Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Чуднів

Сторінка 4 з 8
господарств. 1927 року в Новому Чуд­нові було створено Товариство спільного обробітку землі — «Новина» . ТСОЗ об'єд­нав 50 селянських господарств, земельний фонд його становив 130 га. Через рік організували ТСОЗ ім. 1 Травня. Весною 1929 року ці два товариства об'єдналися в колгосп «Новина». Відтоді в селищі розпочався масовий рух за колективізацію. Його
організаторами були комуністи Т. П. Мастюк, П. М. Волошин, Ф. Т. Косюк та жінка-комуністка М. В. Бондаренко. В роки громадянської війни вона разом з чоловіком працювала в політвідділі 13-ї армії, а згодом була відряджена до Чуднова для подання допомоги в здійсненні колективізації.
На 1930 ріку колгоспі «Новина» (з 1937 року — ім. Комінтерну) було 150 коней, 6 жаток, молотарка, з допоміжних підприємств — олійня й цегельня. Та з часом господарство зростало, поступово освоювалися сівозміни, землю почали обробляти тракторами. У зміцненні економіки колгоспів багато допомагала Чуднівська МТС, створена влітку 1931 року. В її розпорядженні було 89 тракторів, 40 комбайнів, 25 автомашин та багато причіпного інвентаря.
За роки першої та другої п'ятирічок колгосп став економічно міцним. Починаю­чи з 1936 року, хлібороби рік у рік вирощували високі врожаї зернових і технічних культур. З'явилися стахановці — передовики сільського господарства і тваринни­цтва. В 1938 році І. М. Климик, який працював на свинофермі, добився вирощування й збереження 17 поросят від кожної свиноматки і став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. 1939 року в колгоспі зібрано по 25 цнт пшениці, по 20 цнт ячменю, по 110 цнт картоплі з гектара. За високі виробничі показники у вирощуванні зернових і технічних культур колгосп був учасником Всесоюзної сіль­ськогосподарської виставки.
Серед механізаторів сільського господар­ства налічувалося 24 стахановці, в їх числі — Т. А. Манило, Б. П. Лозовий, які у 1938 році до­билися середнього виробітку на 15-сильний трак­тор 734 га. Обидва механізатори також були учас­никами Всесоюзної сільськогосподарської виставки.    
Партійна організація і селищна Рада велику увагу приділяли медичному обслуговуванню.
В лікарні, що мала 75 ліжок, працювало 11 лікарів і 26 чоловік середнього медперсоналу. Набирала розвитку народна освіта. Місцеву семирічну школу перетворено на середню; в 1937 — відбувся перший випуск сорока п'яти учнів. В будинку культури розгортали роботу гуртки художньої самодіяльності.
Невпізнанно змінився Чуднів. Ставши районним центром, він почав швидко рости й упорядковуватись. На його вулицях з'явилися нові житлові будинки, мага­зини, установи культурно-побутового призначення. Центральні вулиці забруковано й обсаджено декоративними деревами.
Мирне будівництво перервав підступний напад гітлерівської Німеччини. 7 липня 1941 року селище захопили фашисти. Настали чорні дні фашистської неволі. Над радянськими людьми окупанти чинили жорстокі розправи. Тільки в серпні 1941 року загинуло від рук гітлерівців близько п'яти тисяч чоловік.
Уже з перших днів окупації в Чуднові почала розгортатися підпільна боротьба. Для керівництва нею в кінці 1941 року Житомирський підпільний обком партії направив до Чуднова свого уповноваженого П. В. Товкача. Він організував неле­гальний районний партійний комітет, до складу якого увійшли К. П. Житник, Н. В.Чернецький, М. Ф. Матвійчук, П. В. Лебедюк, В. В. Григорович, Д. П. Пан­ков та П. І. Тарасенко. Секретарем комітету обрали комуніста Ю. С. Рєщикова (до початку війни завуч середньої школи в Дзержинську). Комітет підтримував міцний зв'язок з Житомирським обкомом партії.
Чуднівська підпільна організація швидко зростала. На початок 1942 року в ній налічувалося близько ста підпільників. Були створені підпільно-диверсійні групи в селах Вільшанці, Дриглові, Тютюнниках, Карпівцях, а також у Чуднові. Керів­ником чуднівської групи був М. Ф. Матвійчук.
Чуднівський підпільний комітет мав у своєму розпорядженні два радіоприймачі. Це дало змогу регулярно слухати повідомлення Радянського інформбюро, а потім через підпільні листівки інформувати населення району про становище на фрон­тах. Для узгодження своїх дій з операціями партизанського з'єднання І. І. Шитова чуднівська диверсійна група вирішила приєднатися до групи О. Г. Єгорушкіна, яка входила до цього з'єднання. Після об'єднання група іменувалася Житомирсько-Бердичівським партизанським


Сучасна карта - Чуднів