Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Попільня

Сторінка 3 з 7
Попільнянській МТС було створено жіночу тракторну бригаду, яку очолила комсомолка JI. М. Курилець. За короткий строк бригада стала однією з кращих у районі.
По-ударному працювали залізничники. В 1936 році вони прийняли і відпра­вили 28 258 поїздів, навантажили і розвантажили понад 7 тис. вагонів. Потік ванта­жів зростав з кожним роком. За відмінну роботу колектив станції був занесений на Дошку пошани Південно-Західної залізниці.
В результаті розгортання соціалістичного змагання трудящі Попільні досягали все нових і нових успіхів у праці. В 1939 році Попільнянська МТС стала учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Її було нагороджено дипломом першого ступеня і премійовано легковою автомашиною. Особливо відзначилася бригада, очолювана П. Н. Дідиком. Вона виробила на трактор по 1027 га умовної оранки (замість 630 га). Багато зробив для налагодження роботи станції її директор М. М. Гусленко, якого в 1939 році обрали секретарем райкому партії. За високий виробіток умовної оранки на трактор і значне зниження собівартості виконуваних робіт МТС 1940 року нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
У довоєнний час відбулися істотні зміни в соціально-культурному житті трудя­щих Попільні, яка з вересня 1937 року стала складовою частиною новоутвореної Житомирської області. 1938 року Попільню віднесено до категорії селищ міського типу. В ній тоді проживало 1700 чоловік. Житлова площа селища на кінець 1940 року зросла порівняно з 1922 роком у 10 разів. Тут діяло 5 магазинів та 6 ларків.
Значно поліпшилася охорона здоров'я населення. Необхідну медичну допомогу попільнянцям подавали 35 медпрацівників районної лікарні.
Досягнуто успіхів і в галузі народної освіти. Відійшла в минуле неписьмен­ність. 1934 року в селищі відкрито семирічну школу.
Приділялася увага дальшому піднесенню культурно-освітнього рівня жителів. 1935 року в Попільні став діяти радіовузол на 250 точок. Того ж року розпочав роботу районний будинок культури. В 1935—1937 рр. відкриті дві бібліотеки, книжковий фонд яких наприкінці 1938 року налічував 11 тис. томів.
Підступний напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз перервав мирне життя попільнянців. З перших днів війни всі організації селища й району швидко перебудували свою роботу на воєнний лад. Для боротьби з диверсантами було ство­рено винищувальний батальйон, до складу якого увійшло 360 чоловік партійного і радянського активу. Сотні жителів Попільні взяли участь у будівництві оборонних споруд на лінії Унава — Великі Лісівці — Харліївка — Андрушки. Сотні попіль­нянців зі зброєю в руках стали на захист рідної Батьківщини. З великим напру­женням працювали в ті дні залізничники станції Попільня. За добу при постійних нальотах фашистської авіації вони пропускали близько 50 ешелонів.
12 липня 1941 року поблизу Попільні зав'язався запеклий бій з танками ворога. Смертю хоробрих загинуло багато радянських воїнів, у т. ч. молодший лейтенант М. Д. Сінокоп, уродженець с. Бобрика, що на Сумщині. В його кишені знайдено медальйон із запискою: «Загину за Батьківщину, але живим ворогові не здамся. 22.06. 1941 р.»
На підступах до селища мужньо билися з фашистами бійці першої, другої та третьої комендатур 94-го прикордонного загону під командуванням майора Ф. І. Врублевського. Але сили були нерівні. 14 липня 1941 року загарбники увірвалися в Попільню.
Щоб прикрити відступ прикордонників, капітану І. М. Середі з загоном бійців було наказано зайняти оборону неподалік с. Парипси (4 км від Попільні) і затримати наступ гітлерівців. Відважні воїни з честю виконали бойовий наказ. Вони дали мож­ливість головним силам прикордонників відійти і закріпитися на нових рубежах. У бою загинуло 152 солдати, у т. ч. капітан І. М. Середа, якому посмертно присво­єно звання Героя Радянського Союзу.
Захопивши Попільню, загарбники встановили в ній жорстокий окупаційний режим. Вони вивозили до Німеччини молодь і награбоване добро, катували насе­лення.
Радянські люди не скорилися ворогові. В листопаді 1941 року розпочав діяль­ність Попільнянський підпільний комітет, до складу якого входило 15 комуністів і безпартійних з Попільнянського та Ружинського районів. Під його керівництвом на­прикінці 1941 року в с. Ставищі Попільнянського району комсомолець Д. В. Осика створив комсомольську підпільну організацію. До неї


Сучасна карта - Попільня