Сторінка 7 з 8
Далі зростало і організаційно зміцнювалося господарство колгоспів. За роки післявоєнних п’ятирічок посилилась їх матеріально-технічна база, склалися і зросли керівні кадри. Завдяки цьому і копіткій праці колгоспників набагато підвищилася врожайність сільськогосподарських культур та продуктивність громадського тваринництва. У ювілейному 1967 році колгоспи зібрали з
одного гектара по 24 цнт зернових і по 332 цнт цукрових буряків. У порівнянні з довоєнним часом зросло поголів’я тваринництва. З розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь одержано 301 цнт молока, 55,4 цнт м’яса.
Зміцніли міжколгоспні зв'язки. У 1957 році зусиллями двох артілей на р. Случі було споруджено ГЕС на 500 квт, яку підключено до державної електромережі. За високі врожаї цукрових буряків і пшениці у 1966 і 1967 роках колгосп ім. Чкалова був учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР і нагороджений двома Малими золотими медалями.
Комуністична партія і Радянський Уряд високо оцінили ці досягнення. Багато колгоспників було нагороджено орденами й медалями. Бригадир тракторної бригади колгоспу ім. Чкалова М. П. Уланівський удостоєний ордена Леніна, член цього колгоспу Г. І. Голеницький – ордена Трудового Червоного Прапора.
Підготовка до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна викликала нову хвилю соціалістичного змагання. Колгоспники успішно виконали завдання восьмої п’ятирічки. Колгосп ім. Крупської, борючись за гідну зустріч 50-річчя утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік, у 1972 році зібрав по 28,9 цнт зернових з гектара, по 310 цнт цукрових буряків і по 128 цнт картоплі; колгосп ім. Чкалова – відповідно 32,2 цнт, 409,6 і 163,3 цнт. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено молока у колгоспі ім. Крупської 306 цнт, м’яса 80 цнт, у колгоспі ім. Чкалова – відповідно 445,7 цнт і 66 цнт.
Зросла технічна озброєність господарств. У 1972 році в них налічувалося 30 тракторів, 17 комбайнів, 21 автомашина і багато іншої техніки. В колгоспах працюють 58 механізаторів, з яких 6 з вищою освітою і 15 з середньою спеціальною освітою.
Виробничі перемоги трудівників сільського господарства Мирополя в роки восьмої п’ятирічки були відзначені урядовими нагородами. Ордена Трудового Червоного Прапора удостоєні ланкові В. К. Бабич, Г. І. Рожко з колгоспу ім. Чкалова, бригадир городньої бригади А. X. Завальний та комбайнер колгоспу ім. Крупської В.Т. Буняк. 63 колгоспники нагороджено ювілейними медалями «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна».
У 1957 році Миропіль став селищем міського типу. За 1955 – 1970 рр. збудовано нове приміщення школи, 500 житлових будинків. Близько 700 сімей за цей час переселились у нові квартири. Піднесення матеріального добробуту зумовило неухильне зростання торговельної мережі і купівельної спроможності населення. Якщо у 1965 році було 14 магазинів, які реалізували товарів на 1385 тис. крб., то у 1970 році відповідно 18 і 1938 тис. крб. В другому році дев’ятої п’ятирічки ця сума зросла уже до 2066 тис. крб. Трудящі придбали і мають тепер у власному користуванні 8 легкових автомашин, 68 мотоциклів, 550 велосипедів, 240 телевізорів, пральні машини, пилососи тощо.
В селищі є лікарня на 75 ліжок, фельдшерсько-акушерський пункт, пункт охорони здоров’я й аптека. Миропільців обслуговують 8 лікарів і 50 чоловік середнього медперсоналу.
Дальшого розвитку набули освіта і культура. У середній, восьмирічній і початковій школах 53 вчителі навчають 627 учнів. Працює консульт-пункт заочної середньої школи. Школи мають обладнані кабінети, музеї. Вчительці Н. Г. Татарчук у 1969 році присвоєно почесне звання заслуженого вчителя Української РСР. За післявоєнні роки 220 громадян селища одержали вищу освіту в інститутах країни. В Миропільській школі навчалися нині Герой Радянського Союзу В. І. Тимощук, генерал-лейтенант артилерії В. О. Мартишок, доктор медичних наук, професор В. Я. Дроботун та інші.
Змістовнішою стала робота культурно-освітніх закладів. У клубі паперової фабрики і селищному будинку культури працюють 20 творчих колективів. Серед них науково-освітні, сільськогосподарські, хореографічні та інші гуртки. Агіткультбригада часто виступає перед робітниками і колгоспниками. В клубі й будинку культури читаються лекції з питань марксистсько-
Дивиться також інші населені пункти району: