Сторінка 3 з 7
відбулися вибори містечкової Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. У липні відновив роботу партійний осередок. У листопаді 1922 року відбувся перший волосний з’їзд Рад, присвячений 5-й річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. Його учасники надіслали привітання В. І. Леніну, в якому поздоровили вождя з нагоди одужання і побажали довголіття.
За новим адміністративно-територіальним поділом 1923 року Словечне стало центром однойменного району. 4 квітня створено райком КП(б)У. Партійний осередок села на цей час налічував 26 комуністів. Перша районна партконференція, яка відбулася 20 жовтня, розглянула питання поліпшення землекористування, оскільки воно мало виняткове значення для району. Площа ріллі від загальної площі земельних угідь становила лише 21 проц. На кожні 100 чоловік населення припадало 26 десятин посіву. Комуністи спрямували зусилля трудящих на освоєння придатних угідь. Щоб залучити селян до активної участі в соціалістичному будівництві, багато уваги приділялося кооперуванню. У вересні організовано споживче товариство, а на початку 1924 року – товариство спільного обробітку землі. В жовтні 1925 року в Словечному проведено свято врожаю, в якому взяло участь понад 1000 чоловік. На сільськогосподарській виставці, приуроченій цій події, демонструвалися досягнення перших колективних господарств, сільськогосподарські машини. Це свято стало традиційним.
Успішно розв’язуючи господарські справи, партійно-радянські органи багато уваги приділяли охороні здоров’я трудящих, які дістали змогу безплатно лікуватися. 1924 року в Словечному відкрито районну лікарню, де працювало 3 фельдшери. Діяла також аптека. На початку відбудовного періоду в селі не вистачало вчителів, підручників. Однак незабаром труднощі було переборено, Вже в 1920 році в Словечному працювала трудова семирічна школа, де 5 учителів навчало 130 учнів. 1924 року відкрито курси підготовки вчителів. Велася робота щодо ліквідації неписьменності серед дорослого населення. Створювалися гуртки й пункти лікнепу. Пожвавили свою роботу культосвітні заклади. 1923 року почав діяти районний сельбуд. Тоді ж відкрито бібліотеку.
Після відбудовного періоду процес кооперування селян ще більше пожвавився. В 1926 році розгорнуло роботу кредитне товариство, через яке селяни одержали на придбання сільськогосподарських машин 1900 крб. позики. При ньому працював пункт прокату сільськогосподарського реманенту. Для районного активу в 1929 році відкрито сільськогосподарські курси, на яких вивчалися чергові завдання колективізації та передовий досвід праці. Колективні форми господарювання швидко завоювали визнання у трудового селянства. Переконавшись у перевагах колективного господарювання, у вересні 1929 року селяни Словечного та п’яти навколишніх сіл об’єдналися в артіль «Здобуток Жовтня». За господарством закріпили 1186 га землі. Тут налічувалося 35 коней, 29 волів, 71 корова, 50 свиней, 98 овець та 63 голови молодняка великої рогатої худоби. Організаторами колгоспу стали колишні бідняки М. Д. Книшевич, Я. І. Карашук, С. С. Дрозд, М. С. Довбаш, О. Д. Шадура. У 1931 році з артілі виділилися в окремі колективні господарства хлібороби сіл Тхорина й Антоновичів. Колгосп «Здобуток Жовтня» рік у рік міцнів й добивався підвищення врожайності усіх культур. І в цьому допомагала йому створена 1930 року МТС, у якій тоді налічувалося 15 тракторів.
Значного розвитку набула охорона здоров’я трудящих. Напередодні Великої Вітчизняної війни у Словечному працювали лікарня на 25 ліжок, поліклініка, санепідемстанція, дитяча консультація, дитясла, аптека. У медичних закладах було 4 лікарі й 15 чоловік середнього медперсоналу. Зростав освітній рівень населення. 1928 року в семирічній школі налічувалося 7 учителів і 172 учні. Тут діяли також інтернат та дитячий садок. 1936 року семирічку перетворено на десятирічку. 1941 року у ній учителювало 24 чоловіка, які навчали 470 учнів. Тривала робота щодо ліквідації неписьменності серед дорослих. Працювало 6 пунктів лікнепу, де з 1926 по 1933 рік пройшло курс навчання понад 200 чоловік. На кінець 1935 року з неписьменністю в основному було покінчено. Значних успіхів досягнуто в роботі культосвітніх закладів. 1938 року відкрито районний будинок культури. У ньому демонструвалися кінокартини. Широкої популярності набула художня самодіяльність, зокрема хоровий та драматичний гуртки. Збільшився книжковий фонд районної бібліотеки й у 1940 році становив
Дивиться також інші населені пункти району: