Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Миропіль

Сторінка 4 з 8
смерть В. І. Леніна. На траурному мітингу робітники й селяни Мирополя поклялися свято виконувати заповіти свого вождя. На заклик Центрального Комітету лишена папе­ровій фабриці 16 робітників вступили до лав Комуністичної партії. В серпні 1925 року в осередку вже налічувалося 42 комуністи.
Виконуючи заповіти Ілліча, робітники Мирополя, як і всі трудящі нашої країни, успішно розв’язували завдання, що їх ставила партія і Радянський уряд. На кінець 1925 року вже була відбудована паперова фабрика. Тільки в липні того року вона дала країні 25 тис. пудів паперу. 1924 року розпочато електрифікацію Мирополя.
Відновлювалось і розвивалося сільське господарство. У 1922 році створюється перше сільськогосподарське товариство ім. Леніна, а 1924 року – ім. 1-го Травня. Губернська газета «Радянська Волинь» в той час писала: «Дванадцять сімей, об’єд­навши свої 56 десятин землі, за два роки довели навколишньому селянству, що шлях виходу незаможника із злиденного становища – це колективне-господарювання». Запозичуючи перший досвід, селяни ставали на шлях кооперування ще в роки відбу­дови народного господарства, який потім набрав масового характеру.
Партійний осередок, селищна Рада і комітет незаможних селян особливу увагу приділяли у цей час питанню ліквідації неписьменності. У 1923 році в Мирополі вже працювало 26 гуртків, а до 1925 року вони були майже на кожній вулиці. До навчання дорослих залучалися вчителі, комсомольці і кращі учні школи. У 1922 році замість одно- і двокласного училищ створюється семирічна школа з рідною мовою викладан­ня. На кінець відбудовного періоду до навчання залучалися майже всі діти шкіль­ного віку. Вони забезпечувалися підручниками, зошитами і необхідними навчаль­ними посібниками. Відкрито сельбуд, а на паперовій фабриці – клуб. При цих культурно-освітніх закладах розгорнули роботу політичні, драматичні та хорові гуртки, спортивні секції, школи ліквідації неписьменності, бібліотеки. 1925 року в селищі встановлено стаціонарну кіноустановку. Населення мало можливість ди­витися кінофільми, спочатку «німі», а потім і звукові.
Почалась докорінна перебудова підприємств. Вони оснащувалися новою тех­нікою. Робітники успішно опанували її і неухильно підвищували продуктив­ність праці. Цьому набагато сприяв стахановський рух, що розгорнувся в Радян­ському Союзі з 1935 року. В селищі його ініціаторами були комуністи і комсомольці паперової фабрики П. А. Харков, Ф. В. Бабій, К. Г. Кришталь та інші.
До 1940 року промислові підприємства зросли. Для водопостачання фабрики побудовано нову греблю, підведено залізничну лінію. Підвищилась продуктивність праці робітників, яких працювало тут 345 чоловік, збільшився випуск валової про­дукції і поліпшилась її якість. Напередодні Великої Вітчизняної війни паперова фабрика вже виробила понад 5 тис. тонн картону і 3 тис. тонн обгорткового паперу.
Керуючись рішеннями XV з’їзду ВКП(б), миропільці твердо ставали на соціалістичний шлях. Сільськогосподарські артілі, що виникли у відбудовний період, у 1928 році об’єднались у колгосп ім. 1-го Травня. Матеріально-технічна база його була ще слабка. В господарстві налічувалося 5 пар робочої худоби, 18 корів, моло­тарка, віялка, сівалка, 2 культиватори, 3 борони та деякий інший дрібний інвентар. На основі машинно-тракторних товариств і товариств спільного обробітку землі у 1930 – 1931 рр. створюються сільськогосподарські артілі «Новий господар», «Шлях бідняка» і «Червоний клич», що згодом перейменовані на колгоспи «Комінтерн», «20-річчя РСЧА» та ім. Чапаєва.
Колективізація в селищі відбувалася в жорстокій класовій боротьбі. Великий опір чинили їй місцеві куркулі. Вони поширювали ворожі чутки, зривали хлібоза­готівлі. В колгоспі «Шлях бідняка» спалили приміщення свиноферми, підпалю­вали будівлі колгоспів і колгоспників, організовували замахи на активістів і т. п. Незважаючи на ворожі дії куркулів, колгоспи зростали, зміцнювалась трудова дис­ципліна, підвищувалась продуктивність праці.
У 1931 році в Мирополі створено машинно-тракторну станцію, яка подавала прак­тичну допомогу колективним господарствам. Завдяки цьому швидко зростав рівень механізації сільськогосподарських робіт. Розгортаються рух п’ятисотенниць-буряківниць і рух за збирання стопудового врожаю зернових культур. У 1938 році брига­да П. Н. Бичківського з колгоспу ім. 1-го Травня зібрала по 364 цнт цукрових бу­ряків з одного га, а ланка О.І.Завальної – по

Сучасна карта - Миропіль