Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
приміщення, сільськогосподарські машини та реманент. Не вистачало насіння — колгоспники знесли свої запаси, не було тяглової сили — орали коровами.
Велику допомогу колгоспам подавала держава, відпускаючи кредити, будівельні матеріали, сортове насіння. При МТС за рік було підготовлено 120 трактористок та багато інших спеціалістів для сільськогосподарського виробництва. Відбудовано електростанцію, будинок культури, приміщення середньої школи, лікарні, радіовузол. Трудящі Троянова подавали активну допомогу фронту. 1944 року на побудову танкової колони «Радянська Житомирщина» вони внесли 775 тис. крб. та передплатили на 1559 тис. карбованців державної позики.
Село поступово загоювало рани, заподіяні війною. Проте становище залишалося дуже важким. На 1 січня 1945 року в двох троянівських колгоспах було всього 25 голів великої рогатої худоби, 35 коней, 8 свиней, 20 овець. Господарства мали 7 возів, 5 віялок, 4 жатки та 80 кінних плугів. Урожайність зернових у 1945 році становила 5,5 цнт з га, цукрових буряків — 47 цнт, картоплі — 54 цнт, овочів — 59 цнт. Поступово з допомогою держави справи в колгоспах налагоджувалися, міцніла їх економіка.
Осінь 1947 року була щедрою для троянівців. Колгосп «Більшовик» засипав у засіки 5400 цнт хліба. Бригада М. П. Дехтяренка зібрала по 150 цнт цукрових буряків і по 164 цнт картоплі з гектара, а ланка Г. С. Ємець (Пуздрач) — по 230 цнт картоплі з гектара. Колгосп достроково виконав план продажу хліба державі. На тваринницьких фермах було вже 180 голів великої рогатої худоби. Значну допомогу хліборобам села у відродженні господарства подали робітники Житомира. Виробничий колектив облмісцевпрому навесні 1946 року прислав колгоспові машини для вивезення добрив на поля, допоміг запчастинами.
1950 року троянівські колгоспи об'єдналися в один — «Більшовик», а згодом до нього приєднався колгосп сусіднього хутора Ставецького «Модрівець». За високі виробничі показники група колгоспників 1952 року була відзначена урядовими нагородами. Голові колгоспу П. Н. Грушкові і ланковій О. А. Кравець було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Орденом Леніна нагороджені бригадир будівельної бригади М. І. Коберник, ланкові О. П. Гаврилюк та А. А. Дацюк.
Налагоджувалося й культурне життя села. Силами громадськості ремонтувалися школи, лікарня, будинок культури; завозилося паливо. Сіли за парти Троянівської школи діти п'яти навколишніх сіл. Розгорнув роботу будинок культури, в ньому успішно виступали гуртки художньої самодіяльності та агіткультбригада, читалися лекції і доповіді на актуальні теми з питань життя країни. 1947 року в Троянові вперше за повоєнні роки було проведено кінофестиваль, на якому демонструвалися кінофільми «Суд народів», «В горах Югославії», «Трактористи».
Прискореними темпами почало розвиватися господарство колгоспу після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС. Комуністи були ініціаторами соціалістичного змагання за підвищення продуктивності всіх галузей колгоспного виробництва. Рік у рік колгосп «Більшовик» виробляв більше зерна, продуктів тваринництва. 1955 року в господарстві було 600 голів великої рогатої худоби та 500 свиней. Неподільний фонд з 1950 по 1955 рік зріс з 943 тис. крб. до 4628 тис. Колгосп побудував з допомогою держави гідроелектростанцію. Було механізовано трудомісткі роботи на фермах.
1958 року до колгоспу «Більшовик» приєднались артілі ім. Енгельса села Залізні та ім. Кірова хутора Головенки. Тепер земельний фонд господарства досяг 6 тис. га. До 1800 голів зросло поголів'я великої рогатої худоби й до 1600 голів — поголів'я свиней. У 1958—1959 рр. колгосп придбав необхідну сільськогосподарську техніку. Це дало можливість максимально механізувати роботи в землеробстві і піднести його культуру.
1959 року колгосп виростив по 16 цнт зернових з гектара та по 200 — цукрових буряків, надоїв по 2333 кг молока від корови. В розрахунку на 100 га угідь було вироблено по 268 цнт молока та по 34 цнт м'яса.
