Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Мирославка

Сторінка 2 з 7
Багато лиха трудящим заподіяла перша світова війна, яка погіршила й без того тяжке становище переважної частини селянства. Більшість працездатних чоловіків мобілізували на фронт. Бідняцькі родини, не маючи можливості обробляти свої землі, убожіли. Вже в лютому 1915 року число безкінних господарств становило близько 47 процентів.
Обурення імперіалістичною війною, політикою царизму зростало з кожним днем. Революційні настрої серед селянства поширювали солдати, які поверталися з фронту інвалідами. Після Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 року в селі сталося кілька масових виступів селян. Під час одного з них було вбито упра­вителя економії.
Жителі села радо зустріли звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалі­стичної революції. Трудове селянство схвалювало ленінські Декрети про мир і зем­лю, заявляло про свою підтримку Радянської влади. Незважаючи на протидію місце­вих властей, що підлягали буржуазно-націоналістичній Центральній раді, яка узур­пувала владу на Україні, селяни Голодьок у січні 1918 року встановили Радянську владу і приступили до розподілу поміщицької землі. Але завершити почате не вда­лося. В кінці лютого село захопили австро-німецькі війська, запровадивши жорсто­кий окупаційний режим. Чимало голодьківців з перших днів стали на боротьбу проти інтервентів. Особливо широкого розмаху вона набрала наприкінці року, коли в багатьох місцях України відбулися масові повстання проти окупантів та їх при­служників — українських буржуазних націоналістів, які в умовах краху австро-німецької окупації у грудні захопили владу в Києві та інших містах і селах України, створивши контрреволюційний уряд — Директорію. Боротьбу голодьківців проти ворогів Радянської влади очолили А. М. Онишко та А. Д. Кучер. Під їх керівниц­твом партизани здійснювали напади на ворожі військові гарнізони, вчиняли дивер­сії на залізничній колії Бердичів—Шепетівка.
29 березня 1919 року частини Червоної Армії, розвиваючи наступ на Шепетівку, визволили Голодьки від військ петлюрівської Директорії. На початку квітня в селі створено ревком і комітет бідноти, які очолили А. М. Онишко та І. X. Василюк. Одним із першочергових завдань їх діяльності була боротьба за хліб, проведення весняної сівби. Актив села вжив рішучих заходів, щоб якнайкраще освоїти посівні площі. Значна увага приділялася бідняцьким господарствам. Ревком вів нещадну боротьбу з контрреволюцією, яка намагалася будь-що зірвати соціалістичні пере­творення на селі.
Наприкінці літа 1919 року, скориставшись просуванням Денікіна на півдні Укра­їни, петлюрівці почали з заходу наступ на Київ. Радянські війська мужньо стриму­вали їх натиск, але сили були нерівні. 21 серпня петлюрівці вдерлися в село. На по­чатку грудня після шестиденних запеклих боїв частини Червоної Армії визволили Голодьки від ворога.
Завойований у жорстокій боротьбі перепочинок тривав недовго. В кінці квітня 1920 року війська буржуазно-поміщицької Польщі напали на Країну Рад. Село тимчасово опинилося в руках окупантів. 5 червня Перша Кінна армія під команду­ванням С. М. Будьонного прорвала оборону польського фронту. Частини 14-ї армії визволили Голодьки від загарбників.
Трудящі села приступили до мирної праці. Влітку 1920 року створено комітет незаможних селян. КНС добивався виконання продрозкладки, організовував допо­могу Червоній Армії, сім’ям червоноармійців, дітям-сиротам, дбав про забезпечення селян предметами першої потреби, згуртовував трудове селянство навколо органів Радянської влади, організовував боротьбу з куркульськими бандами, керував куль­турним будівництвом. Важливою подією для Голодьок стали вибори сільської Ради, що відбулися на початку 1921 року. До Ради було обрано 2 комуністів, 3 членів КНС і 5 селян-бідняків, у т. ч. одну жінку. В червні того ж року виник партійний осередок, секретарем якого обрали А. М. Онишка. Надійним помічником комуністів була молодь, яка 1922 року заснувала комсомольську організацію.
В ході соціалістичного будівництва серед активістів села виявилося чимало здіб­них організаторів. Багато з них у 1922 році висунуто на керівні посади волосних організацій. Так, волосний партійний комітет очолив А. М. Онишко, волос­ний земельний відділ — Д. А. Павшук, секретарем волвиконкому обрано І. В. Войтка.


Сучасна карта - Мирославка