цеху понад 25 років, та її дві дочки й син.
У селищі була лікарня на 50 ліжок, де медичну допомогу подавали 6 лікарів, 22 працівників із середньою спеціальною освітою. 49 учителів навчали 840 учнів у середній школі. Діяв заводський клуб.
Успішне завершення відбудовного періоду створило передумови для зростання економіки.
Провідним підприємством Баранівки, як і раніше, був фарфоровий завод імені Леніна. Тільки 1956 року кожний дев'ятий робітник тут став раціоналізатором, внаслідок чого наступного року заощаджено понад 600 тис. карбованців.
Партійна організація заводу велику увагу приділяла розгортанню змагання за комуністичну працю. Для відзначення переможців встановлені перехідні прапори та вимпели. Кращі комсомольські бригади відзначалися вимпелом імені Олі Сябрук. На кінець 1961 року вісім бригад здобули звання колективів комуністичної праці.
До 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції завод дав надпланової продукції на суму 260 тис. крб.. Тоді колективу вручено на вічне, зберігання пам'ятний Червоний прапор ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС. Орденом Леніна нагороджені: М. М. Десятник, І. А. Осипчук, О. Й. Паламарчук, орденом Трудового Червоного Прапора — М. А. Грунтівський, орденом «Знак Пошани» — В. Г. Бахмутов, В. В. Ігнатов, В. О. Хоменко, В. Ю. Шморгун.
За високі виробничі показники, здобуті в змаганні на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, колектив заводу удостоєний Ленінської Ювілейної Почесної Грамоти ЦК КП України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради, а 417 робітників — ювілейних медалей «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна».
Баранівка
Сторінка 7 з 10
сільськогосподарський реманент, запаси зерна та кормів, у МТС — техніку.Трудящі селища насамперед успішно провели весняну сівбу, хоч замість тягла використовували корів, сіяли вручну.
З перших днів після визволення держава допомогла колгоспам насінням та худобою. Тільки колгосп ім. XVII з'їзду ВКП(б) з Сибіру й Казахстану одержав 54 голови великої рогатої худоби та 319 цнт
До 1950 року колгоспи селища відродили свої господарства. Дедалі більше коштів виділялося на капітальне будівництво. Зводилися тваринницькі приміщення, проводились роботи по механізації праці на фермах.
В досягненні зазначених успіхів важливу роль відіграло соціалістичне змагання. Найкращих показників домагалися рік у рік бригада картоплярів О. Л. Варчина, що збирала по 205—211 цнт картоплі з гектара, та ланка льонарів А. Старушко, яка давала по 5,8 цнт волокна та 3 цнт насіння льону з гектара.
У травні 1944 року відновив роботу фарфоровий завод. Зростала продуктивність праці. Удвоє перевиконували норми горновий В. С. Хрищук, глазурувальниці Т. Л. Слотвинська, Г. Дячук, яка працювала в цеху понад 25 років, та її дві дочки й син.
У селищі була лікарня на 50 ліжок, де медичну допомогу подавали 6 лікарів, 22 працівників із середньою спеціальною освітою. 49 учителів навчали 840 учнів у середній школі. Діяв заводський клуб.
Успішне завершення відбудовного періоду створило передумови для зростання економіки.
Провідним підприємством Баранівки, як і раніше, був фарфоровий завод імені Леніна. Тільки 1956 року кожний дев'ятий робітник тут став раціоналізатором, внаслідок чого наступного року заощаджено понад 600 тис. карбованців.
Партійна організація заводу велику увагу приділяла розгортанню змагання за комуністичну працю. Для відзначення переможців встановлені перехідні прапори та вимпели. Кращі комсомольські бригади відзначалися вимпелом імені Олі Сябрук. На кінець 1961 року вісім бригад здобули звання колективів комуністичної праці.
До 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції завод дав надпланової продукції на суму 260 тис. крб.. Тоді колективу вручено на вічне, зберігання пам'ятний Червоний прапор ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС. Орденом Леніна нагороджені: М. М. Десятник, І. А. Осипчук, О. Й. Паламарчук, орденом Трудового Червоного Прапора — М. А. Грунтівський, орденом «Знак Пошани» — В. Г. Бахмутов, В. В. Ігнатов, В. О. Хоменко, В. Ю. Шморгун.
За високі виробничі показники, здобуті в змаганні на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, колектив заводу удостоєний Ленінської Ювілейної Почесної Грамоти ЦК КП України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради, а 417 робітників — ювілейних медалей «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна».