Сторінка 2 з 8
Після столипінської аграрної реформи посилилося соціальне розшарування ружинських селян. 1912 року із 245 господарств 55 — були безземельними, 81 — мало від 1 до 3 десятин, 93 — від 3 до 9 десятин, 5 — десять і більше десятин. Із загального числа господарств 81 — не мало худоби, 41 — коней.
Царський уряд мало дбав про освіту. Лише 1880 року відкрито двокласне міністерське сільське училище на 47 дітей. Зате власті не шкодували грошей на церкви. 1900 року в такому невеликому містечку, як Ружин діяли
православна церква (збудована 1727 року), римсько-католицький костьол (з 181.6 року), синагога та 6 єврейських молитовних будинків.
Важким тягарем на плечі трудящих лягла перша світова війна; Значну частину чоловічого населення мобілізували до царської армії і відправили на фронт. Набагато зросли податки. Різко скоротилися посівні площі, у селян забрали худобу, коней. Посилилися репресії. Життя ружинців стало нестерпним.
Звістка про повалення царизму докотилася до Ружина. В березні 1917 року відбувся масовий мітинг, на якому промовці вимагали миру, землі, хліба. Проте буржуазний уряд продовжував вести кровопролитну війну. Земля, випаси, ліси, як і раніше, залишалися в руках поміщика.
Радо вітали перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції трудящі Ружина. Вони активно включилися в боротьбу за нове життя. Радянську владу встановлено наприкінці січня 1918 року. Робітники й селяни під керівництвом повітового та волосного ревкомів втілювали в життя ленінські декрети. Але наступ німецьких загарбників, які увірвалися в містечко на початку березня, зірвав соціалістичні перетворення. Окупанти грабували населення, жорстоко розправлялися з прихильниками Радянської влади. Трудящі Ружина не корилися і вели активну боротьбу проти загарбників та їх пособників — українських буржуазних націоналістів. Проти інтервентів і гетьманців розгорнулася партизанська боротьба. Ружинський повстанський загін у кількості 300 чоловік на чолі з А. Правдюком, з'єднавшись з двома іншими загонами, на початку серпня вирушив на допомогу повсталій Сквирі. Згодом збройне повстання охопило майже всі села південно-західної частини Сквирського повіту. Повстанці захопили Ружин і пішли на Ягнятин; Карабчиєв, Верхівню. Німецьке командування оголосило Сквирський повіт у стані облоги і послало проти повстанців війська.
Незважаючи на героїчні зусилля повстанців, вони не змогли подолати ворога й змушені були відступити. Проте боротьба не припинилася. В листопаді 1918 року повстанці визволили містечко, але в грудні його захопили петлюрівці. Трудящі піднялися на боротьбу. Ружин кілька разів переходив з рук у руки. На початку березня 1919 року частини 1-ї Української радянської дивізії у взаємодії з повстанцями визволили Ружин. Відразу ж було створено волосний ревком на чолі з А. Ф. Пасічником. Важливу роль у налагоджуванні мирного життя відіграв партійний осередок, створений тут у червні 1919 року.
В серпні 1919 року Ружин захопили петлюрівці. Комуністи й ревкомівці пішли в підпілля і почали організовувати трудящих на боротьбу проти контрреволюції. У грудні того року Червона Армія вигнала петлюрівців з містечка. Однак наприкінці квітня 1920 року Ружин окупували польські інтервенти, разом з якими прийшли петлюрівці. 5 червня після кількох коротких запеклих сутичок Перша Кінна армія прорвала польський фронт і рушила в напрямку на Ружин, визволивши його від іноземних загарбників.
Відразу ж розпочалася відбудова економіки та культури містечка. Вийшов з підпілля і активізував свою діяльність волосний революційний комітет, створено Ружинський сільський ревком на чолі з Г. А. Бонюком та Баламутівський — під керівництвом І. Т. Шморгуна, а також комітет незаможних селян. З'їзд представників ревкомів і комнезамів, що відбувся 13 липня 1920 року в Ружині, одностайно заявив про свою підтримку Червоної Армії і заходів Радянської влади щодо здійснення соціалістичних перетворень. Невдовзі організовано волосне партійне бюро на чолі з колишнім робітником Путіловського заводу уродженцем села Плоскої Ружинської волості З. П. Гондзею. Особлива увага приділялася залученню молоді до нового життя. З лютого 1923 року створено комсомольський осередок.
Проводилася значна робота по соціалістичній перебудові села. В 1922 році українцями, білорусами, поляками — колишніми емігрантами, що повернулися з США і Канади, засновано Ружинську комуну «Новий світ». Дізнавшись про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, вони звернулися до Раднаркому РРФСР з проханням дозволити їм повернутися на Батьківщину. З
Дивиться також інші населені пункти району: