Сторінка 8 з 8
Центр селища прикрашає широкоекранний кінотеатр на 500 місць. Тут чуднівці мають змогу познайомитися з кращими творами радянського і зарубіжного кіномистецтва. Радіо, телебачення, кіно, книги, газети й журнали ввійшли в щоденний побут чуднівців. Якщо в 1923 році на другій безпартійній конференції пропонувалося виписати на містечко дві газети, то в 1972 році трудящі селища отримували близько 10 тис. примірників періодичних видань.
З 1934 року виходить газета «Прапор комунізму». Вона допомагає районній партійній організації мобілізовувати трудящих на виконання завдань партії й уряду в збільшенні виробництва промислової і сільськогосподарської продукції, висвітлює багатогранне життя району. В селищі збудовано стадіон, а на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна закладено новий парк на схилах мальовничого Тетерева.
Розвиток матеріального виробництва і розквіт культури породжують нові обряди, що гармонують з радянською дійсністю. Вже традиційними стали проводи до Радянської Армії, комсомольські весілля, вшанування ветеранів праці, новорічні поздоровлення, свято весни, врожаю та інші. Щороку 9 травня в День Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками у Великій Вітчизняній війні трудящі Чуднова урочисто вшановують пам'ять загиблих за Радянську Батьківщину.
Чуднівці пишаються героями праці, новаторами виробництва, майстрами художнього слова. В Чуднові народилися і виросли письменник М. Б. Рубашов, доктор технічних наук, професор Л. П. Винокуров. У районній газеті «Прапор комунізму» понад 25 років працює письменник Павло Шпита, учасник Великої Вітчизняної війни, член Спілки письменників України. Незабаром вийде з друку його друга книга про повстання 1905 року на броненосці «Потьомкін» «Республіка на морі».
За роки восьмої п'ятирічки в центрі селища створено парк з алеєю Слави, на якій розміщені портрети земляків-героїв громадянської і Вітчизняної воєн. Серед них — Г. М. Вакуленчук, керівник повстання на броненосці «Потьомкін», Герої Радянського Союзу М. Н. Бортовський, 3. В. Семенюк, А. М. Ляденко, учасник громадянської і Великої Вітчизняної воєн І. М. Петров, автор книги «Червоні фінни». На честь воїнів-визволителів тут у 1972 році споруджено обеліск Слави.
Успіхи в розвиткові матеріального виробництва, зростання культури трудящих селища забезпечують 25 місцевих партійних організацій, на обліку в яких 391 комуніст. Понад 600 юнаків та дівчат об'єднані в 17 комсомольських організаціях.
Разом з партійними організаціями велику роботу проводить селищна Рада, до якої обрано 85 депутатів. При селищній Раді депутатів трудящих працюють 7 постійних комісій — промисловості й транспорту, фінансово-бюджетна, охорони здоров'я, культосвітня та ін. У своїй діяльності Рада спирається на 150 активістів. Зростає також бюджет селищної Ради. В 1972 році він становив 196 727 крб., з них на культурно-соціальні витрати 96,1 тис. крб., на школи — 43,6 тис., дитячі установи — 43,5 тис. крб.
Трудящі селища,сповнені рішимості порадувати свою Вітчизну новими трудовими здобутками у виконанні рішень XXIV з'їзду КПРС і зробити своє селище ще красивішим.
Дивиться також інші населені пункти району: