Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ружин

Сторінка 4 з 8
Функціонували поліклініка та аптека. Для безпритульних дітей 1921 року відкрито дитячий будинок на 25 місць.
Розвивалася соціалістична культура. У 1923 році семирічна трудова школа охопила навчанням усіх дітей села. В ній працювало 6 учителів. В перші роки ра­дянського будівництва одним з важливих заходів на освітньому фронті була лікві­дація неписьменності серед дорослих. Активно працювали члени районного това­риства «Геть неписьменність». До числа
культармійців-викладачів залучалися вчи­телі, комсомольці. Велику роботу проводили хата-читальня, організована 1925 року, та бібліотека, фонд якої тоді складався з 742 книг.
До початку масової колективізації ружинські колективні господарства зміцніли, добилися непоганих наслідків у господарюванні. 1929 року ружинські й баламутівські ТСОЗи перейшли на статут колгоспів. Вони об'єднували 136 родин, які вели своє господарство на 1624 га землі. В комуні «Новий світ» працювало 215 чо­ловік, у т. ч. 87 — з місцевого населення. Тут на 160 га вирощували цукрові буряки, на 50 — городні культури, 69 га займав фруктовий сад, решту — зернові культури. Високопродуктивним стало тваринництво.
Важливу роль у розвитку економіки колгоспів і організаційному їх зміцненні відіграли Ружинська МТС, заснована 1931 року, та її політвідділ. У своєму розпо­рядженні МТС мала 42 трактори. Тривалий час директором МТС працював А. Р. Ткачук.
Районна газета «Соціалістичне село», яка почала виходити в червні 1930 року, широко популяризувала перший досвід і досягнення колгоспів, виховувала у хлі­боробів любов до колективної праці.
Зламавши опір куркулів, трудящі Ружина на початку 1932 року в основному завершили колективізацію. Колективна форма господарювання стала провідною в сільському господарстві. В Ружинібули 5 колгоспів та комуна «Новий світ», яка згодом перейшла на статут сільськогосподарської артілі. Долаючи труднощі, кол­госпники з кожним роком досягали нових успіхів: збільшувалися врожаї, зростала продуктивність громадської худоби. Так, у 1938 році бригада колгоспу «Новий світ», очолювана А. А. Салигою, виростила пшениці по 28 цнт з га, а ланкова П. І. Кожукало — по 29 цнт. Від кожної корови в середньому було надоєно по 2015 літрів мо­лока і одержано від свиноматки по 15 ділових поросят.
Значною подією в житті ружинців стала перша районна сільськогосподарська виставка, організована в листопаді 1938 року. На ній демонстрували свої досягнення 27 колгоспів, 13 бригад, 36 ланок і 94 кращі виробничники. Вона вилилася у своє­рідне свято праці. За 4 дні виставку відвідало близько 7 тис. чоловік, у т. ч. і пред­ставники з сусідніх Вчорайшанського та Сквирського районів. Серед експонатів найвищу оцінку дістали експонати колгоспу «Новий світ». У 1940 році за високі виробничі показники цей колгосп був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві.
За період з 1926 по 1941 рік сталися значні зміни в соціально-культурному житті села. Працювали неповна середня, а з 1936 року — середня школа, будинок культу­ри. В основному було ліквідовано неписьменність, успішно здійснювався закон про всеобуч. За плідну роботу в довоєнні роки кращі вчителі І. О. Гончарук і Г. С. Стагсиневич нагороджені орденом Трудового Червоного Прапора. В лікарні функціону­вали хірургічне, терапевтичне і дитяче відділення, де працювало 9 медпрацівників, у т. ч. 4 лікарі.
В 1937 році, з утворенням Житомирської області, Ружин увійшов до її складу.
Зміцніла морально-політична єдність трудящих села. Це яскраво продемонстро­вано під час виборів, що відбулися 12 грудня 1937 року на основі нової Конституції, затвердженої на Надзвичайному VIII з'їзді Рад СРСР. Вибори перетворилися на всенародне свято.
Підступний напад німецько-фашистських загарбників на нашу країну перервав творчу працю трудящих Ружина. В перші ж дні війни чоловіки, переважна більшість комуністів і комсомольців, стали на захист Батьківщини. Працездатне населення, що залишилося в селі, під керівництвом партійних і радянських органів брало участь у будівництві оборонних споруд. Понад 1500 чоловік і 500 підвід з Ружина та інших сіл району працювали на спорудженні посадочного майданчика для літаків і нафто­сховища поблизу залізничної станції Зарудинці. Було здійснено евакуацію на схід майна МТС, колгоспів, радгоспів, підприємств, установ. Діяв винищувальний ба­тальйон, який знешкоджував ворожих парашутистів і диверсантів.


Сучасна карта - Ружин