Сторінка 5 з 7
Для боротьби з ворожими диверсантами створено винищувальний батальйон, який очолив учитель середньої школи Ю. Я. Грушецький. Приміщення середньої школи обладнали під військовий лазарет. За кілька днів почалася евакуація майна колгоспів та МТС в східні райони країни. 10 липня ворог окупував село.
Німецько-фашистські загарбники одразу встановили жорстокий режим: знищували активістів, закатували голову сільської Ради І. Я. Криворотенко та 152 чоловіка мирного населення. З перших днів окупації брусилівці піднялися на боротьбу.
В травні 1942 року за завданням підпільного обкому КП(б)У на території району створено підпільну організацію «Радянські патріоти», яку очолив комуніст П. С. Макаренко. В її складі налічувалося 28 чоловік, у т. ч. брусилівці Т. А. Любашенко, А. С. Макаренко та К. К. Микитенко. Підпільники мали два радіоприймачі й вели серед населення антифашистську агітацію, інформували його про становище на фронтах, викривали брехливість ворожої пропаганди, підтримували тісний зв'язок з партизанськими загонами І. О. Хитриченка та А. Й. Цендрівського, відбирали для них людей, добували розвіддані, зброю та медикаменти.
Гітлерівцям вдалося в липні 1943 року натрапити на слід підпільників. Вони схопили А. С. Макаренка, сподіваючись дізнатися від нього про склад підпільної організації. Незважаючи на жорстокі катування, патріот не сказав ні слова. Розлючені кати розстріляли героя, його дружину й сина, а хату спалили. Проте фашисти загнали справедливої кари. Невдовзі підпільники разом з партизанами, захопивши телефон в с. Яструбеньках, подзвонили в Брусилів, в гестапо, про те, Щ0 там нібито перебувають партизани. Негайно в село виїхав каральний загін. На його шляху народні месники влаштували засідку й влучним вогнем знищили 20 карателів і начальника жандармерії.
Вигравши битву за Дніпро, Червона Армія продовжувала бої за визволення Правобережної України. Наприкінці грудня 1943 року під Брусиловом відбулися запеклі бої військ 1-го Українського фронту проти гітлерівців, у результаті яких було знищено 4 тис. ворожих солдатів і офіцерів та велику кількість техніки. Навколо села диміли підбиті «тигри» й «пантери». Тільки 9-й механізований корпус знищив у районі Брусилова 123 ворожі танки, 24 гармати, 23 бронетранспортери та 58 автомашин. 24 грудня ворог залишив село. Відступаючи, гітлерівці зруйнували двоповерхове приміщення середньої школи, палац піонерів, спалили будинок культури, приміщення райкому партії, райвиконкому та багато житлових будинків.
З перших днів після визволення брусилівці почали відбудовувати рідне село. Райком партії, райвиконком, які одразу відновили свою діяльність, насамперед мобілізували всіх трудящих на відбудову колгоспів, МТС, підприємств, шкіл. Проводилася велика робота, спрямована на відновлення партійних, комсомольських та громадських організацій. У 1944 році розгорнули діяльність 4 первинні партійні організації, 9 комсомольських. У цьому ж році стали до ладу МТС, розпочалося навчання в школах.
Прагнучи допомогти Червоній Армії якнайшвидше здобути перемогу, трудящі весною 1944 року здали для її потреб близько 21 тис. пудів хліба та майже 1 млн. крб. грішми. Щасливим днем для брусилівців, як і для всіх радянських людей, було 9 Травня 1945 року — переможне завершення Великої Вітчизняної війни. Певний вклад у розгром ворога внесли й вони самі. 847 жителів села билися на фронтах та в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників. За виявлений героїзм 469 з них нагороджено орденами й медалями, О. В. Броницького — орденами Слави трьох ступенів. 321 чоловік поліг смертю хоробрих. Переборюючи великі труднощі, колгоспники відновлювали посівні площі, зміцнювали господарство артілі. У цьому значну допомогу подавала МТС, яка в 1945 році виконала план тракторних робіт на 138 проц. На кінець 1950 року господарство всіх колгоспів було відновлено, укомплектовано худобою тваринницькі ферми, яка прибула з Саратовської області РРФСР. Рік у рік підвищувалися врожайність, продуктивність тваринництва.
Значну роботу у відбудові та дальшому розвитку народного господарства проводили районна та сільська Ради депутатів трудящих. Вони розробили проект забудови й благоустрою Брусилова. З їх ініціативи розпочато будівництво гідроелектростанції, маслозаводу, відремонтовано приміщення лікарні, шкіл.
Дивиться також інші населені пункти району: