Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Включившись у всенародне соціалістичне змагання за гідну зустріч 50-річчя утворення Союзу РСР, трудівники колгоспу, незважаючи на несприятливі погодні умови 1972 року, виконали взяті зобов’язання. Вони виробили на 100 га сільськогосподарських угідь по 120 цнт м’яса та по 354 цнт молока, зібрали добрий урожай зернових культур і цукрових буряків.
Нині колгоспники спрямовують свої зусилля на дострокове виконання виробничого плану третього вирішального року п’ятирічки — зібрати по 22 цнт зернових культур і по 340 цнт цукрових буряків з га, виробити на 100 га сільгоспугідь по 120 цнт м’яса та по 393 цнт молока.
За трудові досягнення й високі виробничі показники орденами й медалями відзначено 25 передовиків праці, серед них орденом Леніна — ланкову В. А. Гусар, орденом Жовтневої Революції — завідуючого фермою М. Є. Кирилюк і голову сільради О. П. Лисюк, орденом Трудового Червоного Прапора — бригадира тракторної бригади (нині голова колгоспу) С. Є. Гарячого і телятницю А. А. П’ятибратову. 71 трудівника нагороджено ювілейною медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна».
На базі зміцнення економіки колгоспу з кожним роком зростає матеріальний добробут його трудівників. Свідченням цього є житлове будівництво.
Щороку в Мирославці зводять 10—15 добротних цегляних будинків під черепицею та шифером. Зростає товарообіг. 1972 року в порівнянні з 1965-м продаж меблів зріс майже у 8 разів, електро- та радіотоварів — у 12, одягу і взуття — у 3 рази.
Рік у рік поліпшуються побутові умови жителів Мирославки. Їх обслуговують продовольчий та промтоварний магазини, відділення зв’язку, майстерні районного побуткомбінату. Залізницею та автобусним шляхом село зв’язане З районним і обласним
центрами та іншими населеними пунктами. 1973 року в селі обладнано посадочну залізничну платформу для електропоїзда.
За роки Радянської влади багато зроблено в галузі охорони здоров’я трудящих. У селі є дільнична лікарня, пологовий будинок, аптека. Медичні заклади, де працює 25 чоловік з вищою та середньою спеціальною освітою, обладнані найновішим вітчизняним устаткуванням. Медпрацівники ведуть серед населення профілактичну роботу. Малята виховуються в дитячому садку.
В Мирославці працює середня школа, де 27 учителів навчають 303 учнів. Лише за післявоєнні роки з села вийшло 25 учителів, 10 інженерів, 7 лікарів, 9 агрономів і зоотехніків. Вихованці школи Ф. А. Гусарець — заслужений шахтар УPCP, О. І. Нехворовський — кандидат медичних наук. У селі проживає чимало сімей, з яких вийшло по 3 й більше спеціалістів різних галузей народного господарства. Типовою щодо цього є сім’я Я. М. Шумила, життя якого трагічно обірвалося 5 травня 1945 року під час визволення Праги. П’ятеро його дітей здобули освіту, спеціальність, працюють на відповідальних і почесних ділянках: син Микола — юрист, дочка Віра — вчителька, дочка Галина — робітниця Бердичівської швейної фабрики, дочка Людмила — лікар, син Петро — інженер на Коростенському заводі «Жовтнева кузня».
Трудівники села вміють не тільки творчо працювати, але й культурно відпочивати. Своє дозвілля населення проводить у клубі, при якому працює 3 гуртки художньої самодіяльності. Любителі книги користуються 2 бібліотеками з фондом понад 13 тис. томів. У бібліотеках завжди людно. Тут систематично відбуваються читацькі конференції, присвячені пропаганді книги. У Мирославці є стаціонарна кіноустановка.
Жителі села свято шанують пам’ять свого земляка — партизана громадянської війни, організатора Радянської влади в Мирославці комуніста А. М. Онишка. На громадські кошти в 1930 році патріотові споруджено пам’ятник. Під час тимчасової окупації гітлерівці розшукували пам’ятник, щоб знищити його. Але комуністи розібрали і сховали пам’ятник. Після визволення села від німецько-фашистських загарбників пам’ятник знову
Мирославка
Сторінка 6 з 7
Г. Т. Поліщук, М. О. Каверзнева, В. А. Сапожник, Н. О. Самотес, Л. О. Тригубець одержали по 3 тис. і більше кг молока від кожної корови. Продано державі понад план 1573 цнт молока і 959 цнт м’яса. Колгосп найбільше виробив й продав державі продуктів тваринництва і здобув у 1971 році перше місце в районі. Господарство мало 1 млн. крб. прибутків. Нині колгоспники спрямовують свої зусилля на дострокове виконання виробничого плану третього вирішального року п’ятирічки — зібрати по 22 цнт зернових культур і по 340 цнт цукрових буряків з га, виробити на 100 га сільгоспугідь по 120 цнт м’яса та по 393 цнт молока.
