Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Мирославка

Сторінка 3 з 7
В зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному поділі 1923 року Го­лодьки в складі Озадівської волості віднесено до новоутвореного Янушпільського району. В селі тоді налічувалося 279 дворів і проживало 1310 чоловік населення.
Організаторами й активними учасниками соціалістичних перетворень були кому­ністи. Вони вели широку роз’яснювальну роботу серед бідноти, переконували її в то­му, що шлях до піднесення сільськогосподарського виробництва, до заможного життя відкриває здійснення ленінського кооперативного плану. 23 грудня 1922 року на зборах осередку комуністи ухвалили організувати в Голодьках перше колективне господарство — комуну. В ній об’єдналося 12 господарств, переважно родин колиш­ніх червоноармійців, тому й комуну назвали «Червоноармійкою». Головою її обра­ли Я. М. Лисюка.
Дбаючи про господарське будівництво, члени сільської Ради, комуністи й ком­сомольці чимало уваги приділяли піднесенню культурно-освітнього рівня населення і насамперед ліквідації неписьменності. В селі 1923 року створено два гуртки лікві­дації неписьменності, де вечорами, після роботи, при світлі гасових каганців дорослі навчалися грамоти. В жовтні того ж року робітники Бердичева подарували селу динамомашину. В приміщенні, де відбувалися заняття, засяяла електрика. З перших днів існування Радянська влада піклувалася про освіту дітей. 1920 року відкрито семирічну школу. 1925 року в Голодьках здійснено загальне обов’язкове початкове навчання.
В сельбуді, відкритому 1923 року силами ентузіастів, організовувалися голосні читки газет, концерти, ставилися спектаклі. Шефську допомогу подавали робітники Коровинецького цукрового заводу. Вони виготовляли декорації для вистав, виїжджа­ли до села з концертами художньої самодіяльності.
Поступово зміцнювалися селянські господарства, поліпшувалося матеріальне становище селян. В авангарді колгоспного руху йшли комуністи. Вони вели широку роз’яснювальну роботу серед селян, які дедалі більше переконувалися в перевагах колективного господарювання. 28 жовтня 1927 року на базі комуни створено першу в селі сільськогосподарську артіль, за якою зберегли назву «Червоноармійка». Артіль об’єднувала 96 селянських господарств, у користуванні їх було близько 300 десятин землі. Завдяки допомозі окрземвідділу машинами, посівним матеріалом і кредитами артільне господарство швидко міцніло й розвивалося. Велику допомогу артілі пода­вали шефи — кавалеристи Бердичівського військового гарнізону.
Голодьківський партійний осередок чимало зробив, щоб втілити в життя рішення XV з’їзду ВКП(б) про широке розгортання колективізації сільського господарства. 1928 року в селі відкрито прокатний пункт сільськогосподарських машин. У вересні наступного року, після обговорення на засіданні сільради питання про хід колекти­візації, у Голодьках створено другу сільськогосподарську артіль «Бідняцька прав­да», а через деякий час третю — «Тсоавіахім».
Колективізація відбувалася в умовах гострої класової боротьби. Куркулі чи­нили запеклий опір заходам партії і Радянської влади, зривали хлібозаготівлі, вда­валися до терору. Проте спроби контрреволюційних елементів зірвати соціалістичну перебудову було ліквідовано. В 1931 році за пропозицією колгоспників три голодьківських колгоспи об’єдналися в одне господарство ім. Т. Г. Шевченка. До новоствореного колгоспу увійшло 265 селянських дворів (1271 чоловік). Він мав близько тисячі гектарів земельних угідь, 200 голів великої рогатої худоби та 77 пар коней. Важливу роль у дальшому розвитку господарства відіграла Скраглівська МТС, створена 1931 року. Одна з тракторних бригад МТС обслуговувала голодьківський колгосп.
Завдяки самовідданій праці колгоспників та механізаторів з кожним роком зростала врожайність сільськогосподарських культур. 1935 року колгосп зібрав середній урожай цукрових буряків 360 цнт, а зернових культур близько 20 цнт з га. Це дало можливість достроково виконати план хлібозаготівлі, засипати насіннєвий та фуражний фонди і видати на трудодень по 4 кг зерна. За досягнуті успіхи колгос­пу вручено перехідний червоний прапор райвиконкому та райкому партії, а голову його правління А. Д. Нехворовського обрали делегатом 2-го Всесоюзного з’їзду колгоспників-ударників.


Сучасна карта - Мирославка