Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Камінь

Сторінка 3 з 7
повіту хазяйнували вороги Ра­дянської влади. Лише в березні 1919 року Камінь визволили воїни Червоної Армії. Було відновлено ревком, який головну увагу приділяв організації допомоги Черво­ній Армії і встановленню революційного порядку. Це обумовлювалося тим, що значна частина території повіту ще перебувала в руках ворога.
Неспокійною залишалась обстановка і 1919 – 1920 рр. В серпні 1919 року Камінь захопили петлюрівці і пробули тут до лютого 1920 року. Після вигнання їх у квітні того ж року його окупували польські інтервенти. Остаточно Радянську владу було відновлено в кінці червня 1920 року. Зразу ж розгорнув свою діяльність ревком. Під його керівництвом трудящі села вели боротьбу з контрреволюційними бандами, розподіляли нетрудові землі, організували допомогу Червоній Армії.
Восени 1920 року в Камені було створено комітет незаможних селян. Він багато робив щодо здійснення соціалістичних перетворень на селі, допомагав бідноті в нала­годженні господарств, в культурному будівництві, забезпечував виконання продрозкладки, а потім продподатку. Навколо КНС згуртувався сільський актив, який залучався до громадської роботи на селі. Сільська Рада очолила боротьбу трудящих за виконання директив партії та уряду, спрямованих на відбудову сільського гос­подарства. Вона проводила в життя радянські закони, організовувала допомогу селянам реманентом і насінням, здійснювала будівництво нової школи тощо.
В червні 1925 року в селі створено комсомольський осередок. Комсомольці брали активну участь в організації і проведенні сільськогосподарських робіт, допо­магали ліквідувати неписьменність серед населення, організовували гуртки худож­ньої самодіяльності, проводили політичні бесіди тощо. Своїми силами вони відре­монтували і обладнали хату-читальню, що стала центром всієї культурно-виховної роботи на селі.
Завдяки вмілій організаторській і політико-виховній роботі, допомозі, що подавав Радянський уряд сільськогосподарським реманентом, кредитами, насінням тощо, до 1925 року сільське господарство Каменя загалом було відбудовано. Віднов­лено довоєнні посівні площі, врожайність і поголів’я худоби досягли рівня 1913 року.
Поліпшився матеріальний добробут жителів села. Селяни більше стали виво­зити продуктів сільського господарства на ринки Мирополя, Бердичева й Житомира. Населення зросло до 1590 чоловік.
Борючись за відродження економіки, сільська Рада і КНС разом з тим вживали заходів щодо культурного будівництва. В селі було створено 5 гуртків ліквідації неписьменності, відкрито трудову початкову школу, при хаті-читальні – бібліоте­ку. Розгортали свою діяльність політичний, агротехнічний та ін. гуртки.
В травні 1926 року створено кандидатську групу. Спочатку вона налічувала 5 чоловік, а через рік зросла до 10 і оформилася в партосередок. Хоч він був і не­великим, але його вплив позначився на всіх ділянках сільського життя. Комуністи виступили організаторами боротьби за дальший розвиток економіки села, господар­ського і культурного будівництва. Восени 1927 року в Камені засновано машинно-тракторне товариство. Воно мало молотарку, культиватори, жатку, віялку та інший сільськогосподарський реманент, який на пільгових умовах видавався селянам у тимчасове користування. Це сприяло зміцненню господарств незаможного селянства, піднесенню їх економіки. 1928 року організувалося товариство спільного обробітку землі, яке відіграло важливу роль у залученні селян до колективного господарю­вання. В листопаді 1930 року засновано колгосп ім. XVI партз’їзду. Через рік цей колгосп вже об’єднував 191 господарство, усуспільнив 732 га землі. Господарство мало молотарку, трактор, 72 плуги, сівалку, жатку, 82 пари коней, 17 корів, 13 сви­ней і 16 овець.
Колгоспне будівництво здійснювалося в жорстокій боротьбі з куркулями. Вони робили все, щоб зірвати колективізацію, посіяти серед селян недовіру до колгоспного ладу. Куркулі погрожували активістам, організували замах на голову колгоспу, труїли колгоспну худобу. Але всі їх намагання були марними. Згуртувавшись нав­коло активу села, трудове селянство під керівництвом партійного осередку твердою ходою пішло по шляху колективного господарювання. Колгоспи дедалі міцніли і розвивалися. Рік у рік збільшувалося поголів’я громадської худоби, зросли врожаї. Перші успіхи, здобуті колективною працею, підносили політичну та трудову актив­ність колгоспників.


Сучасна карта - Камінь