За трудові досягнення й високі виробничі показники орденами й медалями відзначено 25 передовиків праці, серед них орденом Леніна — ланкову В. А. Гусар, орденом Жовтневої Революції — завідуючого фермою М. Є. Кирилюк і голову сільради О. П. Лисюк, орденом Трудового Червоного Прапора — бригадира тракторної бригади (нині голова колгоспу) С. Є. Гарячого і телятницю А. А. П’ятибратову. 71 трудівника нагороджено ювілейною медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна».
На базі зміцнення економіки колгоспу з кожним роком зростає матеріальний добробут його трудівників. Свідченням цього є житлове будівництво.
Щороку в Мирославці зводять 10—15 добротних цегляних будинків під черепицею та шифером. Зростає товарообіг. 1972 року в порівнянні з 1965-м продаж меблів зріс майже у 8 разів, електро- та радіотоварів — у 12, одягу і взуття — у 3 рази.
Рік у рік поліпшуються побутові умови жителів Мирославки. Їх обслуговують продовольчий та промтоварний магазини, відділення зв’язку, майстерні районного побуткомбінату. Залізницею та автобусним шляхом село зв’язане З районним і обласним
центрами та іншими населеними пунктами. 1973 року в селі обладнано посадочну залізничну платформу для електропоїзда.
За роки Радянської влади багато зроблено в галузі охорони здоров’я трудящих. У селі є дільнична лікарня, пологовий будинок, аптека. Медичні заклади, де працює 25 чоловік з вищою та середньою спеціальною освітою, обладнані найновішим вітчизняним устаткуванням. Медпрацівники ведуть серед населення профілактичну роботу. Малята виховуються в дитячому садку.
В Мирославці працює середня школа, де 27 учителів навчають 303 учнів. Лише за післявоєнні роки з села вийшло 25 учителів, 10 інженерів, 7 лікарів, 9 агрономів і зоотехніків. Вихованці школи Ф. А. Гусарець — заслужений шахтар УPCP, О. І. Нехворовський — кандидат медичних наук. У селі проживає чимало сімей, з яких вийшло по 3 й більше спеціалістів різних галузей народного господарства. Типовою щодо цього є сім’я Я. М. Шумила, життя якого трагічно обірвалося 5 травня 1945 року під час визволення Праги. П’ятеро його дітей здобули освіту, спеціальність, працюють на відповідальних і почесних ділянках: син Микола — юрист, дочка Віра — вчителька, дочка Галина — робітниця Бердичівської швейної фабрики, дочка Людмила — лікар, син Петро — інженер на Коростенському заводі «Жовтнева кузня».
Трудівники села вміють не тільки творчо працювати, але й культурно відпочивати. Своє дозвілля населення проводить у клубі, при якому працює 3 гуртки художньої самодіяльності. Любителі книги користуються 2 бібліотеками з фондом понад 13 тис. томів. У бібліотеках завжди людно. Тут систематично відбуваються читацькі конференції, присвячені пропаганді книги. У Мирославці є стаціонарна кіноустановка.
Жителі села свято шанують пам’ять свого земляка — партизана громадянської війни, організатора Радянської влади в Мирославці комуніста А. М. Онишка. На громадські кошти в 1930 році патріотові споруджено пам’ятник. Під час тимчасової окупації гітлерівці розшукували пам’ятник, щоб знищити його. Але комуністи розібрали і сховали пам’ятник. Після визволення села від німецько-фашистських загарбників пам’ятник знову
Дивиться також інші населені пункти району:
- Швайківка
- Хажин
- Терехове
- Старий Солотвин
- Слободище
- Скраглівка
- Скаківка
- Садки
- Рея
- Райгородок
- Радянське
- Половецьке
- Озадівка
- Никонівка
- Маркуші
- Малосілка
- Красівка
- Катеринівка
- Іванківці
- Закутинці
- Гришківці
- Гардишівка
- Гальчин
- Великі Низгірці
- Велика П'ятигірка
- Буряки
- Бистрик