Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Олевськ

Сторінка 4 з 8
1932 року в Олевську організовується машинно-тракторна станція, що мала 21 трактор, 3 автомашини, 22 тракторні плуги та інший сільськогосподарський реманент. Над новоствореною МТС тримав шефство Київський завод «Арсенал». Арсенальці допомагали олевським механізаторам у ремонті техніки, обладнанні пересувних майстерень, а також у масово-політичній роботі.
Поліпшувалась агротехніка та якість робіт, а, отже, збільшувалося виробни­цтво зерна, льону, картоплі. Селяни переконувались у перевагах колективного господарювання, що базувалося на техніці та агрономічній науці. Колгоспнику ланкові та бригадири вивчали зоотехніку та агрономію на спеціальних курсах, що діяли в Олевську. 1938 року колгосп ім. Леніна зібрав високий урожай зернових і технічних культур: пшениці — по 16 цнт, проса — по 15,9 цнт, кар­топлі — по 166 цнт, льоноволокна виробили по 5 цнт з гектара. За досягнуті успіхи колгосп занесений до Книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1939 року.
1941 року до участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці були представ­лені Є. К. Козловець, яка протягом трьох попередніх років збирала урожай кар­топлі по 282 цнт; бригадир рільничої бригади M. М. Гребенчук, який вирощував у середньому по 229 цнт картоплі з гектара; їздовий В. Є. Дубик, який щорічно виконував і перевиконував норми польових робіт. Заможне життя прийшло до олевських селян. У колективній праці на благо соціалістичної Вітчизни знайшли вони своє щастя.
Зростали й міцніли промислові підприємства. Фарфоровий завод було рекон­струйовано. У 30-і роки на ньому працювало 500 робітників. Якщо 1934 року завод випускав чотири види продукції, то наступного — 20. Робітники К. Бонда­ренко, А. Білоус, А. Пінкульська, С. Шибецький виконували змінні норми на 160— 200 проц. Річні завдання весь колектив, як правило, перевиконував.
Значних успіхів у виконанні виробничих програм досягли в передвоєнні роки колективи меблевої фабрики, лісопильного заводу, промислових артілей «Нове життя» та «Червоний прикордонник». Лісгосп 1940 року виконав план робіт на 110 проц. Тут працювало 118 стахановців.
Важливу роль у розгортанні господарського та культурного будівництва віді­гравала районна газета «Більшовик Олевщини», перший номер якої вийшов 1 жовтня 1930 року.
Восени 1936 року Олевськ відвідав секретар ЦК КП(б)У П. П. Постишев. На багатолюдному мітингу він виступив з промовою про внутрішнє і зовнішнє ста­новище Країни Рад. З ініціативи П. П. Постишева в народногосподарський план на 1937 рік було включено будівництво районного будинку культури на 500 місць. 1938 року його здано в експлуатацію. Він і тепер прикрашає центр селища.
Рік у рік упорядковувався Олевськ. Центральні вулиці були забруковані, озеленені й освітлені електричними ліхтарями.
Поліпшувалося медичне обслуговування. 1935 року побудовано нову дільничну лікарню на 40 ліжок, поліклініку. В селищі працювало 8 лікарів і 15 медичних пра­цівників із середньою спеціальною освітою. У середній, семирічній, початковій школах навчалося понад 1 тис. дітей.
Крім будинку культури, діяли кінотеатр на 500 місць, будинок піонерів на 300 місць, 5 профспілкових і відомчих клубів, кілька бібліотек.
До возз'єднання західноукраїнських земель з Українською PCP Олевськ був прикордонним селищем, де розташовувався штаб прикордонного загону, за декілька кілометрів від райцентру розміщувалися прикордонні застави. Культбригади прикордонників, лектори і пропагандисти були частими гостями Олевська. В свою чергу, населення подавало прикордонникам велику допомогу в охороні державного кордону, у виявленні і затримці шпигунів, диверсантів, яких засилали до нашої країни імперіалістичні держави.
Населення райцентра з радістю вітало возз'єднання західноукраїнських земель З Українською PСP. За тиждень після цієї радісної події з Олевська до західно­українського містечка Рокитного прибув поїзд з делегацією олевських трудящих. З цієї нагоди відбувся мітинг, у якому взяло участь понад 10 тис. чоловік. Представ­ники трудящих Олевська та Рокитного обмінялися хлібом-сіллю та пам'ятними подарунками.
Трудящі Олевська, як і весь радянський народ, наполегливо працювали над здійсненням планів третьої п'ятирічки. На очах зростав, ставав кращим район­ний центр. Поліпшувався добробут населення. Люди переселялися в нові світлі будинки, до яких було проведено радіо й електрику. В помешканнях


Сучасна карта - Олевськ