Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Камінь

Сторінка 2 з 7
Під час революції 1905 – 1907 рр. у Камені, як і в інших селах Волині, відбува­лися селянські заворушення. Спільно з селянами Мирополя, Булдичева та Химрича вони самоправно рубали поміщицькі ліси і випасали худобу на їхніх посівах. 1905 року в миропільського поміщика Чапського було вирубано 210 десятин лісу. Викликані поміщиком карателі жорстоко розправилися з учасниками цього руху.
Після поразки революції становище трудящих стало ще гіршим. Столипінська аграрна реформа прискорила процес класового розшарування. Довкола села утво­рювалися великі куркульські господарства, які мали по 60–70 десятин землі, 762 десятини дісталися в спадщину Уваровій, дочці капіталіста Терещенка.
В той час, як поміщиця і куркулі багатіли, селянські господарства бідніли і за­непадали. Якщо в другій половині XIX ст. селяни мали по 5 – 6 десятин, то в 1912 ро­ці їхні наділи зменшилися до 1,5 – 2 десятин. Зменшувалось і поголів’я худоби, оскільки не було пасовищ. Кожне третє господарство не мало тягла. Обробляли землю примітивним знаряддям. Ще в 1913 році застосовувались мотика, дерев’яні плуги та дерев’яні борони. Удобрювали грунт раз на 9 – 12 років. Внаслідок цього врожаї зернових були дуже низькі. Якщо за 1911 – 1913 рр. по Новоград-Волинському повіту вони становили пересічно 62,5 пуди з десятини, то в Камені – не перевищува­ли 25. Зібраного хліба часто не вистачало навіть для оплати податків, які щороку зростали. Щоб урятувати сім’ю від голоду, селянинові доводилося йти на підробітки й віддавати своїх дітей у найми. Так складалося дореволюційне життя багатьох селян. Оплата їх праці по найму була мізерна. Під час гарячої пори сінокосів, жнив чи прополювання, дорослим сільськогосподарським робітникам Новоград-Волинського повіту платили в день по 32–40 коп., жінкам – 22–31 коп., підліткам – 17–22 копійки. Знедолені селяни Каменя змушені були працювати ще за меншу плату, а часто просто за шматок хліба. Жили люди в похилих халупах, критих соломою. У вікна з однією шибкою ледь пробивалося світло. Личаки й свитина – оце й усе, що носив селянин. На випадок хвороби люди зверталися по допомогу до знахарів та різних бабусь-шептух.
За 50 років після скасування кріпацтва в селі значних зрушень не відбулось і в галузі освіти, хоча населення його збільшилося до 1280 чоловік. Як і раніше, єдиним навчальним закладом була парафіяльна школа, в якій навчалося 20–35 ді­тей, переважно заможних селян. Діти бідняків через матеріальні нестатки майже не відвідували школу. Навчали учнів вчитель і піп. На все село була лише одна жінка, яка закінчила трирічну школу. Бібліотеки чи хати-читальні або іншого культурно-освітнього закладу тут не було. Газету «Санкт-Петербургские ведомости» отримував лише священик.
Загальнореволюційне піднесення в Росії вплинуло на селянський рух. Зростала ненависть селян до експлуататорів. Ніякі форми «умиротворення» не змогли стримати народного гніву, який набував відкритої форми класової боротьби проти поне­волювачів. У 1912 – 1914 рр. мешканці Каменя разом з іншими селянами висту­пили проти поміщиків, яким належали в Романові великі латифундії. Вони напали на їхні маєтки, почали рубати ліс.
Перша світова війна 1914 – 1918 р.р. паралізувала економічне життя Каменя. До армії забрали працездатних чоловіків. Для потреб фронту з населення брали зерно, борошно, худобу. Затяжний характер війни викликав розруху, зниження й без того мізерних урожаїв, зменшення поголів’я худоби. Все це призводило до посилення незадоволення селян. Не зникло воно й після Лютневої буржуазно-демократичної революції. Поміщики, куркулі, як сиділи на своїх землях, так і залишилися на них.
Від більшовиків військових частин, що були розташовані в селах, жителі Каменя дізналися про Жовтневу соціалістичну революцію. Вони вітали перемогу робітни­чого класу і солдатів Петрограда, рішення Другого Всеросійського з’їзду Рад, ленін­ські декрети про мир і землю. В січні 1918 року в Камені було встановлено Ра­дянську владу. Ревком розпочав розподіл поміщицької землі. Проте довести розпо­чату справу до кінця не довелося. В кінці лютого 1918 року весь повіт захопили австро-німецькі окупанти. Багато жителів села пішли в Червону Армію боротися за Радянську владу.
Окупанти почали відновлювати старі порядки. Поміщиці повернули весь рема­нент, худобу, землю. Селян, які зняли руку на «священну» і «недоторканну» влас­ність, жорстоко скарали. Близько року на території


Сучасна карта - Камінь