Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Камінь

Сторінка 4 з 7
Одним із центральних питань у діяльності партійного осередку, сільської Ради та правління колгоспу в ті роки було питання добору та виховання колгоспних кад­рів. Вони уважно придивлялись до людей і здібних організаторів висували ланко­вими, бригадирами, завідуючими фермами.
1935 року буряківники Дзержинського району, зокрема, ланка М. А. Марцув з колгоспу ім. Сталіна села Химрича, підхопили почин М. С. Демченко та М. В. Гнатенко і очолили рух п’ятисотенниць. В колгоспі ім. XVI партз’їзду цей почин під­тримала ланкова, депутат районної Ради А. Я. Готин. Її ланка зібрала тоді по 300 цнт буряків з гектара. Приклад М. А. Марцун, яка на бідних підзолистих ґрунтах збирала урожай по 396 цнт цукрових буряків з гектара, став повчальним не тільки для колгоспників Каменя, а й усіх сіл Дзержинського району й області. Колгосп рік у рік добивався нових успіхів у розвитку господарства. В 1939 році на круг було вирощено по 320 цнт цукрових буряків. Зростав добробут трудівників села. На трудодень колгоспники одержували грошову оплату, по 3 – 4 кг хліба, по 1,2 – 2 кг картоплі та інші продукти. Буряківники, крім того, одержували цукор.
За роки першої та другої п’ятирічок значних успіхів досягнуто в галузі освіти й культури. В селі створено додатково 22 гуртки ліквідації неписьменності. До навчання було залучено понад 200 чоловік. Завдяки цьому вже в другій половині 30-х років неписьменність в селі в основному була ліквідована. Партійна організація і місцева Рада подавали практичну допомогу в залученні до школи учнів, створюва­ли для них необхідні матеріальні умови: забезпечували їх взуттям і одягом, гаря­чими сніданками тощо. 1934 року початкову школу перетворено на семирічну, для неї побудовано нове приміщення. Працювали клуб, бібліотека, в якій налічувалося тоді понад 2 тис. книжок. Посилили свою роботу гуртки художньої самодіяльності – драматичний, хоровий, музичний та інші. Кілька разів на тиждень демонструва­лися художні, документальні і науково-популярні фільми. Колгоспники передпла­чували газети, політичні та художні журнали.
Дедалі життя колгоспників ставало заможнішим і культурнішим. У них були великі плани дальшої боротьби за неухильний розвиток колгоспного виробництва. Вимальовувалися чудові перспективи піднесення їх матеріального добробуту й куль­тури. Але раптовий напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз не дав мож­ливості реалізувати благородний задум радянських людей. З наближенням фронту жителі Каменя почали евакуацію колгоспного майна. В східні райони країни були вивезені запаси хліба та основні сільськогосподарські машини.
7 липня 1941 року село окупували гітлерівські загарбники. Фашисти пересліду­вали і знищували радянських активістів. Жителі Каменя залишали село і йшли в загони народних месників. Багато меш­канців села боролися з ворогом у складі Молдавського з’єднання під командуван­ням В. А. Андрєєва. В числі їх були О. А. Пригонюк, Г. О. Павленко, І.З.Царенко та багато інших.
Чимало сміливих операцій здійснили народні месники села у ворожому тилу. В одному з рапортів керівника Дзержин­ського підпілля С. Г. Левченка зазнача­лося: «26 жовтня 1943 року на вагоні по­їзда, що йшов з фронту, була встановлена електроміна. На перегоні Миропіль – Полонне вона вибухнула. Вбито і поранено 62 окупанти, виведено з ладу 2 вагони з хлібом. Мінер І.З. Царенко». Підпільники Каменя під час жнив псували молотарки, палили хліб на пні, щоб ним не могли ско­ристатися окупанти. Раз по раз вони виводили з ладу залізницю на перегоні Чуднів – Шепетівка. 273 патріоти села відважно билися з фашистськими загарбниками на фронтах Великої Вітчизняної війни. Понад 40 з них відзначено урядовими наго­родами. 137 патріотів села полягли на полях битв, 40 повернулися додому інвалідами.
4 січня 1944 року частини 322-ї стрілецької дивізії під командуванням полков­ника П.М.Лащенка визволили Камінь від фашистських загарбників. У боротьбі за визволення села на камінській землі смертю хоробрих полягли росіяни Г. Г. Балихін, І. К. Степанов, туркмен Мухам Мурдов, українець В. І. Скороход та сини інших народів нашої Батьківщини.
Великих збитків було завдано колгоспу. Фашисти повністю знищили громад­ську худобу, зруйнували всі виробничі приміщення. В селі залишилося лише 7 плугів, 17 борін, 10 коней і 20 корів.
З першого ж дня після визволення Каменя від гітлерівських окупантів відно­

Сучасна карта - Камінь