Сторінка 3 з 8
днів Чуднів знову захопили петлюрівці. Втретє його визволили 12 березня. На короткий час петлюрівцям вдалось увірватися в містечко ще й у квітні. Після визволення містечка в квітні 1919 року в ньому розпочав роботу ревком. До його складу ввійшли комуністи З. П. Прус та О. Й. Козловський. Ревком
здійснив перерозподіл землі, запровадив робітничий контроль на спиртовому заводі. На куркулів і власника заводу було накладено контрибуцію.
Напруженою видалася весна 1919 року. Одержавши землю, сільська біднота докладала всіх зусиль, щоб обробити й засіяти її. Не було тягла, не вистачало насіння. Велику допомогу бідноті насінням і тяглом подавав ревком.
У червні 1919 року ще недобиті банди петлюрівців знову вдерлися до Чуднова. Проте цього разу ворог недовго був у містечку. У вересні частини 45-ї та 44-ї радянських дивізій визволили Чуднів. У боях під Чудновом петлюрівські війська зазнали нищівної поразки. Сам Петлюра таємно 6 грудня втік на залізничну станцію Миропіль, а звідти — в Польщу.
Минула тривожна зима. Селяни готувались до посівної. Та замість плуга їм знову довелося взятися за зброю. У квітні 1920 року в Чуднів вдерлися війська Пілсудського. На заклик ревкому майже все доросле населення Чуднова пішло до Червоної Армії. У першій половині червня Червона Армія визволила Чуднів. Але становище лишалося напруженим аж до середини листопада 1920 року, оскільки в повіті діяли недобиті петлюрівські банди. Для їх розгрому в районі Чуднова було створено спеціальну групу військ, до складу якої увійшли 45-а стрілецька дивізія, кавалерійська дивізія Г. І. Котовського і корпус Червоного козацтва В. М. Примакова. Вони блискуче справилися з поставленим завданням. На кінець 1920 року становище в районі Чуднова стабілізувалося. У розгромі ворога активну участь взяли жителі Чуднова. Сотні їх мужньо билися в підрозділах Першої Кінної армії та 44-ї стрілецької дивізії.
Разом з місцевою біднотою, колишні фронтовики бралися за вирішення господарських справ, здійснення продовольчої політики, боротьби з спекуляцією. Керували роботою волосний та містечковий ревкоми. їх очолювали І. А. Прус і П. Ф. Зотько.
На початку 1921 року в Чуднові було створено партійний осередок. Тоді ж відбулися вибори до Рад. Перебудова сільського господарства, розподіл продподатку, ліквідація неписьменності, організація народної освіти та охорона здоров'я — такий далеко неповний перелік питань, які в той час вирішували партійні організації, виконком та КНС. Основну увагу вони приділяли розвиткові сільського господарства, зокрема розширенню посівних площ, збиранню врожаю. Треба було зробити все, щоб запобігти голоду. В лютому 1922 року, допомагаючи голодуючому населенню Поволжя, жителі Чуднова і сусідніх сіл направили до Царицина ешелон зерна.
Розгортаючи господарське будівництво, Чуднівський волвиконком у 1921 році організував вивчення природних багатств волості, внаслідок чого було виявлено великі поклади граніту, глини, піску, зроблено оцінку лісових багатств. Важливу роль відіграли Чуднів і Чуднівська волость у боротьбі з нестачею палива в країні. За рішенням губвиконкому 1921 року створили Чуднівський лісозаготівельний район. За короткий строк трудящі містечка й волості заготовили сотні кубометрів дров і відвантажили їх промисловим центрам країни.
З 1923 року Чуднів — центр району, з 1924 року — селище міського типу.
З болем у серці сприйняли мешканці Чуднова звістку про смерть В. І. Леніна. 22 січня 1924 року в селищі відбувся багатолюдний траурний мітинг, на якому було прийнято резолюцію «Ні на крок не відступимося від заповітів Ілліча». В ній трудящі поклялися бути до кінця вірними справі Леніна.
Чуднівці успішно відбудовували народне господарство. 1924 року працювали два млини, спиртовий та два шкіряні заводи. Багато робилося для розгортання державної і кооперативної торговельної мережі.
Налагоджувалася робота медичних закладів. 1925 року в Чуднові діяла лікарня на 25 ліжок, 2 амбулаторії, аптека. У закладах охорони здоров'я працювало 5 лікарів та 12 чоловік середнього медперсоналу. Відкрилися початкова й дві семирічні школи, де 22 вчителі навчали 863 дітей, діяли шестимісячні курси ліквідації неписьменності. Велику роботу провадили два клуби, два сельбуди і бібліотека.
Та трудящі усвідомлювали: їм не подолати злиднів, поки не буде перебудоване сільське господарство на соціалістичній основі. Здійснюючи заповіти В. І. Леніна, чуднівці взялися до кооперування селянських
Дивиться також інші населені пункти району: