Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Словечне

Сторінка 4 з 7
7147 томів. З 1931 року виходила районна газета «Колективіст Словечанщини». Напередодні війни завершувалася радіофікація села.
Віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз перервав мирне життя районного центру. Коли ворог наближався до Словечного, на початку серпня створено підпільний райком КП(б)У та кілька диверсійних
груп. 19 серпня 1941 року гітлерівці захопили Словечне. З перших днів окупації на території району почав діяти партизанський загін, який очолив секретар Житомирського підпільного обкому партії Т. Л. Гришан, до війни голова Червоноармійського райвиконкому. Народні месники висаджували у повітря мости, псували лінії зв’язку, про­водили агітаційну роботу серед населення, організовували саботаж заходів гітлерівських окупаційних властей. У ве­ресні поблизу с. Возничів знищено 7 автомашин з живою силою ворога. У листопаді партизани напали на ворожу автоколону й підірвали кілька машин. Гітлерівці за всяку ціну намагалися виявити й знищити партизанів. Переслі­дуваний великими силами карателів, загін змушений був перебазуватися на територію Лельчицького району БРСР, де спільно з білоруськими братами продовжував вести боротьбу проти загарбників. У січні 1942 року словечанські партизани знову повернулися в свій район. Незабаром поблизу с. Середньої Рудні вони потрапили у засідку і полягли смертю хоробрих у нерівному бою. Разом з ними загинули і їх командир Т. Л. Гришан та секретар підпільного райкому КП(б)У В. Д. Тарановський.
У листопаді 1941 року М. А. Посох, який утік із фашистського полону, створив в Словечному підпільну патріотичну групу. Її члени дістали радіоприймач, запи­сували зведення Радінформбюро й розповсюджували їх серед населення. Згодом патріоти встановили зв’язок з підпільниками сіл Сирниці, Усового, Антоновичів, Тхорина, Велідників і почали готувати напад на районну поліцію й жандармерію, щоб захопити зброю. Але операцію не вдалося здійснити. За доносом провокатора їх заарештували. По дорозі до Овруча підпільники перебили охорону й утекли в ліс, де влилися в партизанський загін «За перемогу».
ЦК КП(б)У 23 грудня 1942 року затвердив новий склад Словечанського під­пільного райкому партії. Секретарем його призначив В. М. Ананкіна, колишнього голову Усівської сільради4. Підпільний райком КП(б)У налагодив тісні зв’язки з населенням району, залучав його до активної боротьби проти німецько-фашист­ських загарбників. З його ініціативи у Словечному створено підпільну комсомоль­сько-молодіжну організацію, в якій активно діяли М.О.Вигівський, П.О.Верпівський, У.К.Омелянчук. Молоді підпільники розповсюджували серед населення зведення Радінформбюро, організовували диверсії, вели розвідувальну роботу. 1942 року на території району діяло вже 14 підпільних комсомольських органі­зацій, у яких налічувалося 105 комсомольців6. Особливо активізувалася діяльність словечанських партизанів і підпільників восени. 11 і 12 листопада в районі Словеч­ного приземлилася оперативна група Українського штабу партизанського руху в складі: С. Ф. Маликова, Л. Г. Бугаєнка, А. В. Прокопенка, С. Ф. Степанова, І.    М. Мельника та двох радистів6. Вона очолила керівництво партизанським рухом на території Житомирської області і в тому ж місяці з окремих загонів сформувала партизанське з’єднання С. Ф. Маликова. 26 листопада в район села прибуло партизанське з’єднання О. М. Сабурова, яке на території області закінчило свій рейд.
Словечанський район став партизанським краєм. Народні месники не давали спокою окупантам ні вдень, ні вночі. Гітлерівці, відчуваючи своє безсилля у боротьбі проти партизанів, шаленіли. Лише в грудні в Словечанському районі вони спалили 9 населених пунктів. Саме тоді карателі схопили комсомолку У. О. Омелянчук, яка наклеювала листівку на дверях сільуправи. Всю ніч патріотку били, але вона не видала товаришів. Вранці гітлерівці "зігнали всіх жителів села і, погрожуючи розправою, примушували вказати на народних месників. Відповіддю було мовчання. Фашистські недолюдки відрахували з натовпу кожного третього (дітей, жінок, ста­риків) – 60 чоловік, зачинили в сарай, облили бензином і спалили. Разом з ними загинула й молода підпільниця.
4 грудня 1942 року партизани з’єднання О. М. Сабурова знищили в Словечному фашистський гарнізон численністю 200 чоловік, якому було доручено охороняти підступи до Овруча. У цій операції брали участь загін ім. Леніна та по дві групи з загонів ім. 24-ї річниці Червоної Армії та


Сучасна карта - Словечне