Сторінка 5 з 8
з'явилися гарні меблі, зокрема, виготовлені місцевою фабрикою. Багато хто мав велосипеди, мотоцикли. Про забезпечення олевців товарами народного споживання піклувалися працівники торгівлі, які в передвоєнні роки виконували план товарообороту в середньому на 105 процентів.
Підступний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз перервав дальший розвиток селища. В Олевську всю роботу було перебудовано відповідно до воєнного часу. Колективи підприємств, колгоспники — всі вважали себе мобілізованими. Коли фронт почав наближатися, до східних районів країни було евакуйовано трактори МТС, обладнання фарфорового заводу, велику рогату худобу.
5 серпня 1941 року Олевськ окупували німецько-фашистські загарбники. З перших днів їх приходу трудящі селища під керівництвом комуністів розгорнули боротьбу,проти окупантів. На території району розпочав активну бойову діяльність сформований за рішенням Житомирського, обкому КП(б)У партизанський загін ім. Чапаєва, що мав у своєму складі 260 патріотів. Очолював його секретар Олевського райкому КП(б)У І. В. Возбраний. Партизани підірвали поблизу Олевська 20-метровий залізничний міст через Уборть, міст на колії Олевськ — Коростень. Патріоти знищили загалом 157 німецьких солдатів і офіцерів та 58 українських буржуазних націоналістів. Починаючи з жовтня 1941 року окупаційні власті посилили переслідування загону, і він змушений був поділитися на невеличкі групи.
В січні 1943 року за ініціативою О. М. Сабурова Олевський партизанський загін було відновлено. Командиром його, став В. П. Єфимчук, а згодом К. JI. Федчук, комісарами — П. Л. Талах, Ф. І. Бочковський.,
Наприкінці травня 1943 року створено Олевський підпільний райком КП(б)У, секретарями якого затвердили О. О. Нечипоренка та П. М. Хільчука, а також райком ЛКСМУ (секретар І. П. Підлісний). Обидва райкоми видавали раз на тиждень газету «Радянська Олевщина» і тисячами примірників розповсюджували її серед населення. Газета розповідала про звірства гітлерівських розбійників, героїчну боротьбу народних месників, закликала радянських людей активніше боротися проти загарбників. Редакція газети друкувала також антифашистські листівки, що їх читали не тільки на території Олевського та сусідніх районів, а й на Ровенщині. В одній із листівок говорилося: «Брати і сестри. Допомагайте нашій героїчній Червоній Армії в її переможному наступі. Громіть ворога в тилу. Руйнуйте залізниці, пускайте дід укіс ешелони, громіть німецькі установи, вбивайте гітлерівців і тих, хто їм продався. Не давайте фашистам худоби та хліба. Не їдьте до
Німеччини на каторгу. Беріть зброю, йдіть у партизани. Україна була і буде Радянською».
Велика увага приділялася відбору поповнення партизанського загону ім. Дзержинського, який діяв у районі Олевська. В грудні 1943 року він зріс до 560 бійців і провів багато диверсій на комунікаціях ворога.
В Олевську були організовані підпільні групи Н. Є. Рубанського, С. А. Хващевського та Г. А. Огородника, які забезпечували партизанів цінними розвідувальними даними, здійснювали диверсії.
16 січня 1943 року поблизу Олевська десантувала група Грабчака — Підкоритова, що поповнилася місцевими жителями і вже через місяць налічувала 37 бійців. Поступово район Олевська ставав партизанським краєм. Всі шляхи контролювалися народними месниками. Рух на шосе Олевськ — Коростень був для фашистів закритий.
В ніч з 30 на 31 жовтня 1943 року група партизанів на чолі з А. М. Грабчаком висадила в повітря залізничний міст через Уборть. Учасниками цієї операції були Є. Ю. Єремєєв, А. Я. Беленков, К. П. Афанасьєв, Г. К. Саковець та інші. Для підриву моста, що посилено охоронявся, партизани змонтували в лісі на дрезині саморобну міну, вночі підвезли її до залізниці й поставили на колію за 900 м від мосту. Встановивши на ній опудало з ліхтарем, запустили мотор і направили дрезину до мосту. Вартові гітлерівці відкрили по опудалу вогонь. Коли дрезина виїхала на міст, спрацював підривний пристрій. Міна вибухнула. Міст вийшов з ладу.
В жовтні 1943 року після Карпатського рейду в район прибуло з'єднання С. А. Ковпака. До нього влився Олевський загін у кількості 300 чоловік. Очолив його П. М. Воронько — нині відомий український радянський поет, лауреат Державної премії СРСР. В день 26-х роковин Великого Жовтня внаслідок сміливого нападу було висаджено в повітря 5 ешелонів з пальним і військовим
Дивиться також інші населені пункти району: