Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Брусилів

Сторінка 2 з 7
привозили з Полісся лісоматеріал, вироби з де­рева, дьоготь, смолу, дубову кору, з південних районів України — сіль, вовну, солону рибу. Протягом року в містечку відбувалося 12 ярмарків та 26 торгів. Міс­цеві власті мали від торгівлі великі прибутки. За віз товарів з кожного продавця стягувалося мито.
У 1852 році в Брусилові було 416 будинків, у яких проживало 5288 чоловік. У містечку діяла аптека. Працювало парафіяльне училище, де один учитель навчав 19 учнів.
Не поліпшилося економічне становище селян і після реформи 1861 року. За уставною грамотою 721 ревізькій душі, що належала поміщику Чацькому, виді­лили 186 десятин присадибної, 1473 — польової та 129 десятин сінокосної землі, за яку мали платити великий викуп. Селяни поміщиці Свірчевської одержали в ко­ристування 109 десятин землі. Наділ на ревізьку душу становив трохи більше двох десятин. Така кількість землі не могла забезпечити достатку сім'ї. Але й за цією середньою цифрою ховалося майнове розшарування, оскільки на тяглий двір (а їх 56) виділялося по 18 десятин, на піший (86) — лише 8. 112 дворів користува­лися тільки городами. Малоземельні й безземельні селяни, щоб якось жити, йшли на заробітки до економії чи на підприємства, кількість яких після скасування крі­пацтва помітно зросла. За даними 1900 року, в містечку було 43 чинбарні, спирто­завод, 4 повстяні фабрики, 2 водяні, паровий та вітряний млини, 4 кузні, 2 слю­сарні майстерні.
На початку XX століття в містечку поширюються марксистські ідеї. У липні 1902 року за допомогою Київського комітету РСДРП створена соціал-демократична група. Її члени вели серед населення політичну агітацію, розповсюджували рево­люційну літературу. У 1905 році під керівництвом групи відбулося кілька виступів та демонстрацій робітників і селян. Під їх впливом у навколишніх селах також виникали заворушення. В роки розгулу реакції група була розгромлена й припи­нила своє існування.
Столипінська реформа ще більше загострила суперечності між бідними селянами та багатіями. Розширилися господарства куркулів, які скуповували землі бідноти.
Бідні селяни, мізерні наділи яких не могли прогодувати сім'ю, продавали землю і йшли у найми чи працювати на підприємствах. 1912 року в Брусилові налічува­лося 603 селянські господарства, які мали в користуванні 1668 десятин землі. Роз­поділялася вона нерівномірно. 43 селянські двори зовсім не мали землі, 127 мали менше десятини, 260 — від 1 до 3, 40 куркулів володіли 416 десятинами землі. Аналогічне становище було і з худобою, якої налічувалося 2846 голів, у т. ч. робо­чої — 447, корів — 536. 55 господарств зовсім не мали худоби.
За часів капіталізму повільно розвивалася медицина. Наприкінці XIX ст. відкрито земську лікарню, яку обслуговували лікар та два фельдшери. На 1913 рік тут налічувалося 4 фельдшери й акушерка. Крім того, була ще одна приватна лі­карня, де приймали хворих 4 лікарі, в т. ч. 2 зубних, та 2 акушерки. Працювали апте­ка й два аптечні магазини. З освітніх закладів діяло двокласне парафіяльне училище.
У роки революційного піднесення в Брусилові почали розгортати свою діяль­ність більшовики. В березні 1912 року за дорученням Київського комітету РСДРП більшовик М. С. Токарський створив підпільний політичний гурток, який проісну­вав до 15 вересня. У 1916 році в містечку знову почав діяти нелегальний більшо­вицький гурток у складі 10 чоловік. Зразу ж після перемоги Лютневої революції він вийшов з підпілля, й 1 березня сформувалася більшовицька партійна організа­ція. Обрано комітет з 5 чоловік.
Після VII (Квітневої) Всеросійської конференції РСДРП(б) більшовики Брусилова розгорнули серед трудящих роботу, спрямовану на підготовку пролетарської революції. Їх гасла відповідали корінним інтересам робітників і селян. Це яскраво продемонструвала багатолюдна демонстрація 18 липня 1917 року. У серпні Брусилівська більшовицька організація провела серед трудящих збір коштів для газети «Голос социал-демократа» — органу Київського комітету РСДРП(б). На адресу редакції надіслано 110 крб., а також лист, у якому говорилося: «Хай не змовкне наш «Голос»! Хай гуде, як дзвін, на захист інтересів пролетарської партії, на страх ворогам!».
З великою радістю зустріли трудящі Брусилова звістку про перемогу Жовтне­вого збройного повстання в Петрограді. Під керівництвом більшовицької органі­зації, в якій налічувалося 50 чоловік, у листопаді на знак солідарності з пітерськими робітниками відбулися масові мітинги й


Сучасна карта - Брусилів