Сторінка 4 з 8
Функціонували поліклініка та аптека. Для безпритульних дітей 1921 року відкрито дитячий будинок на 25 місць.
Розвивалася соціалістична культура. У 1923 році семирічна трудова школа охопила навчанням усіх дітей села. В ній працювало 6 учителів. В перші роки радянського будівництва одним з важливих заходів на освітньому фронті була ліквідація неписьменності серед дорослих. Активно працювали члени районного товариства «Геть неписьменність». До числа
культармійців-викладачів залучалися вчителі, комсомольці. Велику роботу проводили хата-читальня, організована 1925 року, та бібліотека, фонд якої тоді складався з 742 книг.
До початку масової колективізації ружинські колективні господарства зміцніли, добилися непоганих наслідків у господарюванні. 1929 року ружинські й баламутівські ТСОЗи перейшли на статут колгоспів. Вони об'єднували 136 родин, які вели своє господарство на 1624 га землі. В комуні «Новий світ» працювало 215 чоловік, у т. ч. 87 — з місцевого населення. Тут на 160 га вирощували цукрові буряки, на 50 — городні культури, 69 га займав фруктовий сад, решту — зернові культури. Високопродуктивним стало тваринництво.
Важливу роль у розвитку економіки колгоспів і організаційному їх зміцненні відіграли Ружинська МТС, заснована 1931 року, та її політвідділ. У своєму розпорядженні МТС мала 42 трактори. Тривалий час директором МТС працював А. Р. Ткачук.
Районна газета «Соціалістичне село», яка почала виходити в червні 1930 року, широко популяризувала перший досвід і досягнення колгоспів, виховувала у хліборобів любов до колективної праці.
Зламавши опір куркулів, трудящі Ружина на початку 1932 року в основному завершили колективізацію. Колективна форма господарювання стала провідною в сільському господарстві. В Ружинібули 5 колгоспів та комуна «Новий світ», яка згодом перейшла на статут сільськогосподарської артілі. Долаючи труднощі, колгоспники з кожним роком досягали нових успіхів: збільшувалися врожаї, зростала продуктивність громадської худоби. Так, у 1938 році бригада колгоспу «Новий світ», очолювана А. А. Салигою, виростила пшениці по 28 цнт з га, а ланкова П. І. Кожукало — по 29 цнт. Від кожної корови в середньому було надоєно по 2015 літрів молока і одержано від свиноматки по 15 ділових поросят.
Значною подією в житті ружинців стала перша районна сільськогосподарська виставка, організована в листопаді 1938 року. На ній демонстрували свої досягнення 27 колгоспів, 13 бригад, 36 ланок і 94 кращі виробничники. Вона вилилася у своєрідне свято праці. За 4 дні виставку відвідало близько 7 тис. чоловік, у т. ч. і представники з сусідніх Вчорайшанського та Сквирського районів. Серед експонатів найвищу оцінку дістали експонати колгоспу «Новий світ». У 1940 році за високі виробничі показники цей колгосп був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві.
За період з 1926 по 1941 рік сталися значні зміни в соціально-культурному житті села. Працювали неповна середня, а з 1936 року — середня школа, будинок культури. В основному було ліквідовано неписьменність, успішно здійснювався закон про всеобуч. За плідну роботу в довоєнні роки кращі вчителі І. О. Гончарук і Г. С. Стагсиневич нагороджені орденом Трудового Червоного Прапора. В лікарні функціонували хірургічне, терапевтичне і дитяче відділення, де працювало 9 медпрацівників, у т. ч. 4 лікарі.
В 1937 році, з утворенням Житомирської області, Ружин увійшов до її складу.
Зміцніла морально-політична єдність трудящих села. Це яскраво продемонстровано під час виборів, що відбулися 12 грудня 1937 року на основі нової Конституції, затвердженої на Надзвичайному VIII з'їзді Рад СРСР. Вибори перетворилися на всенародне свято.
Підступний напад німецько-фашистських загарбників на нашу країну перервав творчу працю трудящих Ружина. В перші ж дні війни чоловіки, переважна більшість комуністів і комсомольців, стали на захист Батьківщини. Працездатне населення, що залишилося в селі, під керівництвом партійних і радянських органів брало участь у будівництві оборонних споруд. Понад 1500 чоловік і 500 підвід з Ружина та інших сіл району працювали на спорудженні посадочного майданчика для літаків і нафтосховища поблизу залізничної станції Зарудинці. Було здійснено евакуацію на схід майна МТС, колгоспів, радгоспів, підприємств, установ. Діяв винищувальний батальйон, який знешкоджував ворожих парашутистів і диверсантів.
Дивиться також інші населені пункти району: