Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Миропіль

Сторінка 3 з 8
великими перебоя­ми. Погіршувалося й економічне становище селян. Не вистачало тяглової сили і ре­маненту. В селищі налічувалося всього 88 коней і 95 волів, 42 плуги і 6 сівалок.
У населення забирали хліб, фураж, худобу. Тільки в 1914 – 1915 рр. для війська, розташованого в Мирополі, в селян реквізовано 45,5 тис. пудів сіна і 1670 голів худоби. Після перемоги Лютневої революції 1917 року великих змін у житті тру­дящих Мирополя не відбулося. Війна продовжувалась, біднота землі не одержала, зубожіння зростало.
Лише Велика Жовтнева соціалістична революція принесла трудящим мир і сво­боду. В січні 1918 року Радянську владу було встановлено у Новоград-Волинському повіті, у т. ч. і в Мирополі.
Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції викликала відчайдушний опір з боку внутрішньої і зовнішньої контрреволюції. З лютого 1918 року в Миро­полі вже хазяйнували кайзерівські війська. Окупанти нещадно грабували населення, забирали хліб, фураж, худобу. Поміщики Чапські, які повернулися разом з інтер­вентами, за допомогою зброї повертали своє майно. В грудні 1918 року австро-німецькі окупанти втекли з Мирополя, але тут лютували петлюрівці. Радянська влада в селі була відновлена лише 22 березня 1919 року. В кінці липня петлюрівці пере­йшли Збруч і почали наступ на Київ. У серпні 1919 року Миропіль знову опинився в руках буржуазних націоналістів. Радянські війська вибили їх звідси наприкінці вересня 1919 року. Селяни взялися за втілення в життя ленінського Декрету про землю, за відродження господарства. Проте мирна праця була перервана на­ступом панської Польщі. В кінці квітня 1920 року Миропіль окупували польські інтервенти. Вони вчинили розправу над членами ревкому, було вбито його голову А.Я.Харкова.
На допомогу трудящим Волині прийшла Перша Кінна армія С. М. Будьонного. 23 червня бій за визволення Мирополя розпочав 399-й полк. Місцеве населення активно допомагало червоноармійцям. Мужньо билися бійці комуністичного загону добровольців з Ростов а-на-Дону під командуванням Копецького. 27 червня Миро­піль було визволено. В цьому бою героїчно загинув прославлений командир полку А.В. Попа.
В 20 числах липня вже діяв волосний ревком, який ухвалив рішення про під­тримку Радянської влади і розгортання боротьби з інтервентами.
Для миропільців настав мирний період. Трудящі включилися у боротьбу за від­будову народного господарства. У серпні 1920 року в селищі організовано комнезам, першим головою якого був Д. К. Ковалюк. Комнезам став основною опорою Радян­ської влади на селі та активним провідником її політики. Він допомагав незаможним селянам хлібом та іншими продуктами, вів боротьбу з куркульством, допомагав червоноармійцям у боротьбі з бандитизмом. В листопаді 1920 року було націоналі­зовано паперову фабрику Чапських. Суконні, вовночесальні фабрики та ін. під­приємства оголошувалися народним добром. За ленінським Декретом про землю вся поміщицька і церковна земля переходила до рук трудящих селян.
З великими труднощами розгорталися відбудовні роботи. Через брак палива з перебоями працювала паперова фабрика, на якій було зайнято 85 робітників. У грудні 1921 року вона виробила лише 4 тис. пудів толевого картону. Стояли суконні і вовночесальні фабрики та інші дрібні підприємства, через що багато робітників залишилося без роботи.
В занепаді було й сільське господарство. Не вистачало реманенту і тяглової сили. В районі лютували банди.
Переборюючи труднощі, населення Мирополя, спираючись на підтримку Радян­ської держави, відроджувало економіку. Відбудовувалась паперова фабрика, від­новив роботу винокурний завод, дві суконні фабрики. Заліковувало нанесені війнами рани і сільське господарство: освоювалися довоєнні посівні площі, збільшувалась урожайність, зростало поголів’я худоби.
У 1922 році створюється партосередок. Його очолив П. О. Фіщук. На чолі волвиконкому став П. М. Ющук, а волосного КНС – А. І. Семенюк. 6 квітня 1923 року з семи комуністів формується партійний осередок на паперовій фабриці. Розгортають свою діяльність комсомольські, профспілкові та інші громадські організації. У 1924 році в селищі уже налічувалося 755 членів профспілок.
1923 року Миропіль став районним центром.
Успіхи радували трудящих. Але ця радість була затьмарена звісткою про


Сучасна карта - Миропіль