Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ружин

Сторінка 5 з 8
В липні 1941 року фронт наблизився до Ружина. Дві доби неподалік села части­ни Червоної Армії вели запеклі бої з наступаючим ворогом. Та сили були нерівні. 16 липня німецько-фашистські загарбники вдерлися в село. Настали чорні дні оку­паційного режиму. Гітлерівці розстрілювали радянських людей, грабували їх майно, вивозили до Німеччини колгоспне і державне добро. На дев'ятий день оку­пації фашисти розстріляли групу місцевих комуністів і
комсомольців. Тоді заги­нули секретар партійної організації колгоспу «Новий світ» М. А. Салига, акти­вісти С. В. Мороз, О. В. Сябрай, секретар комсомольської організації райспоживспілки Є. Ф. Заремба. 10 вересня 1941 року в урочищі Ставки гітлерівці розстріляли 750 радянських громадян.
Радянські люди не схилили голови перед поневолювачами. З перших днів окупа­ції на території району розгорнулася активна боротьба. Вже в листопаді 1941 року бойову діяльність почав партизанський загін на чолі з командиром-комсомольцем П. О. Шуляком і комісаром молодшим політруком Я. В. Яценком. За короткий час загін з 16 чоловік зріс до 341. За три роки він провів 17 боїв з фашистами і полі­цаями. Загін знищив близько 3,5 тис. гітлерівців і їх прислужників, вивів з ладу чи­мало ворожої техніки, перешкодив відправці до Німеччини близько 2 тис. радян­ських людей, пустив під укіс 46 ешелонів з фашистами та бойовою технікою. В 1943 році почав діяти партизанський загін під командуванням П. А. Баки.
Зламавши шалений опір ворога, 28 грудня 1943 року воїни Червоної Армії визволили Ружин. У боях за визволення району відзначилася танкова бригада, якою командував підполковник О. Ф. Бурда. Герой Радянського Союзу О. Ф. Бурда похо­ваний у Ружині. Рішенням виконкому селищної Ради двічі Герою Радянського Союзу І. Н. Бойку — колишньому командиру танкової частини, яка визволяла район, присвоєно звання почесного громадянина Ружина.
Вчасну й потрібну допомогу у визволенні села від гітлерівців подали партизани місцевих загонів. Не повернулися з поля бою колишній працівник Ружинського райкому партії П. В. Ліщук, комісар загону І. Л. Шумко, комсомольці А. М. Баранюк, В. С. Шуляк та багато інших.
У боях за Вітчизну відзначилися сотні ружинців. 238 чоловік удостоєно урядових нагород, у т. ч. учасник громадянської та Великої Вітчизняної воєн підполковник П. М. Андріанов нагороджений 3 орденами та 5 медалями. Бойовими нагородами відзначені П. Г. Тимошенко, І. В. Руденко, С. Д. Сосуля, Ф. X. Петриченко, П. Д. Чемуха та інші. 286 воїнів-ружинців не дожили до дня перемоги. Пам'ять про них свято шанують земляки, спорудивши на їх честь обеліск вічної Слави.
Фашисти заподіяли Ружину великої шкоди. Було знищено понад 200 індиві­дуальних та державних будинків, зруйновано підприємства місцевої промисловості, пограбовано майно у колгоспах.
Вже 30 грудня 1943 року відновили роботу районний комітет партії, районний виконавчий комітет, сільська Рада.
Незважаючи на відсутність техніки, нестачу тягла та насіння, трудівники ружинських колгоспів своєчасно провели весняну сівбу 1944 року. Нестачу тягла було компенсовано за рахунок використання на польових роботах корів, а насіннєвий фонд колгоспники поповнили зі своїх особистих запасів і фондів держави.
Прагнучи прискорити перемогу над ворогом, трудящі Ружина проводили збір продовольства та коштів у фонд оборони. Свої особисті грошові заощадження вони вносили на будівництво танків, літаків. Успішно пройшла передплата Державної оборонної позики. Вчителі передплатили позику на суму в розмірі двомісячної за­робітної плати, а робітники МТС внесли готівкою близько 17 тис. карбованців.
З кожним днем зростали і ширилися політична й трудова активність мас, їх творча ініціатива. 17 червня 1944 року районний зліт передовиків сільського госпо­дарства звернувся до всіх трудівників, зокрема до жінок, із закликом ще продуктив­ніше працювати на полях, щоб замінити чоловіків, які билися на фронтах. І вони проявляли справжній героїзм, піднімаючи з руїн господарство. На перші післявоєнні жнива вийшли сотні жінок-косарів. Відроджувалася слава ружинських буряків­ників.
Відразу ж після визволення села від фашистських окупантів відновили роботу лікарня, школи, будинок культури, бібліотеки. Почали працювати гуртки


Сучасна карта - Ружин