Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Комуністи й комсомольці організовували суботники та недільники для відбудови господарства, збирали одяг для робітників Донбасу та продовольство для голодуючих Поволжя, подавали допомогу сім'ям червоноармійців, вели боротьбу проти злочинності та спекуляції, влаштовували платні концерти й спектаклі на користь голодуючих, вели широку масово-політичну роботу. Селяни Троянова повністю виконали річне завдання продподатку до початку вересня 1921 року — на 4 місяці раніше строку.
1921 року відбулися вибори до Рад.
Протягом 1920—1925 рр. трудящі Троянова провели значну роботу в галузі господарського й культурного будівництва. Був здійснений перерозподіл земель, конфісковано у приватних власників і передано у відання місцевих органів влади паровий млин, крупорушки, олійні, шкірзавод. Відкривалися культосвітні заклади. З ініціативи партосередку влітку 1921 року почала працювати школа ліквідації неписьменності, через рік — сельбуд і початкова школа, а з 1923 року — семирічна. Сельбуд був центром культурно-масової роботи. В ньому працювали гуртки: політичний, драматичний, хоровий, лікнепу. Бібліотека сельбуду налічувала 1480 книжок. Вона одержувала 13 газет і 4 журнали.
1923 року Троянів став районним центром. В цей час тут мешкало 4170 чоловік населення. Сільськогосподарське товариство, організоване 1922 року, з допомогою державних кредитів за два роки збудувало електростанцію, створило машинно-прокатний, зерноочисний пункти. Важливу роль у справі популяризації колективних форм господарювання відіграла перша районна сільськогосподарська виставка, що відбулася в Троянові 1925 року. На ній були продемонстровані перші успіхи виробничих кооперативів району.
Партосередок приділяв велику увагу комсомольській організації села, навчанню молоді. Троянівські комуністи проводили політико-виховну роботу і в сусідніх селах. Вони мали великий авторитет у селян, їх обирали до сільради, КНС, селянських товариств взаємодопомоги. Селяни-бідняки й середняки відвідували партійні збори, заняття в політшколі. Батрацько-бідняцькі активісти вступали в члени партії. Активну участь у громадському житті села брали жінки.
В серпні 1927 року в селі організовано машинно-тракторне товариство. Колективне господарство «Колос», яке виникло в квітні 1929 року, об'єднало 21 бідняцьку сім'ю. Наприкінці року створено ще одну артіль. Через рік представники обох артілей доповідали на Волинській окружній партійній конференції про свої перші успіхи. Артіль «Колос» вже об'єднувала 400 селянських господарств, мала 1444 га землі, було посіяно 360 га озимини й 345 — ярих культур.
Успішному завершенню колективізації в Троянові намагалися перешкодити куркулі. Вони нищили худобу, особливо коней, реманент, підпалювали хати сільських активістів, вдавалися до терористичних актів. Але куркульський опір, антирадянська агітація не змогли звернути селян з обраного ними соціалістичного шляху. 1930 року обидві артілі об'єдналися.
Партійна організація колгоспу, яка в той час налічувала 24 комуністи, в 1930—1932 pp. всі свої зусилля спрямувала на організаційно-господарське зміцнення артілі, завершення суцільної колективізації. Готуючись до третьої більшовицької весни, колгоспники створювали виробничі бригади і закріплювали за ними землю, реманент, робочу худобу, організовували змагання між бригадами. Велику роль у зміцненні колгоспу «Колос» відіграла тракторна бригада Коднянської МТС, 1933 року колективізація в Троянові завершилася. Колгосп об'єднував 490 господарств і мав 3 тис. га землі, 329 коней і 65 корів. У 10 бригадах працювало 805 колгоспників.
Троянів
Сторінка 3 з 7
взялося за налагодження господарства. Особливу увагу ревком приділяв промисловим підприємствам, зокрема, шкірзаводові, який було передано в оренду Троянівському комітету незаможних селян. Одночасно вирішувались питання допомоги фронтові. Створили комісію, яка зібрала для Червоної Армії серед населення багато одягу, кілька тисяч пудів продовольства, фуражу, а також тютюну для бійців, всього на 6250 крб. Трудящі Троянова подавали допомогу населенню промислових центрів. Узимку 1921 року вони відправили 3600 пудів хліба, 2400 картоплі та 260 голів худоби. 1921 року відбулися вибори до Рад.
Протягом 1920—1925 рр. трудящі Троянова провели значну роботу в галузі господарського й культурного будівництва. Був здійснений перерозподіл земель, конфісковано у приватних власників і передано у відання місцевих органів влади паровий млин, крупорушки, олійні, шкірзавод. Відкривалися культосвітні заклади. З ініціативи партосередку влітку 1921 року почала працювати школа ліквідації неписьменності, через рік — сельбуд і початкова школа, а з 1923 року — семирічна. Сельбуд був центром культурно-масової роботи. В ньому працювали гуртки: політичний, драматичний, хоровий, лікнепу. Бібліотека сельбуду налічувала 1480 книжок. Вона одержувала 13 газет і 4 журнали.
1923 року Троянів став районним центром. В цей час тут мешкало 4170 чоловік населення. Сільськогосподарське товариство, організоване 1922 року, з допомогою державних кредитів за два роки збудувало електростанцію, створило машинно-прокатний, зерноочисний пункти. Важливу роль у справі популяризації колективних форм господарювання відіграла перша районна сільськогосподарська виставка, що відбулася в Троянові 1925 року. На ній були продемонстровані перші успіхи виробничих кооперативів району.
Партосередок приділяв велику увагу комсомольській організації села, навчанню молоді. Троянівські комуністи проводили політико-виховну роботу і в сусідніх селах. Вони мали великий авторитет у селян, їх обирали до сільради, КНС, селянських товариств взаємодопомоги. Селяни-бідняки й середняки відвідували партійні збори, заняття в політшколі. Батрацько-бідняцькі активісти вступали в члени партії. Активну участь у громадському житті села брали жінки.
В серпні 1927 року в селі організовано машинно-тракторне товариство. Колективне господарство «Колос», яке виникло в квітні 1929 року, об'єднало 21 бідняцьку сім'ю. Наприкінці року створено ще одну артіль. Через рік представники обох артілей доповідали на Волинській окружній партійній конференції про свої перші успіхи. Артіль «Колос» вже об'єднувала 400 селянських господарств, мала 1444 га землі, було посіяно 360 га озимини й 345 — ярих культур.
Успішному завершенню колективізації в Троянові намагалися перешкодити куркулі. Вони нищили худобу, особливо коней, реманент, підпалювали хати сільських активістів, вдавалися до терористичних актів. Але куркульський опір, антирадянська агітація не змогли звернути селян з обраного ними соціалістичного шляху. 1930 року обидві артілі об'єдналися.
Партійна організація колгоспу, яка в той час налічувала 24 комуністи, в 1930—1932 pp. всі свої зусилля спрямувала на організаційно-господарське зміцнення артілі, завершення суцільної колективізації. Готуючись до третьої більшовицької весни, колгоспники створювали виробничі бригади і закріплювали за ними землю, реманент, робочу худобу, організовували змагання між бригадами. Велику роль у зміцненні колгоспу «Колос» відіграла тракторна бригада Коднянської МТС, 1933 року колективізація в Троянові завершилася. Колгосп об'єднував 490 господарств і мав 3 тис. га землі, 329 коней і 65 корів. У 10 бригадах працювало 805 колгоспників.