За виробничими показниками колгосп вийшов у число передових господарств області і був учасником Всесоюзної виставки досягнень народного
Троянів
Сторінка 5 з 7
Зразу ж після визволення в Троянові відновили свою діяльність райком партії, сільська Рада депутатів трудящих, господарські органи. Троянівці з великим ентузіазмом взялися за відбудову зруйнованого господарства. Працювали здебільшого жінки й підлітки. За короткий строк відремонтували виробничі Велику допомогу колгоспам подавала держава, відпускаючи кредити, будівельні матеріали, сортове насіння. При МТС за рік було підготовлено 120 трактористок та багато інших спеціалістів для сільськогосподарського виробництва. Відбудовано електростанцію, будинок культури, приміщення середньої школи, лікарні, радіовузол. Трудящі Троянова подавали активну допомогу фронту. 1944 року на побудову танкової колони «Радянська Житомирщина» вони внесли 775 тис. крб. та передплатили на 1559 тис. карбованців державної позики.
Село поступово загоювало рани, заподіяні війною. Проте становище залишалося дуже важким. На 1 січня 1945 року в двох троянівських колгоспах було всього 25 голів великої рогатої худоби, 35 коней, 8 свиней, 20 овець. Господарства мали 7 возів, 5 віялок, 4 жатки та 80 кінних плугів. Урожайність зернових у 1945 році становила 5,5 цнт з га, цукрових буряків — 47 цнт, картоплі — 54 цнт, овочів — 59 цнт. Поступово з допомогою держави справи в колгоспах налагоджувалися, міцніла їх економіка.
Осінь 1947 року була щедрою для троянівців. Колгосп «Більшовик» засипав у засіки 5400 цнт хліба. Бригада М. П. Дехтяренка зібрала по 150 цнт цукрових буряків і по 164 цнт картоплі з гектара, а ланка Г. С. Ємець (Пуздрач) — по 230 цнт картоплі з гектара. Колгосп достроково виконав план продажу хліба державі. На тваринницьких фермах було вже 180 голів великої рогатої худоби. Значну допомогу хліборобам села у відродженні господарства подали робітники Житомира. Виробничий колектив облмісцевпрому навесні 1946 року прислав колгоспові машини для вивезення добрив на поля, допоміг запчастинами.
1950 року троянівські колгоспи об'єдналися в один — «Більшовик», а згодом до нього приєднався колгосп сусіднього хутора Ставецького «Модрівець». За високі виробничі показники група колгоспників 1952 року була відзначена урядовими нагородами. Голові колгоспу П. Н. Грушкові і ланковій О. А. Кравець було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Орденом Леніна нагороджені бригадир будівельної бригади М. І. Коберник, ланкові О. П. Гаврилюк та А. А. Дацюк.
Налагоджувалося й культурне життя села. Силами громадськості ремонтувалися школи, лікарня, будинок культури; завозилося паливо. Сіли за парти Троянівської школи діти п'яти навколишніх сіл. Розгорнув роботу будинок культури, в ньому успішно виступали гуртки художньої самодіяльності та агіткультбригада, читалися лекції і доповіді на актуальні теми з питань життя країни. 1947 року в Троянові вперше за повоєнні роки було проведено кінофестиваль, на якому демонструвалися кінофільми «Суд народів», «В горах Югославії», «Трактористи».
Прискореними темпами почало розвиватися господарство колгоспу після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС. Комуністи були ініціаторами соціалістичного змагання за підвищення продуктивності всіх галузей колгоспного виробництва. Рік у рік колгосп «Більшовик» виробляв більше зерна, продуктів тваринництва. 1955 року в господарстві було 600 голів великої рогатої худоби та 500 свиней. Неподільний фонд з 1950 по 1955 рік зріс з 943 тис. крб. до 4628 тис. Колгосп побудував з допомогою держави гідроелектростанцію. Було механізовано трудомісткі роботи на фермах.
1958 року до колгоспу «Більшовик» приєднались артілі ім. Енгельса села Залізні та ім. Кірова хутора Головенки. Тепер земельний фонд господарства досяг 6 тис. га. До 1800 голів зросло поголів'я великої рогатої худоби й до 1600 голів — поголів'я свиней. У 1958—1959 рр. колгосп придбав необхідну сільськогосподарську техніку. Це дало можливість максимально механізувати роботи в землеробстві і піднести його культуру.
1959 року колгосп виростив по 16 цнт зернових з гектара та по 200 — цукрових буряків, надоїв по 2333 кг молока від корови. В розрахунку на 100 га угідь було вироблено по 268 цнт молока та по 34 цнт м'яса.
За виробничими показниками колгосп вийшов у число передових господарств області і був учасником Всесоюзної виставки досягнень народного