Сторінка 3 з 8
дозволу В. І. Леніна група емігрантів на чолі з Я. Г. Дудкіним — колишнім робітником Гомельської губернії, одним із учасників створення Комуністичної партії США та працівником її ЦК, зібравши серед робітників добровільні внески в сумі 147 тис. крб. золотом і закупивши необхідну кількість машин та сільськогосподарського реманенту, приїхала в Москву. Емігрантів прийняв М.
1. Калінін. Разом з Ф. Е. Дзержинським він вручив їм мандат Радянського уряду на право користування 800 десятинами землі і колишнім приміщенням економії, що розміщувалася в Ружині. 125 комунарів з 4 тракторами, 2 вантажними автомашинами, молотаркою, 2 сівалками, жаткою, 3 сінокосарками, 3 снопов'язалками та іншим сільськогосподарським інвентарем прибули до Ружина. Комунари під керівництвом першого голови комуни Я. Г. Дудкіна і при підтримці місцевого населення за короткий час відремонтували зруйновані приміщення, збудували електростанцію, водокачку з вітряним двигуном, слюсарну та взуттєву майстерні, житлові будинки, стайні, свинарник, закупили племінну худобу. На території маєтку було відкрито клуб і бібліотеку. Працювали комунари дружно, організовано. Через рік посівні площі комуни збільшилися вдвоє, а врожаї — майже втроє і становили 150 пудів з гектара.
Комуна міцніла в гострій класовій боротьбі з куркульськими бандами, які намагалися терором залякати комунарів, перешкодити соціалістичним перетворенням на селі.
З допомогою держави господарство комуни зростало, поліпшувався матеріальний добробут її трудівників. Дружні взаємовідносини комунарів з ружинцями зміцнювалися. Вони безплатно очищали зерно одноосібних селян, допомагали їм в сортообміні тощо. За короткий час комуна здобула велику популярність серед ружинських селян. 1924 року тут побували члени Комінтерну — представники італійської та американської компартій. Після ознайомлення з життям комунарів відбувся мітинг, який вилився в яскраву демонстрацію дружби і солідарності в боротьбі за соціалізм.
Відповідаючи на заклик В. І. Леніна до хліборобів України подати продовольчу допомогу голодуючому населенню Поволжя, комунари і селяни Ружина протягом 1922 року відправили російським братам 1629 тис. крб., одяг та сільськогосподарські продукти. Наступного року ружинці подали безкорисливу допомогу дітям Німеччини.
24 березня 1923 року з Ружинської, Верхівнянської, Кривошиєнецької, Топо- рівської, Білилівської і Малочернявської волостей утворено Ружинський район Київської губернії. З Ружинського, Верхівнянського та Кривошиєнецького партійних осередків тоді ж створено райком партії, секретарем якого обрано голову комуни «Новий світ» Я. Г. Дудкіна. В жовтні — листопаді проведено вибори до Ружинської Ради. 80 проц. серед обраних депутатів були члени комнезамів. Створюються районний виконавчий комітет і сільрада. 12 листопада 1924 року обрано райком ЛКСМУ. Тоді в районі налічувалося 14 комсомольських осередків, які об'єднували 167 членів РЛКСМ.
Дбаючи про швидку відбудову бідняцьких і середняцьких господарств і поступовий перехід селян до виробничої кооперації, комуністи з допомогою Ради й КНС організовували сільськогосподарські та промислові товариства. Вже на початку 1925 року в спільній споживчій кооперації Ружина та Баламутівки перебувало 399 членів. Першими до неї вступили комунари. Значну роль у кооперативному русі відіграли профспілки.
В 1924 році створюються ТСОЗи: «Червона нива»,«Незаможник», «Зелений гай» «Зірка майбутнього». Згодом на їх базі виникла сільськогосподарська артіль «Червоний батрак», почесним членом якої було обрано М. І. Калініна. Важкими видалися перші кроки ружинських колективних господарств. За станом на 1 січня 1925 року з 950 селянських дворів Ружина 613 — не мали коней, 696 — корів. В усіх господарствах налічувалися 61 плуг і 30 культиваторів. Під керівництвом районної партійної організації, яка об'єднувала тоді 40 комуністів, селяни Ружина спільними зусиллями впевнено долали труднощі. Допомагала їм і держава, відпускаючи довгострокові кредити на придбання худоби, сільськогосподарського реманенту та на будівництво тваринницьких приміщень. Сільська Рада сприяла зміцненню і розширенню перших колективних селянських господарств, поліпшенню обробітку землі.
У складних умовах відбудовного періоду, коли лютували тиф, скарлатина, віспа та інші хвороби, в Ружині розпочала роботу дільнична лікарня на 20 ліжок, де працювали лікар, два фельдшери, акушер і дві медсестри.
Дивиться також інші населені пункти району: