Сторінка 5 з 7
відбудували колійне господарство станції і відновили рух на залізниці. На травень 1944 року трудящими селища й району до фонду оборони здано 240 тис. пудів зерна, передплачено державної позики на суму 2,5 млн. крб. До кінця року вони заготовили ще 100 тис. пудів зерна, внесли 2 млн. крб. на побудову танкової колони «Радянська Житомирщина» і 75 тис. крб. для допомоги сім'ям фронтовиків. Стахановську вахту під девізом «Військовим
вантажам — зелену вулицю» ніс колектив станції Попільня. З 517 працівників станції понад 400 систематично перевиконували виробничі завдання.
Наприкінці січня 1944 року в селищі розпочала роботу мед амбулаторія, організована з допомогою пересувного військового госпіталю, в лютому — семирічна школа.
Велику допомогу колгоспам району в розв'язанні господарських завдань подавала Попільнянська МТС. Праці на польових роботах механізатори віддавали всі свої сили. Так, трактористи О. І. Гонтар та В. А. Кулівський виконали в 1944 році по чотири річні норми. Три річні норми виконала тракторна бригада І. Г. Волинця, заощадивши при цьому 2 тис. кг пального. В 1945 році МТС здобула першість у Всесоюзному соціалістичному змаганні. Їй було вручено перехідний Червоний прапор Наркомзему СРСР.
Незважаючи на нестачу тракторів і тягла, довоєнні посівні площі району в 1947 році відновлено на 97 проц. В кожному колгоспі була створена ферма для великої рогатої худоби. Допомога держави й сумлінна праця колгоспників стали основою швидкого подолання труднощів.
Під керівництвом партійних організацій на підприємствах, у колгоспах та радгоспах розгорнулося масове соціалістичне змагання за виконання четвертої п'ятирічки за 4 роки. Приклад у змаганні подавали залізничники станції Попільня. 1950 року бригада шляховиків першої дистанції колії виконала річний план ремонтних робіт за 11 місяців і заощадила 87 тис. крб. Застосувавши метод безвідчіпного розвантаження вагонів, бригада вантажників, очолювана П. Г. Гончаруком, виконала п'ятирічне завдання за 3 роки і 11 місяців. Уже в другому кварталі 1952 року колектив Попільнянської дистанції колії зайняв перше місце у змаганні серед підприємств залізничного транспорту Житомирської області і Вінницької магістралі. Йому було присуджено перехідний Червоний прапор Житомирського обкому партії та облвиконкому.
Приклад залізничників наслідували механізатори Попільнянської МТС. В 1950 році вони виконали річний план на 106 проц., знизили собівартість оранки одного гектара на 4 крб. 42 копійки.
Одночасно з господарськими питаннями в роки четвертої п'ятирічки вживалися заходи щодо благоустрою районного центру. На впорядкування його райвиконком у 1950 році асигнував 15 тис. крб., у т. ч. на електрифікацію і радіофікацію — 7 тис. карбованців.
Трудящі Попільні подавали велику допомогу підшефним колгоспам. Так, залізничники в 1954 році для колгоспу с. Голуб'ятина виготовили 60 парникових рам, відпрацювали на збиранні врожаю 400 людино-днів, взяли участь у спорудженні тваринницької ферми.
Урочисто відзначили трудящі Попільні 300-річчя возз'єднання України з Росією. З нагоди знаменної дати в селищі відбулася ювілейна об'єднана сесія районної і селищної Рад депутатів трудящих. На честь свята залізничники станції виконали піврічний план на 260 процентів.
Великим політичним і трудовим піднесенням відзначили попільнянці 40-річчя Радянської влади. Колективи підприємств, колгоспів та радгоспів підготували знаменній річниці свої трудові подарунки. За підсумками виконання соціалістичних зобов'язань і планів у 1957 році 128 працівників району відзначено урядовими нагородами, в т. ч. 23 працівники Попільнянської МТС та районних організацій.
Особливо великі зміни сталися в Попільні в роки семирічки та 8-ї п'ятирічки. Селище помітно виросло і впорядкувалося. За переписом 1959 року в ньому проживало 2600 чоловік.
1966 року в Попільні споруджено великий консервний завод з сезонною продуктивністю 5 млн. банок фруктових та овочевих консервів 40 найменувань. Його продукція користується великим попитом у робітників Уралу, Сибіру, моряків Балтики, трудящих Чехословаччини, Угорщини, Польщі. З 1959 року в селищі працює «Міжколгоспбуд», з 1965 року — автопідприємство.
Дивиться також інші населені пункти району: