Сторінка 5 з 7
вили свою роботу партійна і комсомольська організації та сільська Рада. Трудівники Каменя вносили до фонду оборони країни сільськогосподарські продукти, гроші на побудову танкової колони «Колгоспник Житомирщини», надсилали подарунки радянським воїнам.
В складних умовах готувались колгоспники до весняної посівної кампанії 1944 року. Орали коровами, більшість робіт виконували вручну. Люди працювали, не шкодуючи сил і часу, але врожай зібрали невеликий: 4,3 цнт зернових і 41 цнт цукрових буряків з гектара. Згодом становище почало помітно поліпшуватися. До мирної праці поверталися демобілізовані воїни-фронтовики.
Самовіддано трудилися хлібороби, держава допомогла сортовим насінням, добривом, технікою, і колгосп швидко ставав на ноги. Важливу роль у відбудові і дальшому розвиткові господарства відіграло соціалістичне змагання. У 1947 році були досягнуті перші післявоєнні успіхи: колгоспники виростили по 290 цнт цукрових буряків з кожного гектара. Зросла продуктивність тваринництва.
Дальшому розвиткові господарства сприяло об’єднання у 1950 році колгоспів ім. Сталіна с. Химрича та ім. XVI партз’їзду в один колгосп – ім. Сталіна. За об’єднаним колгоспом було закріплено 2560 га землі, він мав 136 корів, 370 свиней і 414 овець. МТС допомагала технікою. Ширше почали застосовувати добрива, передову агротехніку, досвід новаторів соціалістичного землеробства. Внаслідок цього 1951 року колгосп зібрав по 268 цнт цукрових буряків з га, а ланка М. А. Марцун по 539. За видатні заслуги у вирощуванні цієї культури М. А. Марцун була удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці.
До 1951 року господарство артілі вже було відбудоване, освоєні довоєнні посівні площі, хлібороби збирали чималі врожаї зернових і технічних культур, збільшилось поголів’я громадського тваринництва. Зросли доходи колгоспу, достроково виконувалися зобов’язання колгоспників перед Радянською державою. Важливим у господарській діяльності було те, що переважно на піщаних і малородючих землях почали вирощувати сталі врожаї зернових і технічних культур. Колгосп ім. Сталіна став зразковим багатогалузевим господарством.
У селі була відбудована і працювала семирічна школа, в якій 14 учителів навчали 270 учнів, клуб, бібліотека. В роботі драматичного, хорового, танцювального та ін. гуртків брали участь учителі, колгоспники. Почалася суцільна радіофікація та електрифікація села.
Трудівники Каменя під керівництвом партійної організації розгортали боротьбу за нові успіхи. 1957 року колгоспники зібрали пересічно з кожного гектара по 23,5 цнт зернових культур, по 474 цнт цукрових буряків і надоїли від кожної корови по 3651 кг молока. Зростали доходи колгоспу. Якщо у 1955 році вони дорівнювали 280 тис. крб., то у 1967 році – 400 тис. крб. Це дало можливість далі розвивати економіку, поліпшувати матеріальний добробут і культурний рівень колгоспників.
На початку 60-х років у селі розгорнулися будівельні роботи: споруджено цегельний завод, майстерні для виготовлення цементно-піщаної черепиці і хвилястих шлако-цементних листів. Будівельна бригада за 3 роки п’ятої п’ятирічки збудувала два типові корівники, два свинарники, гараж, будинок правління колгоспу та інші приміщення.
За роки Радянської влади в селі виросли трудівники, які по-новому ставились до праці. Великим повчальним прикладом для колгоспників була трудова діяльність М. А. Марцун. У 1958 році вона зібрала по 720 цнт цукрових буряків з одного гектара. Комуністична партія і Радянський уряд високо оцінили цей трудовий подвиг, їй вдруге присвоїли почесне звання Героя Соціалістичної Праці. Звитяжний труд цього чудового майстра землі збагатив сільгосппрактику і дав багато цінного для науки. З почуттям великої поваги і любові прийняли колгоспники цей вклад героїні, яка за часів роботи ланковою дала Батьківщині 100 тис. пудів цукрової сировини. М. А. Марцун була делегатом XVII, XVIII і XIX з’їздів Комуністичної партії України, 3-го Всесоюзного з’їзду колгоспників, обиралася депутатом обласної і районної Рад депутатів трудящих. За рішенням партійної організації і правління колгоспу вона навічно занесена до списку ланки, якою керувала 25 років. 1960 року в селі Камені встановлено бронзовий бюст героїні.
Дивиться також інші населені пункти району: